МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний університет

Програма

з медіакультури

Факультет                    культури і мистецтв

Кафедра                        української художньої культури

Спеціальність            “Психологія. Спеціалізація: художня культура, режисура молодіжних театрів”

“ПМСО. Образотворче мистецтво. Спеціалізація: художня культура, декоративно-ужиткове мистецтво”

“ПМСО. Хореографія. Спеціалізація: художня культура, народно-сценічна та сучасна хореографія”

“ПМСО. Музика. Спеціалізація: вокально-хорове мистецтво, художня культура”

“ПМСО. Музика. Спеціалізація: інструментальне виконавство, художня культура”

Курс                               V

Форма навчання          денна, заочна, екстернатна

Херсон – 2006

Програма розроблена:

Шушлянніковою Наталею Володимирівною – доцентом кафедри, кандидатом історичних наук

Схвалено навчально-методичною комісією факультету культури і мистецтв

                                               Протокол № 1 від “20” вересня 2006 року

                                                Голова комісії _____________доцент Полякова Г.М.

Пояснювальна записка

Входження України в європейський і світовий освітній простір детермінує необхідність узгодження напрямів і принципів реформування вітчизняної вищої школи із загальними тенденціями розвитку освіти в умовах інформаційного суспільства та Бологської системи. Починаючи з 60-х рр. XX ст., у багатьох розвинутих країнах світу (Австралії, Канаді, США, Франції) сформувався специфічний напрям медіаосвіти (медіакультури, медіаграмотності), що має на меті допомогти студентам зорієнтуватися у всеосяжному полікультурному потоці сучасної інформації, сформувати вміння аналізувати і розуміти медіатексти. У 1989 році Рада Європи на основі документів ЮНЕСКО ухвалила "Резолюцію з медіаосвіти і нових технологій", в якій визнано вирішальну роль культурного теле-, радіо- та кінодосвіду молоді і рекомендовано розпочинати обов'язкову медіаосвіту якомога раніше, охоплюючи весь період навчання в школі, а потім і у вузі.

Вплив ЗМІ на молодь є всебічним і надзвичайно потужним. Будь-яка інформація, що транслюється аудіо-, радіо-, теле-, відеоканалами тим чи іншим чином несе заряд естетичного, а нерідко й антиестетичного впливу, оскільки спрямована на максимальне збудження емоцій, почуттів, образно-асоціативного мислення. Нейтральних щодо естетичних параметрів програм і передач просто немає і бути не може. Завдання сучасної освіти не ігнорувати очевидне, не накладати табу на інформаційну стихію, а контролювати ці процеси, створювати своєрідні імуннозахисні кордони щодо антихудожньої інформаційної продукції.

В Україні, як свідчить практика, навчальні програми з медіакультури й медіаосвіти не розроблялися. Водночас у студентів, які мають значний інформаційний досвід (частіше — більший, ніж викладачі), не сформовані критерії орієнтації у цій царині. Під некерованим впливом електронної інформації у них виникають такі "хвороби", як кінофілія, телеманія, відеокліпізм. ЗМІ можуть впливати у позитивному пізнавальному і виховному плані лише тоді, коли вони адекватно сприйматимуть трансльовану інформацію, критично ставитимуться до неї, тобто за умов формування інформаційної культури.

Термін "медіа" (від лат. теdiа — засіб) використовується як синонім до засобів масової інформації та комунікації в усьому світі. До них традиційно зараховуються друковані видання, преса, фотографія, звукозапис, радіо, кінематограф, телебачення, відео, комп'ютерні системи, Інтернет.

Вагому роль ці види медіякультури відіграють у сучасному соціокультурному розвитку людства. Тому вивчення їх діяльності треба розпочинати саме в контексті загального соціокультурного розвитку.

Мета курсу: у процесі опанування студентами знань і практичних умінь у царині засобів масової інформації виховувати в них естетичні смаки й уміння інтерпретації соціокультурного розвитку світу, розвивати художні здібності та критичне аудіовізуальне мислення, формувати ціннісні орієнтації та основи медіакультури, створювати умови для творчої самореалізації особистості.

