Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить:

для денної форми навчання – 66/60

для заочної форми навчання ----

 Структура навчальної дисципліни

Змістовий модуль  1. Історія музичного мистецтва Стародавнього світу. Історія музичного мистецтва Західної Європи від IX ст. до XVIII ст..

Лекційний модуль:

1.     Поняття "музична культура". Сутність і структура музичної культури Музична культура первісного суспільства і ранніх рабовласницьких держав(2 год.).

2.     Музична культура і мистецтво середньовіччя (V-XIIIст.) (2 год.).

3.     Музична культура епохи бароко. Г.Ф.Гендель І.С.Бах (2 год.).

4.     Музична культура XVIII ст. Класицизм в музиці. Й.Гайдн, В.А.Моцарт, Л.ван Бетховен (2 год.).

Семінарський модуль:

1.     Музична культура античності (2 год.).

2.     Музичне мистецтво Ренесансу (XIV-XVI ст.) (2 год.).

3.     Музична культура епохи бароко. Г.Ф.Гендель І.С.Бах (2 год.).

4.     Музична культура XVIII ст. Класицизм в музиці. Й.Гайдн, В.А.Моцарт, Л.ван Бетховен (2 год.).

Модуль самостійної роботи:

1. Підготувати реферативні роботи з запропонованих тем.

·        Порівняльна характеристика епох Античності і Середньовіччя:спільне та розбіжне у розумінні людини, всесвіту, мистецтва, часу.

·        Музична культура ренесансного періоду, та періоду бароко.

·        Мадригал як новітнє явище в культурі ХVІ ст.

·        Культурно-історичні передумови формування жанру опери. Історія виникнення,  жанрові  джерела.

·        Загальний рух розвитку італійської опери XVIII ст.                                                               

 2.Законспектувати:

·        Біографію та основні періоди творчості Ж.Б.Люллі.

·        Біографію В.А.Моцарта та загальну характеристику його творчості.

·        Біографію Л.В.Бетховена. Проаналізувати  симфонічну  творчість.

·        Зробити конспективний огляд національних композиторських шкіл 2-ої половини XIX століття.

3.Прослухати та проаналізувати запропоновані музичні твори:

·     Вівальді А. Концерт «Пори року».

·        Бах Й.С. Токата і фуга d-moll.

·        Бах Й.С. Хоральні прелюдії.

·        Гендель Г. Ораторія «Самсон» (фрагменти).

·        Гайдн Й. Симфонія № 103 Es-dur.

·        Моцарт В.А. Симфонія № 40. Симфонія № 41.

·        Моцарт В.А. «Реквієм».

·        Моцарт В.А. Опера «Весілля Фігаро». Опера «Дон-Жуан» (фрагменти).

·        Бетховен Л. Соната № 8 «Патетична», №14 «Місячна»

·        Бетховен Л. Симфонія № 5 (фрагменти), Увертюра «Егмонт». 

Підсумкова тека: Форма перевірки - письмова робота.

Питання до модулю 1.

1.     Поняття "музика", "музична культура". Сутність і структура музичної культури.

2.     Музичне  мистецтво стародавніх цивілізацій (Китай, Індія, Шумеро-Вавілонські царства, Єгипет) – якісно новий етап музично-історичного процесу.

3.     Музична культура античності.

4.     Місце і функції музики в культурі Давньої Греції

5.     Роль музики в давньогрецькому театрі. Особливі функції хору.

6.     Періодизація культури Середньовіччя. Проблеми формування нової свідомості.

7.     Західноєвропейське середньовіччя та основні шляхи розвитку його музичної культури.

8.     Місце та функції музики в епоху Середньовіччя.

9.     Загальна характеристика музичної культури Ренесансу.

10.                     “Високий” Ренесанс у музиці ХVІ ст. Музика часу бароко: стиль, естетика.

11.                     Музична культура XVII століття.

12.                     І.С.Бах, Г.Ф.Гендель та сучасники: проблеми розуміння творчих відкриттів.

