ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
Змістовий модуль 1. Псобливості держави і права України з найдавніших часів до XVII ст.
Тема 1. ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРІТОРІЇ УКРАЇНИ (VII ст. до н.е. - IV ст. н.е.).
Письмові пам'ятки державності і права Північного Причорномор'я. Свідоцтва античних авторів. Археологічні дані. Виникнення і розвиток Скіфської держави (кінець VI - IV ст. до н.е.): влада, адміністративно-територіальний устрій, суспільно-політичний лад. Мала Скіфія. Право. Античні міста-поліси Ольвія і Херсонес. їх законодавчі та виконавчі органи влади. Боспорське царство (VI ст.до н.е. - V ст.н.е.): влада, адміністративний устрій. Судочинство. Античне законодавство.
Тема 2. ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА І ПРАВО.
Русь в історіографії і джерелах. Східні слов'яни у І - IV ст. Експансія готів. Союзи племен. Антський союз. Наступ слов'ян на балканські володіння Візантії у VII ст. Союзи союзів - Куявія, Славія, Артанія у VII - IX ст. Соціальна диференціація. Київське князівство. Кій, Дір, Аскольд. Об'єднання Київа і Новгорода в єдину державу. Теорії про виникнення держави у східних слов'ян: норманська (Г.Байєр, Г.Міллер), пантюркська (М. Гумільов), торгівельна (О.Пріцак), полісна (І.Фроянов, О. Дворніченко), традиційна (Б.Рибаков, П.Толочко). Давньоруські та іноземні пам'ятники звичаїв східних слов'ян. Основні риси східнослов'янської державності і права. Утворення держави - Київська Русь. (IX ст.). Суспільне - політичний лад у другій половині ЇХ - першій третині XII. Князі. Боярство і боярський васалітет. Двірцеві слуги. Духовенство. Купці. Рядовичі. Челядь. Холопи. Кабальні люди. Патроновані люди. Ремісники і молодші чорні люди міст. Общинники. Смерди. Ізгої. Правове становище соціальних груп населення. Державний лад. Ранньофеодальна монархія. Князь. Рада пря князі. Феодальні з'їзди. Народні збори (віче). Чисельна система управління. Двірцево-вотчина система управління. Удільні князі. Посадники. Волостелі. Тіуни. Судова організація. Пам'ятники історії Давньоруської держави і права. Встановлення давньоруського права. Звичаєве право. "Закон Руський". Церковні статути. Договори Русі з Візантією. "Руська Правда" та її редакції. Князівське законодавство. Церковні статути. Літописи. Основні риси давньоруського права. Право власності. Право зобов’язань. Сімейне і шлюбне право. Право спадщини. Поняття і види злочинів. Мета і система покарань. Судовий процес. Значення Давньоруської держави і права у світовій історії.
Тема 3. ДЕРЖАВА І ПРАВО РУСІ В ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРІБНЕНОСТІ (ХІІ-ХІУ ст.).
Феодальна раздробленість: періодизація, фактори та наслідки. Основні тенденції розвитку і причини відокремлення князівств. Київське князівство. Переяславське князівство. Чернігово-Сіверське князівство. Галицьке князівство. Володимиро-Волинське князівство. Галицьке-Волинське князівство. Українські землі під владою татар (друга половина XIII - XIV вв.)
Пам'ятники державності і права південно-західних князівств. Звичаї. Скорочена редакція "Руської правди". Князівські грамоти. Міжкнязівські договори. Вплив польсько-литовського законодавства. Основні риси права.
Суспільний лад. Зміни у соціальний структурі населення. Перетворення челяді і смердів у залежних селян. Міське населення. Державний лад. Влада князів. Рада бояр. Феодальні з'їзди. Центральні органи управління. Тисяцький. Сотський. Воєвода. Двірський. Двірцеві чини: отрок, детський, сідельник, стольник. Управління на місцях: тисяцькі, посадники, волостелі, воєводи. Боярське управління.
Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ПОЛЬЩІ ТА ЛИТВИ (кінець XIV - перша пол. XVII ст.).