Завдання курсу: ознайомити студентів зі специфікою та особливостями функціонування в соціумі сучасних засобів масової інформації і комунікації — друкованих видань, преси, фотографії, звукозапису, радіо, кінематографа, телебачення, відео, комп'ютерних технологій, зокрема Інтернету; стимулювати використання отриманих знань та умінь у навчально-пізнавальній діяльності, зокрема художній; сприяти орієнтації студентів у розмаїтті сучасних професій, пов'язаних з індустрією ЗМІ.

На відміну від традиційних культурологічних курсів, спрямованих насамперед на формування системи знань, де медіазасоби використовуються як допоміжний ілюстративний матеріал, курс "Медіакультура" поєднує теоретичну та практичну діяльність, що забезпечуватиме не тільки адекватне розуміння, інтерпретацію та критичне оцінювання інформаційного потоку, а й практичне опанування комунікативних технологій, специфіки медіамови різних ЗМІ.

Ця комплексна інтегрована програма спецкурсу з медіакультури розроблена для студентів зі спеціалізацією “художня культура” (хоча й передбачає використання в подальшому для студентів усіх спеціальностей з метою поліпшення їх роботи з різними інформаційними потоками сучасності) має впроваджуватися а межах варіативного компонента освіти. Розрахована вона на 108 годин, тобто на 1 семестр навчання. Кількість годин, виділених на вивчення окремих розділів — орієнтовна: деякі розділи можна вивчати оглядово, інші — поглиблено, узгоджуючи обсяг матеріалу з профорієнтаційними інтересами студентів різних спеціальностей.

У процесі вивчення курсу "Медіакультура" важливо поєднувати його матеріал з навчальним змістом інших предметів гуманітарно-естетичного і фізико-технологічного циклів. Доцільно також під час його викладання залучати студентів до самостійної роботи, спираючись на сформовані індивідуальні потреби й можливості.

Програма курсу:

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ

Змістовні модулі навчального курсу

І. Змістовий модуль

Тема: “Друковані видання та їх роль в соціо-культурному розвитку людства”

Лекційні модулі:

1. Предмет і завдання курсу “Медіакультура”. Сучасні засоби масової інформації, їх місце у житті людини.

2. Винахід друку — перша глобальна революція в інформаційних технологіях.

3. Поняття "преса". Види періодики.

4. Фотографія: історія та перспективи.

5. Радіо в соціокультурному просторі.

Семінарські модулі:

1.     Мистецтво поліграфії і поліграфія в мистецтві.

2.     Виникнення преси. Сучасна періодика України.

3.     Виникнення і поширення фотографії.

4.     Історія звукозапису та радіо.

Модулі самостійної роботи:

1. Види сучасної друкованої продукції: книги, альбоми, плакати, календарі, грошові знаки, цінні папери, поштові та гербові марки, етикетки тощо. Секрети народження, складові елементи та "архітектура" книги. Поняття: "суперобкладинка", "обкладинка", "форзац", "титул", "шрифт", "макет", "гранки", "екслібрис" (книжковий знак). Брошурувально-палітурне виробництво. Реставрація книжки.                                                                                           

Друкована гравюра (від фр. gravure—вирізати, висікати)—вид мистецтва графіки, друкований відбиток на папері з пластини (дошки), на якій вирізано малюнок. Гравюри на дереві, камені, металі, лінолеумі — різновиди тиражної графіки. Естамп (фр. еstатре від італ. stатра — друк, відбиток).

Мистецтво поліграфії і поліграфія в мистецтві. Книжкова графіка— вид художньої творчості. Відомі українські майстри книжкової графіки (Г. Нарбут, Г. Якутович та ін.).

Бібліотеки — скарбниці людського розуму. 

2. Поняття "літературна публіцистика". Журналістські жанри: інформaційний допис, стат-тя, есе, новела, нарис, інтерв'ю, репортаж, рецензія, гумореска, фейлетон, па-мфлет тощо.

Поняття: "прес-реліз", "рубрика" та "підрубрика", "заголовок", "шапка", "гранки", "верстка", "макет номера" тощо. Основи фандрайзингу (від англ. fundrasing) — системи заходів, що забезпечують пошук фінансових та  матеріальних засобів, необхідних для реалізації некомерційних проектів (наприклад, видання журналів і газет) та маркетингу (від англ. таrketing) — організації збуту товарів на ринку (зокрема преси).