13.                     Творчість Г.Ф.Генделя як підсумок розвитку “старовинної” музики. Основні етапи і жанри творчості. Ораторія як найвище художнє досягнення Г.Ф.Генделя

14.                     І.С.Бах. Кантатно-ораторіальна творчість. Пассіон «Страсті за Матфєєм».

15.                      І.С.Бах. Твори для органу «Токата та фуга ре-мінор».

16.                     Розвиток оперного мистецтва Європи у XVIII ст.

17.                     Загальна характеристика художньо-естетичного напряму “класицизм” в музиці.

18.                     Естетика класицизму: основні етапи становлення та розвитку.

19.                     Віденська класична школа. Х.В.Глюк, Ф.Й.Гайдн, В.А.Моцарт, Л.В.Бетховен.

20.                      Й.Гайдн – творець сонатно- симфонічного циклу. Симфонія № 103 Es-dur.

21.                     Оперна творчість В.А.Моцарта. Опера «Свадьба Фігаро»- сюжетна основа та загальна характеристика основних діючих героїв.

22.                      Клавірна спадщина В.А.Моцарта.

23.                     Людвіг ван Бетховен. Композитор і його епоха. Основні етапи творчості, провідні жанри, особливості музичного мислення.

24.                     Фортепіанна спадщина Л.ван.Бетховена.Сонати № 8 «Патетична»,№ !4 «Місячна».

25.                     Характерні риси симфонічної  творчості Л.ван.Бетховена на прикладі  симфоній № 5, №  9.

Змістовий модуль  2. Зарубіжне музичне мистецтво ХІХ – початку ХХ століть.

Лекційний модуль:

1.Романтизм в музиці. Ф. Шуберт, Р.Шуман, Ф.Шопен, К.М.Вебер, Г.Берліоз (2 год).

2.Національні композиторські школи 2-ої пол. XIX століття. Ф.Ліст.

Дж. Верді. Ж.Бизе. Б.Сметана. А.Дворжак. Е.Гріг (2 год).

3.Музична культура Західної Європи останньої третини ХІХ - початку ХХ століть. Австро-німецькій симфонізм, його представники -  Й.Брамс, А.Брукнер, Р.Штраус, Г.Малер. Стиль “веризм” у італійській музиці: творчість П. Маскан′ї та Р. Леонкавалло. Д. Пуччіні. Оперна творчість Ріхарда Штрауса. Музичний символізм та імпресіонізм. К.Дебюсі. М.Равель (4 год).

Семінарський модуль:

1. Романтизм в музиці. Ф. Шуберт, Р.Шуман, Ф.Шопен, К.М.Вебер, Г.Берліоз (2 год).

2.Національні композиторські школи 2-ої пол. XIX століття. Ф.Ліст.

 Дж. Верді. Ж.Бизе. Б.Сметана. А.Дворжак. Е.Гріг (4 год).

3.Музична культура Західної Європи останньої третини ХІХ - початку ХХ століть. Австро-німецькій симфонізм, його представники -  Й.Брамс, А.Брукнер, Р.Штраус, Г.Малер. Стиль “веризм” у італійській музиці: творчість П. Маскан′ї та Р. Леонкавалло. Д. Пуччіні. Оперна творчість Ріхарда Штрауса. Музичний символізм та імпресіонізм. К.Дебюсі. М.Равель (2 год).

Модуль самостійної роботи:

1. Підготувати реферативні роботи з запропонованих тем.

·       Романтизм в музичному мистецтві.

·       Музична культура Німеччини та Австрії періоду романтизму. Ф. Шуберт, Карл Марія Вебер, Р. Шуман.

·       Музична культура Польщі. Естетика та музичний стиль Ф.Шопена.

·       Опери Ріхарда Штрауса  «Саломея» (за О.Уальдом) і «Електра» (за Г.Гофмансталем) – яскраві зразки німецької опери 1половини ХХстоліття.

·       Імпресіонізм в музиці. Французька музична культура. К.Дебюсі.

2. Законспектувати:

·       Біографію та основні періоди творчості А.Брукнера.