Литовсько-Руський період (кінець XIV -1569р.)- Південно-Західно-українські землі у складі Польщі (кінець XIV - 1569р.). Польсько-Литовський період (1569-1648р.р.) - Річ Посполита. Соціально-економічні і політичні передумови подолання феодальної роздрібненості. Зростання економічних, політичних і культурних зв'язків між окремими князівствами Південно-Західної Русі і утворення української народності. Виникнення і поширення назви "Україна". Суспільний лад. Князі, бояри, пани радні, пани хоругові, шляхтичі, духовенство, купці. Селянство і його розряди. Зростання панщини й інших форм залежності селян. Міське населення. Посилення феодального, політичного і релігійного гніту в кінці XVI першій половині XVII ст. Державний лад. Великий князь (господар). Рада. Великий вальний сейм. Адміністративно-територіальний поділ. Адміністративно-правові реформи 1425-1435р.р. Ліквідація князівств. Загарбання татаро-турецькими феодалами території південноукраїнських земель. Приєднання Чернігово-Сіверської землі до Російської держави. Заселення Слобідської України. Люблінська унія 1569 та її політичні наслідки. Шляхетська республіка. Король. Сенатська рада. Вальний сейм. Посадові особи. Брестська церковна унія 1596 р. Князівства, землі, області, воєводства, староства і повіти. Міста і села. Ліквідація обласних привілеїв і поширення на Україну польської державно-правової системи. Воєводи і старости. Повітові сейми. Магістрати і ратуші. Місцеве самоврядування на українських землях. Руське, волошське та німецьке право. Українське козацтва і його історичне значення. Козацтво в кінці XV - середині XVII в,: воєнно-адміністративний поділ, законодавчі, виконавчі та судові органи влади, право. Запорізька Січ та її роль в історії України. Запорізька Січ - ядро майбутньої української державності. Реєстрове козацтво. Джерела права. Звичаї. Польсько-литовське законодавство. Городельский привілей 1413 р. Судебник князя Казимира 1468 р. Перший Литовській статут (1529р.) Статут про волоки (1557р.). Артикули Генріха Валуа (1573 р.). Литовський статут 1566 р. Литовський статут третьої редакції (1588 р). Королівські привілеї. Збірки магдебурзького і хелмінського права: М. Яскера (1535 р), П. Щербича, Б.Гроїцького ("Порядок"), П. Кушевича (1646р.) "Ординація війська Запорізького" (1638р.). Судова система. Станові суди. Сеймові, королівські, повітові, церковні, гродські, копні. Основні риси права. Право власності. Право володіння. Оренда. Право зобов'язень. Право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Поняття і види злочинів. Мета і система покарань. Основні риси судового процесу.
Тема 5. ДЕРЖАВНІСТЬ УКРАЇНИ В ПЕРІОД БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО (1648-1657 рр.).
Початок війни. Знищення польської адміністративно-політичної системи управління на Лівобережній Україні і в Запорізькій Січі. Зборовська угода 1649 р. і старшинсько-шляхетське самоуправління. Соціальні і політичні суперечності в ході національно-визвольної війни. Формування української держави, й політична форма. Органи центральної влади і управління. Загальновійськова Рада. Рада генеральних старшин. Гетьман. Уряд генеральних старшин. Полковий і сотенний адміністративно-територіальний поділ. Закріплення в органах воєнного управління адміністративно-політичних, фінансових, судових і поліцейських функцій. Полковники. Полкові уряди. Сотенні уряди. Курені і курінні отамани. Міське управління: магістрати і ратуші. Зміни в суспільних відносинах. Ліквідація магнатського і польського шляхетського землеволодіння. Зміцнення старшинського, шляхетського і церковного землеволодіння. Козацтво, його розшарування і правове становище. Міське населення, його розшарування і правове становище. Початок переговорів Б.Хмельницького з Російською державою у 1648 р. Рішення Земського собору від 1 жовтня 1653 р. Рішення Переяславської Ради від 8 січня 1654 р. Україна під протекторатом Росії. "Березневі статті" 1654 р. Царська грамота від 27 березня 1654 р. Джерела і розвиток права. Гетьманські універсали. Посилення значення норм звичаєвого права. Збереження попередніх прав.
Змістовий модуль 2. Українські землі під іноземною зверхністю.
Тема 1. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА У ЧАСИ РУЇНИ (1657-1687рр.).
Українська козацька державність після смерті Б.Хмельницького. Гетьманські статті. Іван Виговський. Чигиринська Рада. Гадяцький договір. Денонсація Переяславської угоди 1654р. Розкол України на Лівобережну і Правобережну ."Вічний" мир. Політичний і соціальний лад Лівобережної України. Гетьманські статті: другі Переяславські 1659р., Московські 1665 р., Глуховські 1669р., Конотопські 1674р., Коломацькі 1687 р. Обмеження прав України.
Тема 2. УКРАЇНА-ГЕТЬМАНЩИНА В ЧАСИ НАСТУПУ ЦАРИЗМУ НА ЇЇ ВОЛЬНОСТІ (кінець XVII - 80-ті роки ХУІІІ ст.).