3. Різновиди сучасних фотоапаратів ("Кодак", "Соні", "Кенон"). Основи фотозйомки. Ознайомлення з поняттями "композиція", "план", "ракурс" "перспектива", "освітлення" у фотомистецтві. Фотографія і живопис. Документальна і художня фотографія (видатні митці художнього фото). Жанри: фото-хроніка, фотопейзаж, фотопортрет. Фотомонтаж і його роль у рекламі.

Особливості роботи фотолабораторії (фотомайстерні, фотостудії): обладнання, матеріали, технології.

Вітчизняні та міжнародні фотожурнали. "Фотография"—сучасний між-народний дайджест популярної фотографії. Фотовиставки, фотогалереї, фото-архіви та їх роль у культурі.

4. Конкретна музика та її використання в театрі, кіномистецтві, медицині. Емоційно-стимулюючий вплив функціональної музики на оптимізацію розумової, трудової та інших видів діяльності людини.

Кольоромузика—мистецтво синтезу звуків і променів світла: від стародав-ніх гіпотез до сучасності (Піфагор, І. Кеплер, І. Ньютон, О. Скрябін, М. Чюрльоніс, А. Шенберг, І. Стравінський, Р. Щедрін, Т. Уїлфред, Л. Дичко). Виробництво та принципи роботи звукосвітлових пристроїв. Дитяча студія сві-тломузики в Україні, експерименти Ю. Правдюка (Харків).

Електронна музика. Електронні музичні іструменти. Електронне обладнан-ня: апаратура для посилення та обробки звуку, тон-генератори. Принципи ро-боти електронних інструментів—клавішних (піаніно, рояль), грифових (гітара, скрипка), ударних.

Синтезатори фірм "YАМАНА", "САSІО" тощо (режими, діапазони, тембральні та фактурні можливості). Функції синтезаторів з автоматичним акомпанементом — "гра із симфонічним чи джазовим оркестром", у стилі диско, босанова, самба тощо.

Значення електронного інструментарію для розвитку академічної музики та музичної культури масових жанрів. Вплив електронних засобів звукозапису на реформування загальної та професійної музичної освіти (огляд зарубіжних методик електронної музичної творчості). 

5. Специфіка роботи радіостанцій і радіостудій. Пізнавальні та мистецькі ра-діопрограми каналів УР-1, "Промінь", "Маяк", "Мusіс-radіо", "Гала-радіо", "Молодіжне радіо" тощо.

Інформаційні, літературні, музичні передачі українського радіо для дітей та юнацтва: "Вечірня колисанка", "Від А до Я", "Еврика", "Школяда", "Європа-центр", "Старшокласник", "Берегиня", "Таїна слова", "Диво калинове" тощо.

Радіо в науці і техніці. Розвиток радіоелектроніки, радіоастрономії, радіоко-смології (радіолокації та радіонавігації), медичної радіології (апаратури з іонізуючим опромінюванням) і радіотерапії (лікувальні методи із застосуванням певних доз природних або штучних радіоактивних препаратів).

Радіо і музичне мистецтво: актуальний діалог. Популярні музичні радіопередачі. "Уявний ландшафт №4"—п'єса для 12 радіоприймачів, амери-канського композитора Ч. Айвза,—унікальний музичний твір.

Місце радіо в сучасному інформаційному просторі, його значення для науки і техніки, роль у поширенні культурних цінностей, зокрема мистецтва слова, театрального й музичного мистецтва.

IІ. Змістовий модуль

Тема:

 “Екранні засоби інформації”

Лекційні модулі:

1.     Синтетична природа і динамізм художньо-образної мови кіно.

2.     Багагтофункціональність телебачення як засобу комунікації.

3.     Сучасна відеотехніка у побуті, мистецтві, різних видах професійної діяльності.

4.     Розвиток комп'ютерних технологій у галузі засобів масової інформації та комунікації.

Семінарські модулі:

1.     Види і жанри ігрового кіно.

2.     Документальний і науково-популярний кінематограф.

3.     Специфіка мови телеекрана та екранні технології.

4.     Віртуальна реальність масмедіа.

Модулі самостійної роботи:

1.     Віхи історичного шляху кінематографії

Види кіно: художнє (ігрове), документальне, науково-популярне, анімацій- не (мультиплікація). Жанри ігрового кіно: фільм-казка, комедія, мелодрама, фантастичний, авантюрно-пригодницький фільм, детектив, трилер, фільм "жахів", "мильна опера" тощо.