·       Біографію Г.Малера та загальну характеристику його творчості.

·       Біографію К.Дебюсі. Проаналізувати його симфонічну  творчість.

·       Зробити конспективний огляд національних композиторських шкіл 2-ої половини XIX століття.

3.Прослухати та проаналізувати запропоновані музичні твори:

·       Берліоз Г. «Фантастична» симфонія.

·       Брамс Й. Симфонія № 4.

·       Брамс Й. «Угорські танці», вальси для фортепіано.

·       Вагнер Р. Опера “Каблучка Нібелунга” (фрагменти).

·       Вагнер Р. Увертюра до опери «Тангейзер».

·       Вагнер Р. Опера «Лоенгрін». Опера «рістан та Ізольда» (фрагменти).

·       Верді Дж. Опера «Ріголетто». Опера «Травіата». Опера «Аіда» (фрагменти).

·       Верді Дж. Опера «Отелло»(фрагменти).

·        Дебюссі К. 24 прелюдії. Цикли «Бергамаська сюїта», «Дитячий куток», «Образи» для фортепіано.

·        Дебюссі К. Симфонічні сюїти «Ноктюрни», «Море».

·       Дебюссі К. Пополудневий відпочинок фавна

·       Ліст Ф. Парафраз «Ріголетто». «Жалобна хода». «Полювання».

·       Ліст Ф. Симфонічні поеми «Прелюди», «Мазепа», «Тассо».

·       Малер Г. Симфонії № 4, № 1 (фрагменти). 

·        Малер Г. «Пісня про землю».

·       Шуберт Ф. Пісні, вокальні цикли «Прекрасна мельничиха», «Зимовий    шлях»

·       Бізе Ж. Дві оркестрові сюїти «Арлезіанка». Опера «Кармен».  

·        Шуберт Ф. Незавершена симфонія.

·        Шуман Р. Фортепіанні цикли «Симфонічні етюди», «Карнавал».                               

·        Шопен Ф. Мазурки оп. 68 № 2, 3, оп. 17 № 4, оп. 7 № 1.

·        Шопен Ф.Полонези оп. 26 № 1, 2. Вальси № 3, 7, 9, 10, 14.

·        Шопен Ф.Прелюдії № 1, 2, 4, 6, 7, 8, 15, 20.

·        Шопен Ф.Етюди № 3, 12, 14, 19. Ноктюрни № 5, 13.

·        Гріг Е. Дві оркестрові сюїти «Пер Гюнт». 

·        Ліст Ф. Угорські рапсодії № 2, 6.

·        Малер Г. Симфонії № 4, № 1 (фрагменти). 

·        Пуччіні Д. Опери «Тоска», «Богема», «Чіо-чіо-сан» (фрагменти)

·        Равель М. «Болеро» для симфонічного оркестру.

·        Россіні Д. Опера «Севільський цірюльник».

·        Сметана Б. Симфонічні поеми «Влтава», «З чеських ланів та лісів».

·        Шопен Ф.Балада № 1.

·         Штраус Р. Симфонічні поеми «Тіль Уленшпігель», «Дон-Жуан»

·         Штраус Р. Опери «Саломея» (фрагменти), «Електра» (фрагменти ).

Підсумкова тека: Форма перевірки - усне опитування.

Питання до модулю 2.

1.    Романтизм в музичному мистецтві.

2.    Ф. Шуберт як представник романтизму. Характерні риси стилю композитора (жанри, образи, музична мова).

3.    Музична культура Німеччини та Австрії часу романтизму. Ф. Шуберт, Карл Марія Вебер, Р. Шуман, Г.Берліоз.

4.    Національні композиторські школи 2-ої половини XIX століття.

5.    Музична культура Польщі. Естетика та музичний стиль Ф.Шопена

6.    Музична культура Німеччини другої половини 19 ст. Естетика та філософія творчості Ріхарда Вагнера.

7.    Музична культура Угорщини. Ференц Ліст.

8.    Італійський музичний театр. Джузеппе Верді.