Наступ на права України за Петра І. І.Мазепа. Розгром Запорізької Січі. "Пакти й Конституція законів та вольностей війська Запорозького" П.Орлика. Решетилівські статті 1709р., "Решительные (конформованные) пункти Д.Апостола" 1728 р. Суспільний лад. Зростання старшинсько-шляхетського і монастирського землеволодіння. Селянство і його розряди. Посилення залежності селян в кінці XVII - на початку XVIII ет. Гетьманські універсали 1760 і 1763 рр. Царський указ 1783 р. про остаточне закріпачення селянства Лівобережної і Слобідської України. Населення Південної України і закріпачення південноукраїнського селянства (1796 р.). Державний лад, Адміністративно - політичне становище України у складі Росії. Обмеження автономії України. Малоросійський приказ (1663 р.). Малоросійська колегія (1722 р.). Наказне гетьманство. Правління гетьманського уряду. Утворення Київської губернії. Запорізька (Нова) Січ. Відновлення гетьманства - 1750 р. Генеральна рахункова комісія. Полки, сотні, курені, слободи і села. Поділ міст. Полковники і полкові канцелярії. Рахункові канцелярії. Сотники й сотенні канцелярії. Курінні і городові отамани. Магістрати і ратуші. Судова реформа 1760-1763 рр. Посилення колонізаторської політики російського царизму. Реформа козацьких полків на Слобідській Україні. Утворення Слобідської і Новоросійської губерній (1765 р.). Губернатори і губернські канцелярії. Провінції і провінціальні канцелярії. Комісарства й комісари. Ратуші. Міські отамани. Десятники слобод. Повітові управління. Указ від 10 листопада 1764 р. про ліквідацію гетьманської влади на Україні. Утворення другої Малоросійської колегії. Створення на Україні Вотчинного департаменту (1765 р.). Реорганізація Генерального суду (1767 р.). Указ 1781 р. про поширення на Лівобережну Україну постанови 1775 р. про заснування губерній. Намісництва. Утворення малоросійської губернії. Ліквідація Малоросійської колегії (1781-1786 рр.). Утворення губернських органів управління. Губернське правління. Кримінальна, цивільна й казенна палати. Верхній земський суд. Верхня розправа. Губернський магістрат. Губернський прокурор і губернський фіскал. Утворення повітових органів управління. Повітовий суд. Нижній земський суд. Нижня розправа. Дворянська опіка. Сирітський суд. Совісний суд. Повітове казначейство. Городовий магістрат. Правління городничого. Відновлення генерального суду, повітових земських і повітових підкоморських судів (1796 р.). Поширення на Україну Жалуваної грамоти містам 1785 р. Джерела права. Звичаї. Гетьманські універсали. "Статті", за які обирали гетьманів. Царське законодавство як джерело права на Україні. Третій Литовський статут нових редакцій. Збірники магдебурзького й хелмінського права. Кодифікація права на Україні. "Права, по яким судиться малоросійський народ" 1743 р. "Суд і розправа" 1750 р. "Екстракт Малоросійських прав" 1767 р., "Екстракт із указів, інструкцій і настанов» 1786 р. Основні риси права. Право власності. Право зобов'язань. Право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Інститут опіки. Кримінальне право. Поняття і види злочинів. Мета й система покарань. Основні риси судового процесу. Соціально-економічний розвиток і політичне становище українських земель у складі Речі Посполитої, Росії, Угорщини. Розділи Польщі. Возз'єднання Правобережної України і Західної Волині з українськими землями в складі Російської держави. Приєднання Чорноморського узбережжя внаслідок російсько-турецьких війн. Галичина, Буковина і Закарпаття за австрійського
Тема 3. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
Суспільно-політичне становище Галичини, Молдавії та Закарпаття, що входили до складу Австро-Угорщини. Суспільний лад. Дворянство. Духовенство. Буржуазія. Купці. Почесні громадяни. Польська шляхта. Селянство. Поміщицькі селяни. Державні селяни. Остаточне закріпачення всіх розрядів селян. Панщина. Місячина. Урочна панщина. Відхожі промисли. Селянські промисли. Чумацький промисел. Військові поселенці. Міщани. Цехові ремісники. Робочі люди. Вільнонаймані робітники. Правове становище окремих груп населення. Державний лад. Адміністративно-територіальний поділ. Реформа губерній. Утворення генерал-губернаторств (1801 -1823 рр.). Ліквідація особливостей у правовому становищі окремих губерній. Система органів самодержавного управління Україною. Комітет у справах західних губерній (1831-1848 рр.). Генерал-губернатори. Військові губернатори. Губернські правління, комітети й комісії. Повітовий апарат управління. Земський суд і земський справник. Повітові казначейства. Повітові зібрання дворян та їх предводителі (маршалки). Самоврядування державних селян. Сільська громада й сільський староста. Волосне правління і волосний старшина. Інвентарна реформа 1847-1848 рр. на Правобережжі. Козацьке волосне правління. Судова система. Сільська розправа. Волосна розправа. Повітовий суд. Совісний суд. Губернська палата цивільного суду. Губернська палата кримінального суду. Головний суд на Правобережжі. Генеральний суд на Лівобережжі. Магістратські і ратушні суди. Джерела права. Царське законодавство. Литовський статут редакції 1811 р. Збірники Магдебурзького права. Звичаї. Указна практика. Кодифікація законодавства. "Зібрання Малоросійських прав" 1807 р. "Звід законів Західних губерній" 1838 р. Сільський судовий статут. Скасування дії норм Магдебурзького права та Литовського статуту і введення в дію "Зводу законів Російської Імперії" редакції 1842р. Основні риси права. Цивільне право. Право власності. Право зобов'язань. Право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Кримінальне право. Поняття і види злочинів. Мета й система покарань. Основні риси судового процесу з цивільних і кримінальних справ.
Тема 4. СУШЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ У ДРУГІЙ
ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Суспільний лад на Україні після селянської реформи 1861 р. Дворяни, духовенство. Спадкові почесні громадяни. Розвиток буржуазії. Правове становище селян. Формування пролетаріату. Політичний лад. Система органів самодержавного правління на • Україні. Генерал-губернатори. Губернатори і губернські управління. Казенні палати. Управління державного майна. Контрольні палати. Повітові земські суди. Повітові казначейства. Поліція і жандармерія. Сільські і волосні органи управління. Земська 1864 р. і міська 1870 р. реформи та особливості їх проведення на Україні. Контрреформи 80-90-х років, "Положення про земських дільничних начальників" 1889 р. Положення про заходи до охорони державного порядку і громадського спокою. Закон 1892 р. про воєнний стан.