Гра акторів (рухи, жести, міміка як складові візуального образу).                 Класики світового кіно (Ч. Чаплін, Ф. Фелліні, М. Антоніоні, Л. Вісконті, І. Бергман, А. Куросава, С. Ейзенштейн, А. Тарковський, О. Довженко, У. Дісней). Кінозірки: Марчелло Мастрояні, Софі Лорен, Бріжжіт Бардо, Ален Делон, П'єр Рішар, Арнольд Шварцнеггер, Сильвестр Сталлоне, Джеккі Чан та ін. Міжнародні кінофестивалі, премії ("Оскар" та ін.). Специфіка мультиплікації ("живі малюнки" та "живі ляльки"). Перший анімаційний фільм "Цирк Шалтая-Болтая" (1898), звуковий мультфільм "Паро-плавчик Віллі"(1928), комп'ютерний мультфільм "Трон" (1982). Українська анімація ("козацька тематика"), поєднання ігрового та анімаційного кіно ("Приго-ди капітана Врунгеля" та ін.).                                                                           Кіно для дітей і юнацтва. Дитяча кіностудія "Веснянка" у Дніпропетровсь-ку. Аматорські студії в Україні. Кінофестивалі "Крок", "Кришталеві джерела", "Аніграфеня".

Документальний і науково-популярний кінематограф. Екранізації всесвітньої літературної класики. Зв'язок кіномистецтва з іншими видами мистецтва (літе-ратура, музика, живопис, театр).

Кіно як "подорож крізь віки": реальний час і простір культури—екранний час і простір (у порівнянні). Кіноекран — супутник нашого життя, цікавий співрозмовник, мудрий учитель і добрий порадник.

Українські та міжнародні журнали з кінопроблематики: "Новини кіноекрана", "Телевісник" тощо.

Колективність створення кіно.

2. Поняття: "телепередача", "телерепортаж", "телесеріал", "телегра", "телевікторина" тощо. Різновиди телепередач (інформаційні, розважальні, художні). Специфіка образності телепубліцистики. Популярні телешоу, телегерої. Рекла­ма на телебаченні (критичний погляд).

Організація роботи сучасної телестудії. Склад знімальної групи.

3. Відео — засіб тиражування творів кінематографа і зразків телепродукції.

Відеокамера: принципи конструкції (швидкість—24 кадри за секунду). Відео

магнітофон (технічні характеристики). Запис на відео програм ТУ (робота з

касетами). Основи відеозйомки, монтажу матеріалу, створення звукових ефектів.

Відеокліп (від лат. "бачу" та англ. "стригти", "вирізка з газети")—різновид

відеофільму, мікрофільм, рухомий колаж. Новизна аудіовізуальної естетики

відеокліпу (швидкість монтажу, електронні спецефекти, роль сучасної музики,

уніфікація стилю). Рекламні відеосюжети.                                                     

Домашня відеотека—віддзеркалення світогляду її власника.

4.    Побудова ПК: системний блок, монітор, клавіатура, миша; характеристика технологічних параметрів програм, редакторів (актуалізація знань з інформатики).

Медіатекст як інтегрований результат художньо-творчої і технічної діяльності людини, об'єкт інформації та комунікації. Створення медіатекстів за допомогою комп'ютерних поліекранних технологій (матеріалізація творчих ідей на дисплеї).

Особливості роботи з текстовим редактором (наприклад, Word), з принтером, сканером (обробка фотоінформації").

Принципи дії комп'ютерної звукової карти, види музичних редакторів та їх функції, набір і верстка нот (МusісЕаsе).

Комп'ютерна графіка (СогеlDгаw, РhotoShор, QuarkХргеss тощо), анімація (Апітаtог-Аutodeks, РowerPoint тощо): короткий огляд технологічних можливостей, практичних прийомів.

Віртуальна реальність масмедіа: комп'ютерні ігри, мультфільми, розважаль­ні програми тощо.              

Підсумкова тека.

ПИТАННЯ ДЛЯ МІЖСЕСІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Сучасні засоби масової інформації, їх місце у житті людини.
2. Поняття мас-медіа. Класифікація мас-медіа.
3. Винахід друку — перша глобальна революція в інформаційних технологіях.
4. Видатні друкарі: Й. Ґутенберг, Ш. Фіоль, Ф. Скорина, І.Федоров.
5. Види сучасної друкованої продукції.
6. Мистецтво поліграфії і поліграфія в мистецтві.
7. Бібліотеки — скарбниці людського розуму.
8. Поняття "преса". Види періодики.
9. Виникнення преси в Західній Європі та в Україні.
10. Сучасна періодика України.
11. Роль періодики в соціокультурному просторі.
12. Виникнення і поширення фотографії.
13. Документальна і художня фотографія. Вітчизняні та міжнародні фотожурнали.
14. Історія звукозапису в основних винаходах.
15. Творчі професії: звукорежисер, звукооператор, музичний редактор.
16. Історія радіо.
17. Специфіка роботи радіостанцій і радіостудій. Пізнавальні та мистецькі радіопрограми.
18. Місце радіо в сучасному інформаційному просторі.
19. Творчі професії: диктор, радіоведучий, радіожурналіст, ди-джей.
20. Екранні засоби інформації—кінематограф, телебачення, відео—джерела багатоканальної дії на людину.
21. Віхи історичного шляху кінематографії.
22. Види і жанри ігрового кіно.
23. Класики світового кіно.
24. Міжнародні кінофестивалі та кінопремії.
25. Специфіка мультиплікації.
26. Документальний і науково-популярний кінематограф.
27. Українські та міжнародні журнали з кінопроблематики.
28. Творчі професії: сценарист, кінорежисер, кінооператор, продюсер, кіноактор, гример, костюмер тощо.
29. Багагтофункціональність телебачення як засобу комунікації.
30. Специфіка образності телепубліцистики. Популярні телешоу, телегерої.
31. Професії: телесценарист, телережисер, телеоператор, телерепортер, телеведучий, музичний редактор, декоратор.
32. Рекла­ма на телебаченні. Рекламні відеосюжети.
33. Сучасна відеотехніка у побуті, мистецтві, різних видах професійної діяльності.
34. Розвиток комп'ютерних технологій у галузі засобів масової інформації та комунікації.
35. Віртуальна реальність масмедіа: комп'ютерні ігри, мультфільми, розважаль­ні програми тощо.
36. Творчі "комп 'ютерні" професії: дизайнер комп'ютерної верстки, художник-аніматор, WеЬ-дизайнер, звукооператор комп'ютерних програм.
37. Світова інформативна комп'ютерна мережа Інтернет (глобальний характер, унікальні інформацій-ні та комунікативні можливості).
38. Естетичні характеристики Інтернет-сайтів.
39. Ази комп'ютерної анімації (пропедевтичне знайомство). Інтернет і мистецтво.
40. Історія та перспективи масс-медіа Херсонщини.

Література

1.      Борев В., Коваленко А. Культура и массовая коммуникация. — Москва, 1986.

2.      Влияние средств массовой коммуникации на интересьі детей и мо-лодежи. — Москва, 1989.

3.      Информатизация общества. — Москва, 1992.

4.      Информационная культура. — Донецк, 1999.

5.      Информационная культура специалиста гуманитарной сферы. — Москва, 2001.

6.      Мірошниченко В. Методика формування естетично грамотної особистості в сучасному інформаційному просторі: Програма курсу.—Полтава, 2000.

7.      Нариси української популярної культури /За ред. О. Гриценка. - К., 1998.

8.      Суханов А. Мир информации. — Москва, 1986.

9.      Труды II Международного конгресса ЮНЕСКО. Информатика и образование. Политика в области образования и новие технологии: В 4-х томах. — Москва, 1997.

10.    Шерковин Ю. Психологические проблеми массовьіх информационньїх процессов. —Москва, 1973.

І. Друковані видання

1.      Антонович Д., Лотоцький О. Українська книга // Українська культура: Лек­ції / За ред. Д. Антоновича. — К., 1993.

2.     Дишлевський С. Якщо стати поліграфістом. — К., 1975.

3.      Загородній А. Дизайн і захист грошових знаків України.—Львів, 2000.

4.      Левитас И. С марками в страну знаний (Заметки о почте и филателии). — К., 1987.

5.      Мешталір Р. та ін. Розвиток поліграфії на Україні.—Львів, 1974.

6.      Мегаш Л., Рекашши Ч. Книжка о книжке.—Будапешт, 1982.