Специфіка застосування загальноімперського законодавства на Україні. Судові статути 1864 р. Статут про покарання, що накладалися мировими суддями, 1865 р. Уложення про покарання кримінальні і поправні 1885 р. Фабричне законодавство. Звичаєве право України. Основні риси права. Право зобов'язань. Вексельне право. Охорона інтересів наймачів. Кримінально-правовий захист інтересів підприємців. Поняття й види злочинів. Мета й система покарань. Основні риси цивільного і кримінального процесу за судовими статутами 1864 р. і законом 1889 р. Суспільно-економічний розвиток, політичний і правовий режим Буковини, Галичини і Закарпаття, що входили до складу Австро-Угорщини.
Змістовий модуль 3. україна періоду "віднОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНості
Тема 1. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ XX ст.
Революція 1905-1907 рр. Зміни в суспільних відносинах. Дворянство. Буржуазія. Робітники. Селянство. Столипінська аграрна реформа, й наслідки на Україні. Соціальна діференціація селян. Хутори й відруби. Переселення. Маніфест від 17 жовтня 1905р. Зміни в центральному апараті самодержавної влади й самодержавного управління. Склад депутатів І і II Державних дум від українських губерній. Діяльність української думської громади в І і II думах. Третьочервневий переворот 1907 р. Депутати III Державної думи від українських губерній. Українське питання у III Державній думі. Вибори до IV Державної думи від українських губерній. Перехід царизму до терористичних форм правління. Чорносотенний терор. Режим виняткового стану і надзвичайної охорони. Положення про військово-польові суди (1906 р.). Посилення терору і національного гніту на Україні. Зміцнення поліцейських і жандармських органів самодержавства на Україні.
Розвиток права. Кримінальне уложення 1903 р. Контрреволюційний характер поточного законодавства. Посилення кримінальної відповідальності за участь у революційних подіях. Посилення охорони приватної власності.
І Світова війна. Загальна криза в країні. Мілітаризація державного апарату. Утворення особливих нарад. Організація військово-промислових комітетів. Утворення громадських організацій для допомоги царському уряду у війні. "Земгор" і його діяльність. "Прогресивний блок" у Державній думі. Надзвичайна військова юстиція. Розклад самодержавного апарату влади та управління. Лютнева революція 1917 р. та її розвиток на Україні. Повалення царської самодержавної влади 27 лютого 1917р. Утворення Ради робітничих і солдатських депутатів у Петрограді (27 лютого 1917р.). Створення Тимчасового уряду. Двовладдя. Ліквідація царської влади на Україні. Українська Центральна Рада. Призначення в губернії та у повіти комісарів Тимчасового уряду. Організація на Україні Рад робітничих і солдатських депутатів. Створення профспілок і фабрично-заводських комітетів. Утворення громадських комітетів.
Тема 2. ДЕРЖАВОТВОРЧІ ШУКАННЯ 1917-1920 рр.
Утворення місцевих органів влади. Виникнення Української Центральної Ради. Проголошення автономії України. І Універсал 10 червня 1917р. Перший український уряд - Генеральний секретаріат. II Універсал 3 липня 1917 р. Мала Рада. Центральна Рада - крайовий орган влади. III Універсал від 7 листопада 1917 р. IV Універсал від 9 (22) січня 1918 р. Проголошення незалежності України. "Закон про національно-персональну автономію". Конституція Української Народної Республіки 1918р. Введення інституту президентства. Початок формування власної судової системи. Законодавча діяльність. Ліквідація республіканського режиму на Україні 29 квітня 1918 р. Українська Держава. Інститут гетьманства. Грамота "До всього українського народу". "Закони про тимчасовий державний устрій України". Створення збройний сил. Аграрне і робоче законодавство. "Проект загальних основ земельної реформи" (1918 р). Відродження УНР. Трудовий Конгрес. "Універсал Трудового Конгресу". "Закон про форму української влади". Директорія. Всеукраїнська Національна Рада. Конституція УНР 1920 р. "Проект Конституції основ державних законів" О.Ейхельмана. "Закон про тимчасове верховне правління та порядок законодавств в Українській Народній Республіці" і "Закон про Державну Народну Раду" від 12 листопада 1920 р. Аграрне і робоче законодавство. Воєнна диктатура.
Змістовий модуль 4. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ ТА СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Тема 1. РАДЯНСЬКА ДЕРЖАВА І ПРАВО В УКРАЇНІ.