7.     Нам без книг ніяк не можна: Збірка. — К., 1980.

8.      Огієнко І. Історія українського друкарства. — К., 1994.

9.      Е. Осетров. Сказ о друкаре Иване и его книгах. — Москва, 1983.

10.    Пикок Дж. Издательское дело. — 2-е изд.—Москва, 2000.

11.    Редакційно-видавнича справа: досвід, проблеми, майбутнє.—К., 1997.

12.    Современная этикетка Украины: Справочник-каталог.—Днепропетровск, 2001.

П. Преса

1.     Белеловская Т. Газетные жанры.—Москва, 1991.

2.     В помощь начинающим журналистам. — Москва, 1989.

3.     Журбина Э. Художественно-публицистические жанри: теория и практи­ка. — Москва, 1989.

4.     Закон України "Про пресу".

5.     Закон України "Про засоби масової інформації".

6.     Засоби масової інформації й утвердження державного суверенітету: Ма­теріали науково-практичної конференції.—Львів, 1993.

7.     Крушельницкий Е. Для тебя и про тебя. — Москва, 1992.

8.     Методические рекомендации в помощь журналистским организациям по учебе юнкоров. — К., 1988.

9.      Панкратов С. Інформаційні жанри.—К., 1980.

10.    Прописньїе истиньї начинающим журналистам. — Москва, 1995.

11.    Техніка оформлення газети: Навчальний посібник.—2-е вид.—К., 1997.

12.    Тобі, юнкоре.—К., 1991.

13.    Шнирков О., Мінгазутдінов І. Фандрайзинг: основні особливості та форми: Методичний посібник.—К., 2000.

14.    Юнкорівський блокнот.—К., 1990.

Ш. Фотографія

1.     Вартанов А. Фотография: документ и образ. — Москва, 1983.

2.     Волгин А. Фотография: Из практики любителя.—Москва, 1988.

3.     Зображувально-виражальні засоби фотографії: поради початкуючим фотомитцям і фотожурналістам.—К., 1999.

4.     Ильинский И., Петунина И. Общий курс фотографии и специальньїе види фотографии: Учебник.—Москва, 1983.

5.     Краткий справочник фотолюбителя. — 6-е изд.—Москва, 1987.

6.     Лэнгфорд М. Фотография шаг за шагом: Подро'бное руководство. — Москва, 1989.

7.     Пальчевский Б. Фотография для начинающих. — 2-е изд. — Минск, 1985.

8.      Справочник фотографа.—Москва, 1990.

9.      Стародуб Д. Азбука фотографии. — 3-є изд.—Москва, 1990.

10.    Стахов М. Техника фотожурналистики.—Москва, 1983.

11.    Сучасні технічні засоби журналістики. Основи фотографії: Практичний курс.—К., 1998.

12   Техніка фотографії і технологія фотожурналістам!. Жанри фото-журналістики: Практичний курс / Уклад. Б. Черняков.—К., 1998.

13.    Шеклеин А. Фотографический калейдоскоп. — 5-е изд.—Москва, 1994.

14.    Фотокинознциклопедия.—Москва, 1981.

15.    Фотолюбитель-конструктор.—Москва, 1991.

IV. Звукозапис

1.      Анисимов Н. Радиоприемники, радиолы, электрофоны, магнитофоны: Справочник.—К.,1988.

2.      Галеев Б., Зорин С, Сайфуллин Р. Светомузыкальные инструменты. — Москва, 1987.

3.      Галеев Б. Светомузика: Становление и сущность нового искусства. — Казань, 1976.

4.     Гарднер Дж. Овладевайте искусством магнитной записи (пер. с англ.). — Москва, 1981.

5.     Ефилов В. Звукозапись? Это интересно и просто. — К., 1977.

6.      Згут М. Мой друг магнитофон. — 3-е изд.—Москва, 1982.

7.     Каталог компакт-дисків (від українського виробника).—К., 1998.

8.      Клюкин И. Удивительный мир звука.—2-е изд. — Ленинград, 1986.

9.      Красильников И. Синтезатор и компьютер в музыкальном образовании. — Москва, 2002.

10.    Музыкальные синтезаторы: Сб. ст. / Сост. Ю. Спицьга. — Москва, 1983.

11.    Нисбетт А. Звуковая студия: техника и методи использования (пер. с англ.). — Москва, 1979.

12   Радиоприемная и звуковоспроизводящая аппаратура: Справочник. — Львов, 1995.

13.    Рождение звукового образа: Художественные проблеми звукозаписи в экранных искусствах и на радио: Сб. статей / Сост. Е. Авербах.—Москва, 1985.

14.    Синклер Я. Введение в цифровую звукотехнику (с англ.).—Москва, 1990.

15.   Тригуб Б. Застосування музичних синтезаторів YАМАНА в школі // Мис-тецтво та освіта.—2002.—№ 1,2; 2003.—№2.

16.    Урбански Б. Электроакустика в вопросах и ответах (пер. с польс). — Мос-ква, 1981.

17.    Харон Я. Из жизни звукооператора. — Москва, 1987.

18.    Щербина В. Цифровая запись. -  Москва, 1989.

19.    Электронные музыкальные инструменты. — Москва, 1970.

20.    Элкин Е.Г.М. Звук и изображение. Звукотехника в телевидении и кино (пер. с англ.). — Москва, 1978.

V. Радіо

1.     Бараневич Ю. Жанры радиовещания. — Киев- Одесса, 1978.

2.      Гончарова М. Детское вещание и его особенности // Современность, человек, радио. — Москва, 1968.

3.     Доронин Н. Любителю радиотехники. — Москва, 1992.

4.     Лизанчук В. Внимание: включен приемник.—Львов, 1986.

5.     Миронченко В. Диалогические жанры радиовещения. — К., 1978.

6.      Регейло І. Радіо у вихованні сучасного школяра// Мистецтво та освіта. — 1997.—№2.

7.     Руденко И. Игровые форми радиовещании для детей // В диапазоне современности. — Москва, 1985. — С.75-92.

8.     Толстова Н. Внимание, включаю микрофон. — Москва, 1972.

9.     Чашко Л. Кіно, радіо, телебачення у виховній роботі. — К., 1979.

10.    Черкащина Л. Эстетико-воспитательная функция музикального радиове­щания: —Автореферат диссертации.—К., 1987.

11.    Ярошенко В. Информационные жанри радиожурналистики. — Москва, 1976.

Частина П Вступ

1. Лещенко М. Естетичні характеристики інформаційного потоку // Зарубіж­ні технології підготовки учителів до естетичного виховання. — 2-е вид., доп. —К., 1996.

2.      Мастерман Л. Обучение язику средств массовой информации: Теория и практика // Перспективи. — 1984.—№ 2.

3.      Молчанов В. Миражи массовой культури.—Ленинград, 1984.

4.      Музи XX века. Художествеинне проблеми средств массовой ком-муникации.—Москва, 1978.

5.      Шариков В. Медиаобразование: Мировой и отечественный опыт. — Москва, 1990.

VI. Кінематограф

1.      Андерег Г. Аппаратура кинолюбителя.—Ленинград, 1988.

2.      Антонова В. Кино — юним. — Москва, 1985.

3.     Асенин С. Волшебники экрана. Эстетические проблеми современной мультипликации.—Москва, 1974.

4.      Базен Р. Что такое кино? — Москва, 1972.

5.      Вайсфельд И., Демин В. и др. Встречи с десятой музой. — Москва, 1981.

6.      Гордийчук И., Пелль В. Справочник кинооператора. — Москва, 1979.

7.      Кино — детям,кино—молодежи: Сборник. — Вып. 1-4. — Москва, 1990.

8.      Кинолюбительство: истоки и перспективи. — Москва, 1986.

9.      Кудряшов Н., Кудряшов А. Справочник кинолюбителя. — Москва, 1986.

10.    "Мудрость вымысла". Мастера мультипликации о себе и о своем искусстве. —Москва, 1983.

11.    Новиков Ю. Кино Украины. — Москва, 1982.

12.. Панфілов М. Короткий словник кінолюбителя. — К., 1971.

13.    Садуль Ж. Всеобщая история кино. Т.І -VI. — Москва, 1958-1982.

14.    Теплиц Е. История киноискусства. Т.І-ІУ — Москва,1968-1974.

15.    Халатов Н. Мы снимаем мультфильм. — Москва, 1989.

16.    Юренев Р. Чудесное окно. Краткая история мирового кино. — Москва 1983.

17.    Энциклопедический кинословарь. — Москва, 1986.