Становлення радянської влади в Україні. Утворення Української РСР. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. Резолюції та постанови Першого Всеукраїнського з’їзду Рад: зміст та юридичне значення. Внесення змін у державно-правовий статус України на ІІ Всеукраїнському з’їзді Рад. Державно-правове будівництво в роки громадянської війни. Зміни в державному апараті в умовах війни. Надзвичайні органи влади. Конституція Української соціалістичної радянської республіки 1919 року: порядок прийняття, структура, зміст та історичне значення. Створення основ радянського права в перші роки становлення влади. Розвиток взаємовідносин УСРР з радянськими республіками. Поетапна підготовка до оформлення союзу: воєнно-політична угода 1919 року; господарсько-політичний союз 1920 року; дипломатична угода 1922 року. Створення Союзу РСР та роль Радянської України у цьому процесі. Суперечки у вирішенні національного питання. Розробка та прийняття Декларації та Договору про утворення СРСР 30 грудня 1922 року. Основні положення та значення договірних документів. Особливості державно-правового статусу України як союзної республіки. Перша кодифікація законодавства Радянської України: причини, основні етапи та наслідки. Характеристика окремих галузей права. Цивільний кодекс УСРР 1922 р. Земельний кодекс 1922 р. Кодекс законів про працю 1922 р. Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УСРР 1926 р. Кримінальні кодекси 1922 р. та 1927р. Кримінально – процесуальний кодекс 1922 та 1927 рр. Цивільно-процесуальний кодекс 1924 та 1929 рр. Виправно-трудовий кодекс 1925р. Адміністративний кодекс УСРР 1927 р. Нереалізовані законодавчі проекти: Житловий, Кооперативний). Судова реформа 1922 р. Положення про судоустрій УСРР 1925 р.: зміст та значення.
Державно-правове будівництво 1930 – 1940 рр. Централізація влади і управління. Зрощення партійного і державного апарату. Конституційне та надзвичайне законодавство 30-х років. Конституція УСРР 1929 року: порядок
прийняття та основні положення. Конституція УРСР 1937 року – остаточне підпорядкування загальносоюзним органам. Розвиток окремих галузей права: цивільного, сімейного, трудового, сімейного, колгоспного, кримінального та кримінально-процесуального. Посилення ролі карально-репресивних органів. Закон про судоустрій СРСР, союзних і автономних республік від 16 серпня 1938 року: зміст та значення. Причини та юридичне оформлення приєднання Західної Волині, Східної Галичини, Північної Буковини та частини Бессарабії до складу УРСР. Зміни в державній системі та праві Радянської України в роки Великої Вітчизняної війни. Створення надзвичайних органів влади. Перебудова конституційних органів влади і управління. Реорганізація судових та прокурорських органів. Надзвичайне законодавство та зміни в праві України в умовах війни. Окупаційний режим. Спроби національно-державного будівництва. Рух опору. Боротьба ОУН та УПА. Зміни в суспільному та державному ладі України у повоєнні роки та у період десталінізації ( 1945 – перша половина 1960 рр). Розвінчання культу особи Сталіна. Реформування судових і правоохоронних органів. Зміни в законодавстві. Хрущовська «відлига». Держава і право України в період «застою». Нова кодифікація загального і республіканського законодавства 60-х – 80-х років. Розробка та прийняття Конституції УРСР 1978 року. Правовий статус УРСР як союзної республіки. Державно-правовий розвиток України в період перебудови (1985 – 1991 рр.) Перебудова. Демократизація. Зміни у державному статусі Української РСР. Реконструкція державного апарату УРСР. Зміни в судочинстві та законодавстві.
Тема 2. РОЗБУДОВА ТА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА.
Розпад СРСР і угода про утворення СНД. Декларація про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. Реформування існуючих органів влади та створення нових, що відповідають принципам незалежної держави. Закон «Про громадянство України» та «Декларація прав національностей України». Закон «Про правонаступництво України». Конституційний процес. Чотири етапи конституційного процесу: Концепція нового Основного Закону; створення конституційної комісії 1995р.; Конституційний договір 1995 р.; робота спеціальної комісії; «конституційна ніч». Зміст та значення Конституції 1996 року. Конституційна реформа в Україні: проблеми та досягнення. Формування власної правової системи. Судова реформа в незалежній Україні. Закон «Про судоустрій України» 2002 р. Реформування правоохоронних органів. Створення Служби безпеки України. Реформування
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Змістовий модуль 1. РАБОВЛАСНИЦЬКА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО
Тема 1. Стародавня держава і право.
Предмет і завдання курсу історії держави і права зарубіжних країн. Історія вивчення історії права та держави зарубіжних країн у вищий школі. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін. Зв'язок між дисциплінами історико – правового циклу. Методологія, методи (загальні, загальнонаукові, міждисциплінарні, спеціальні) наукового дослідження і вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн: формаційний підхід; періодизації А.Тойнбі, К.Ясперса, Дж. Коллінгвуда; погляди на тлумачення історії Ф. Фукуями. Дефініції понять, пов’язаних з розподілом історичного процесу на деякі хронологічні відрізки: ера, епоха, період, етап, стадія. Поняття держави та права. Виникнення держави і права. Поняття «Стародавній Схід». Спільні риси держав Стародавнього Сходу.
Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту.
Виникнення єгипетської держави та її розвиток. Періодизація староєгипетської історії: династичний Єгипет; раннє царство; старе царство; середнє царство; нове царство; пізнє царство. Особливості розвитку кожного етапу. Державний устрій: фараон, чаті (візир), жерці, помархи. Канцелярії. Реформи Аменхотепа ІV. Правління Рамзеса ІІ. Основні риси права. Джерела права: звичаї та закони; перший законодавець – Менес; законодавство Рамзеса ІІ; кодифікація Бокхора; закони Хоремхгеба. Характеристика основних галузей права. Судовий процес.
Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону.
Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії. Вавілонія. Вавілон. Шумер. Утворення Вавилонської держави. Реформи Урукагіни. Основні риси Царства Шумеру і Аккаду. Правління Хаммурапі. Розквіт Вавилону. Вавілонська династія. Правління Навуходоносора ІІ. Загарбання Вавілону перським царем Кіром ІІ. Правове становище окремих груп населення: авелуми, мушкенуми, вардуми, тамкари, жерці, воїни. Особливості рабства у Вавілоні. Державний устрій: патесі – лугаль, нубанда, скарбник, радники, полководці. Місцеве управління: намісники царя, губернатори. Адміністративний поділ. Судова система: цар, жерці, асесори. Зміни у судовій системі. Збройні сили. Джерела права: Звичаї (писані та неписані); збірки законів (Урукагіни, Ешнунна, Ліпіт-Уштара). Закони царя Хаммурапі: мета складання, особливості збірки, характеристика основних галузей права.
Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії.
Виникнення індійської держави та її розвиток. Об’єднання дрібних держав, розташованих між Гангом та Гімалаями, у імперію Маурі. Правління Ашоки.
Особливості суспільного ладу. Вплив брахманізму. Веди. Варни у Стародавній Індії: брахмани, кшатрії, вайші, шудри. Державний устрій: царі (радки) та князі (магараджі); фінансове, військове та громадських робіт відомства; матринарішад; радники царя; військова рада. Адміністративний поділ. Місцеві органи влади. Збройні сили. Джерела права: звичаї, закони Ману, Нарада, Артхашастра, Рігведа. Судочинство. Закони Ману: історія написання, особливості та регулювання основних галузей права.
Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю.
Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан – Інь. Держава Чжоу. Соціальна нерівність – система спадкових рангів: ван (цар), чжухоу (знать), дафу, ші, шужень (прості люди). Реформи Шан Яна. Держава Цінь. Деспотія Цінь Шіхуана. Держава Хань. Конфуціанство – державна релігія. Реформи регента Ван Мана. Народні повстання. Розділення Китаю на три незалежних держави – Вей, Шу та У. Джерела права: звичаї; «Книга законів царства Вей»; розпорядження імператорів. Риси права Стародавнього Китаю. Судочинство.
Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції.
Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Гомерівська Греція: Буле, Агора (народні збори), вождь (Базилевс). Міста – поліси. Реформи Тезея. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу. Правове становище населення: вільні та раби; громадяни та негромадяни; метеки; вільновідпущеники. Атімія. Рабовласницька демократія в Афінах. Реформи Перікла. Державний лад: народні збори, Рада – 500, службові особи, колегія архонтів, колегія стратегів, Геліея, Ареопаг. Судочинство. Джерела права: звичаї, закони Драконта, псефізми, законодавство міст-полісів. Основні риси афінського права. Виникнення держави у Спарті. Структура органів влади Спарти: два царі, Герусія (рада старійшин), Апела (народні збори), колегія ефорів. Суспільний лад: спартанці, ілоти, періеки. Судоустрій та основні риси право.
Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму.
Періодизація держави і права Стародавнього Риму. Зародження римської державності. Суспільний лад додержавного Риму: квірити, клієнти, плебеї. Реформа Сервія Туллія – остаточне оформлення держави. Утворення аристократичної республіки. Державний устрій: народні збори, Сенат, магістратура (ординарні та екстраординарні магістрати). Правове становище населення: вільні та раби; громадяни, латіни, перегріни. Управління провінціями. Збройні сили. Криза і падіння республіки. Реформи братів Гракхів. Зміни в суспільному ладі. Триумвірати. Перехід до монархії. Принципат – обмежена монархія. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату. Християнство. Домінат – абсолютна монархія. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана та Константина: зміст та наслідки. Судоустрій: органи судової влади та їх розвиток в різні періоди Римської держави. Джерела та основні риси римського права.
Змістовий модуль 2. ФЕОДАЛЬНА ДЕРЖАВА І ПРАВО
Тема 1. Держава і право франків.
Дофеодальна держава. Загальна характеристика феодальної епохи: основні ознаки. ранньофеодальна держава; станово-представницька монархія; абсолютна монархія. Особливості виникнення держави у франків. Правління Хлодвіга І: згуртування франків в єдине королівство. Суспільний лад: вільні франки, галло-римляни, літи, вільновідпущеники, раби. Реформа Карла Мартелла. Розвиток Франкського королівства за Карла Великого. Зміни в суспільному ладі. Державний устрій: майордом, маршал, пфальцграф, референдарій, тезаурарій, служилі люди. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави. Джерела права: звичаї, постанови королів законодавчого характеру (капітулярії), Салічна правда.
Тема 2. Держава і право феодальної Франції.
Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості: слабкість королівської влади, відсутність єдиної мови, культури, економічного простору. Правління Філіпа ІІ Августа, Людовіка ІХ Святого та Філіпа ІУ Красивого. Станово-представницька монархія. Генеральні Штати: скликання та повноваження. Суспільні верстви у парламенті: дворянство, духовенство, міщани. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.) «Великий березневий ордонанс». Абсолютна монархія. Правління Генріха ІУ Бурбона – укріплення абсолютизму, проведення політики протекціонізму. Державний устрій в період абсолютизму. Реформи Рішельє та Людовіка XІV. Джерела (кутюми, капітулярії, «Кутюми Бовезі», «Акт про відправлення правосуддя», «Звід канонічного права», міське право, практика Паризького парламенту) та характерні риси права. Судоустрій.
Тема 3. Дepжaвa і пpaвo фeoдaльнoї Англії.
Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв. Державний лад Британії у англосаксонський період: село, сотня, графство, Вітенагемот, король. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в XІ – XІІ cт. Peфopми Генріха ІІ Плантагенета. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Парламент Англії: скликання, побудова та повноваження. Суспільні верстви у парламенті: дворянство, духовенство, міщани. Дepжaвний ycтpій: король, королівська Рада, шеріф, мери. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвному ycтpої. Король, парламент, Таємна рада. Зоряна палата. Правління Генріха VІІІ – заснування англіканської церкви. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa: звичаєве право, статути англійського парламенту, ордонанси королів, розвиток права в роботах видатних юристів. Cyдoвий пpeцeдeнт. Судовий процес. Поява правозахисників: баристер та соліситор.
Тема 4. Держава і право феодальної Німеччини.
Утворення і розвиток феодальної держави в X – XІІ ст. Три етапи історії феодальної держави і права Німеччини. Реформи Генріха Птахолова. Розряди німецького феодального суспільства:військовий (лицарський) та податний (селянський). Оттон І та створення Священної Римської імперії німецької нації. Виникнення та особливості станово-представницької монархії. Рейхстаг – імперські збори світських та духовних осіб. «Золота Булла» Карла ІУ Люксембурга – закріплення порядку обрання німецького короля. Селянська війна та реформація. «Імперська ідея» Карла V Габсбурга. Вестфальський трактат. Становлення князівського абсолютизму. «Освічений абсолютизм» Австрії. Поліцейська держава в Прусії. Особливості розвитку феодального права в Німеччині. Джерела права: збірники звичаєвого права («Саксонське зерцало», «Швабське зерцало»), кодекс «Кароліна», практика Берлінського Верховного суду.
Тема 5. Арабський Халіфат.
Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів. Пророк Магомет. Омейядська та Аббасидська династії. Занепад Арабського Халіфату. Суспільний лад. Особливості правового статусу особи за шаріатом. П’ять обов’язків мусульманина. Основні течії ісламу: суніти, шиїти. Організація держави і влади. Теократія. Органи влади: халіф, муджанхіри та ансари, везір. Суд за Кораном. Судовий процес та види покарань. Джерела мусульманського права (шаріату): Коран, Сунна, доктрина. Характеристика окремих галузей права.
Тема 6. Держава і право західних і південних слов’ян.
Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі. Княжіння Мешко – об’єднання польських земель.Прийняття християнства. Суспільний устрій: магнати, духовенство, закупи, ратаї, гості. Державний устрій: Великий князь, Сейм (сенат та посольська ізба). Ліберум-вето. Радомська конституція. Люблінська унія. Річ Посполита. Польська правда – писаний звод правових звичаїв. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії. Князівство Само – об’єднання чесько-моравських племен. Велика Моравська держава. Виділення Чеського князівства. Дворянська демократія у Чехії. Станово – представницька монархія ХV – поч. ХVІ ст. Приєднання Чехії до складу Австрії. Особливості права Чехії. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії. Союз «Семи слов’янських племен». Розквіт Першого Болгарського царства при князі Симеоні. Період панування Візантії. Друге Болгарське царство: князь, рада знаті, збори «всього народу». Основні риси права. «Закон судний людям» - пам’ятка права ІХ ст. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії. Об’єднання сербських регіонів у ХІ ст. Розквіт Сербської держави при Стефані Душані. Державна влада: король, присутственний собор. Суспільний лад: великі і малі власталі і влателичі, меропхи (залежні селяни), серби (вільні селяни), отроки. Адміністративний поділ: округи, жупи, села. Законник сербського короля Стефана Душана.
Змістовий модуль 3. БУРЖУАЗНА ДЕРЖАВА І ПРАВО
Тема 1. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права в Англії.
Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Правління Карла І. «Петиція про права». «Велика ремонстрація». Політичні партіі в парламентв Англіі періоду революції. Проголошення республіки. Протекторат О. Кромвеля. «Інструмент управління». Державний устрій. Реставрація монархії. Карл ІІ Стюарт. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIXст. Престолоуспадкування та політична криза 1679 – 1681 рр. Безперламентське правління. «Habeas Corpus Act». «Славетна революція». Формування двопартійної системи в Англії. Конституційні акти. «Білль про права».
Зміни в державному устрої в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Промислова революція. «Народна хартія». Вікторіанська епоха. Уряди консерваторів та лібералів. Колоніальна політика Великобританії. Боротьба за самоуправління Ірландії. Основні джерела права: загальне право, справедливість, статутне право. Риси права. Формування нових галузей права.