VII. Телебачення

1.      Галушко Р. Западное телевидение и "массовая культура". — Москва, 1991.

2.      Комановский И. Телевидение идети //Воспитание школьников. —1979.—№4.

3.     Лизанчук В. Телебачення і радіо у вихованні учнів. — К., 1985.

4.                       Радіоелектроніка і телебачення.—Ч. І. Радіоелектроніка. —Луцьк, 2001.

5.      Саппак В. Телевидение и мы. — Москва, 1963.

6.     Сорок мнений о телевидении.—Москва, 1978.

7.     Телезкран приглашает друзей.—Москва, 1976.

8.      Уроки искусства: Очерки об учебном телевидении. — Москва, 1985.

9.     Чашко Л. Кіно, радіо, телебачення у виховній роботі. — К., 1979.

VШ.Відео

1.     Борев В.Ю. Видео: техника, досуг, культура. Записки эксперта-искусствоведа. - Москва, 1990.

2.     Неронский Л., Надин В. Аппаратура звукового любительського кино. — Москва, 1987.

3.     СєдовС. Індивідуальні відеозасоби (довідковий посібник). — К, 1990.

4.     Скуратівський В. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах XX сто­ліття. Генеза. Структура. Функції. — Ч.І. — К., 1997.

5.     Усов Ю. В мире экранных искусств. — Москва, 1996.

IX. Мультимедійні комп'ютерні системи

1.      Белявіна Н. Комп'ютерна програма "Первинні музичні жанри. Танець" // Мистецтво та освіта. —   1998. — №3; "Чарівна музична сходинка" // Мистецтво та освіта. — 2000.—№3.

2.     Валединский В. Информатика: Словарь компьютерных терминов: Для средней школы. — Москва, 1997.

3.     Вашкевич Ю. и др. Редактор текстов: Справочник. — Москва, 1993.

4.     Володіна-Панченко Н. Комп'ютер замість олівця і пензля? // Мистецтво та освіта.— 1997.—№2.

5.     Дергач М. Мій помічник гіпертекст // Мистецтво та освіта. — 1998. — № 1.

6.     Информатика в понятиях и терминах: Книга для учащихся старших классов средней школьї. — Москва, 1991.

7.     Информатика и компьютерньїе технологии: Учебное пособие для учащихся старших классов и всех пользователей персональних компьютеров. — Донецк, 1999.

8.     Информатика: русско-английский терминологический словарь: 1000 тер-минов. — Москва, 1992.

9.     Информатика: Знциклопедический словарь для начйнающих. — Москва, 1994.

10.    Комп'ютер: перше знайомство/В. Поліщук, Н. Сайкевич. — Рівне, 1998.

11.    Комп'ютерна графіка: методичні вказівки до використання креслень за

допомогою графічного редактора АutoСАD-2000 / Укл. Ю. Ковальов та ін.—К.,2002.

12.    Комп'ютерний словник (пер. з англ.) /За ред. В. Соловйова.—К., 1997.

13.    Кондратова В. Уроки образотворчого мистецтва з використанням комп'ю­терної графіки // Мистецтво та освіта.—№ 2000.—№ 2.

14.    Марченко С. Основи информатики: В вопросах и ответах. 11 кл. — Запорожье, 1999.

15.    Ткачук І. Перевірка ефективності застосування персонального комп'ютера на уроках музики. Методичні рекомендації.—Вінниця, 1993.

16.    Штепа В. Комп'ютерні навчаючі програми на уроках музики в 5-7 класах // Комп'ютер в школі і сім'ї. —1999.—№ 3.

17.    Грейвен М., Теббіт Л., Ейлінг П., Голсуорт Б. Інтернет: путівник для гро­мадських організацій. ПРГО. —1998.

18.    Крейнан Дж., Хебрейкен Дж. Интернет: Энциклопедия (пер. с англ.) — Санкт-Петербург, 2000.

19.    Матвієнко О. Інтернет як технологія підтримки інформаційної діяльності в галузі мистецтва // Мистецтво та освіта. —1999. — № 4.

20.    Штепа В. Інтернет і музична освіта школярів // Мистецтво та освіта. — 2000.—№1.

21.    Хафкемейер X. Іпіегпеt: Путешествие по всемирной компьютерной сети. — Москва, 1998.