Тема 2. Виникнення і розвиток держави і права США.)
Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. І Континентальний конгрес. «Декларація прав і потреб колоній». Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року. Створення конфедерації. «Статті Конфедерації». Конституція США 1787 року: історія прийняття та основні положення. Перший цикл поправок до Конституції. Білль про права 1791року. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.р. Відміна рабства. «Чорні кодекси». Другий цикл поправок до конституції. Реконструкція Півдня. Формування двопартійної системи США. Адміністративно-територіальний поділ і органи управління. Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття. Політика сегрегації.
Тема 3. Утворення і розвиток буржуазної держави і права у Франції.
Буржуазна революція 1789-1794 р.: причини та основні етапи. «Декларація прав людини і громадянина». Конституція 1791 р. – проголошення конституційної монархії. Проголошення першої республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанський переворот. Конституція 1795 року.
Конституція 1799 року. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Особливості політики Наполеона. Віденський конгрес 1814 – 1815 рр. Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 року. «Сто днів» Наполеона. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Друга французька імперія. Конституція 1870 року. Правління Наполеона ІІІ. Революція 1870 року та проголошення Третьої республіки. Паризька Комуна: проголошення, діяльність, державний лад та характеристика основних нормативних актів. Судові та правоохоронні органи Комуни. Конституційні закони 1875 року. Демократичні та реакційні тенденції суспільно-політичного розвитку Франції ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст. Джерела і основні риси права. Цивільний кодекс 1804 року. Кримінальний кодекс 1810 року.
Тема 4. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Німеччині.
Виникнення буржуазної держави. Окупація Німеччини Наполеоном І. Німецька конфедерація. Рейнський Союз. Німеччина після Віденського конгресу. Створення Німецького Союзу 8 червня 1815 року. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав. Північно – німецький Союз – наступник Німецького Союзу. Органи управління: президент, союзний канцлер, Союзна Рада, Рейхстаг. О. Бісмарк. Утворення Німецької імперії 9 грудня 1870 року у складі 22 монархій, 11 герцогств, 7 князівств, 3 вільних міст. Конституція 1871 року. Джерела права: Німецьке Цивільне Уложення, Пруський кримінальний кодекс, Баварський кримінальний кодекс, Кримінальне Уложення. Характерні риси права: відсутність єдиного законодавства, використання рецептованого римського права, дія звичаєвого права.
Змістовий модуль 4. ДЕРЖАВА І ПРАВО НОВІТНЬОГО ЧАСУ
Тема 1. Держава і право США Новітнього періоду.
Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта. Участь США у Другій світовій війні та післявоєнних перетвореннях у Європі. «Холодна війна». Зміни в конституції. Реакційне законодавство середини ХХ століття. Концепція «індустріального суспільства» Дж. Ф. Кеннеді. Економічні реформи Л. Джонсона. Президентство Р. Ніксона. Партійна система і її вплив на формування державних органів. Структура органів влади США. Система стримувань та противаг. Лоббі. Місцеве управління та взаємовідносини з федеральними органами влади. Суд: федеральні суди та суди окремих штатів. Поліція. ФСБ та ЦРУ.Характеристика основних джерел і галузей права.
Тема 2. Держава і право Німеччини Новітнього періоду.
Листопадова революція 1918 року. І з’їзд Рад Німеччини. Скликання Установчих зборів та прийняття Веймарської Конституції. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі. Зародження нацизму. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві. Режим третього Рейху. Підготовка до Другої світової війни. Берлінський пакт. Антигітлерівська коаліція. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Нюрнберзький процес. Розділ Німеччини: проголошення Федеративної Республіки Німеччини та Німецької Демократичної Республіки. Конституція 1949 року. Державний лад ФРН та НДР. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини. Законодавство Німеччини після Другої світової війни. Структура органів правосуддя ФРН.
Тема 3. Держава і право Франції Новітнього періоду.
Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Умови Версальського мирного договору для Франції. Велика депресія та політична нестабільність. Франція у Другій світовій війні. Режим «Віші». Падіння Третьої республіки. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки. Конституція 1946 року. Приєднання Франції до блоку НАТО. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки. Конституція 1958 року. Політика Ш. де Голля. Політичний курс Ф. Меттерана. Референдум 1992 року про приєднання до Маастрихтського договору. Основні джерела та риси права Франції новітнього періоду.
Тема 4. Держава і право Великобританії Новітнього періоду.
Розвиток Великобританії між двома світовими війнами. Посилення ролі уряду у здійсненні влади. Виборчі реформи 1918 та 1928 років. Вестмінстерський статут 1931 року. Створення Британської співдружності націй. Принципи взаємовідносин між країнами-членами Співдружності. Великобританія у Другій світовій війні. Політичний курс В. Черчілля. Повоєнна урядова політика. Великобританія – член НАТО. Націоналізація промисловості та фінансової сфери. Реформи конституційного права. Ольстерське питання. Особливості парламентської виборчої кампанії 2001 року. «Третій шлях». Зміни у структурі та роботі парламенту наприкінці ХХ століття. «Акт про народне представництво» 1983 року. «Акт про палату общин (управління справами)» 1978 року.
Особливості права новітньої Англії.