9.    Музична культура Чехії. Бедржих Сметана, Антонін Дворжак.

10.                       Ж.Бизе як засновник французької реалістичної музичної драми. Оркестрова сюіта «Арлезіанка», опера «Кармен».

11.                       Музична культура Норвегії. Едвард Гріг.

12.                        Й.Брамс, А.Брукнер, Р.Штраус, Г.Малер – представники австро-німецького симфонізму порубіжжя Х1Х - ХХ століть.

13.                       Особливості, історія появлення стилю “веризм” у італійській музиці XIX-XX ст.

14.                       Творчість П. Маскан′ї та Р. Леонкавалло. Д. Пуччіні. «Богема», «Тоска», «Мадам Баттерфляй», триптих «Турандот».

15.                       Оперна творчість Ріхарда Штрауса.

16.                       Імпресіонізм в музиці. К.Дебюсі, М. Равель -  яскраві представники стилю імпресіонізм.

 Форма контролю - екзамен.

Екзаменаційні питання - I семестр.

1.     Поняття "музика", "музична культура". Сутність і структура музичної культури.

2.     Музичне  мистецтво стародавніх цивілізацій (Китай, Індія, Шумеро-Вавілонські царства, Єгипет) – якісно новий етап музично-історичного процесу.

3.     Музична культура античності.

4.     Місце і функції музики в культурі Давньої Греції.

5.     Давньогрецький Театр як явище синтезу мистецтв, музика в театрі. 

6.     Роль музики в давньогрецькому театрі. Особливі функції хору.

7.     Періодизація культури Середньовіччя. Проблеми формування нової свідомості.

8.     Західноєвропейське середньовіччя та основні шляхи розвитку його музичної культури.

9.     Місце та функції музики в епоху Середньовіччя.

10.                      Загальна характеристика музичної культури Ренесансу.

11.                      “Високий” Ренесанс у музиці ХVІ ст. Музика часу бароко: стиль, естетика.

12.                      Музична культура XVII століття.

13.                      І.С.Бах, Г.Ф.Гендель та сучасники: проблеми розуміння творчих відкриттів.

14.                      Загальна характеристика художньо-естетичного напряму “класицизм” в музиці. Естетика класицизму: основні етапи становлення та розвитку.

15.                      Віденська класична школа. Х.В.Глюк, Ф.Й.Гайдн, В.А.Моцарт, Л.В.Бетховен.

16.                      Поняття віденського класицизму. Й.Гайдн - світогляд та загальна ідейно-художня спрямованість його творчості.

17.                       Становлення сонатно-симфонічного циклу в творчості Й.Гайдна. "Лондонські симфонії" як кульмінація розвитку жанру в творчості композитора.

18.                      Розвиток оперного мистецтва Європи у XVIII ст.

19.                       Творчій шлях В.А.Моцарта Еволюція оперних та симфонічних жанрів у його творчості. Опера “Весілля Фігаро”. Симфонія № 40 g-moll. “Реквієм”.

20.                      Людвіг ван Бетховен. Композитор і його епоха. Основні етапи творчості, провідні жанри, особливості музичного мислення.

21.                      Романтизм в музичному мистецтві.

22.                      Ф. Шуберт як представник романтизму. Характерні риси стилю композитора (жанри, образи, музична мова).

23.                      Музична культура Німеччини та Австрії часу романтизму. Ф. Шуберт, Карл Марія Вебер,    Р. Шуман.

24.                      Національні композиторські школи 2-ої половини XIX століття.

25.                      Музична культура Польщі. Естетика та музичний стиль Ф.Шопена

26.                      Музична культура Німеччини другої половини 19 ст. Естетика та філософія творчості Ріхарда Вагнера.

27.                      Музична культура Угорщини. Ференц Ліст.

28.                      Італійський музичний театр. Джузеппе Верді.

29.                       Музична культура Чехії. Бедржих Сметана, Антонін Дворжак.

30.                      Музична культура Норвегії. Едвард Гріг.

31.                      Опери Ріхарда Штрауса  «Саломея» (за О.Уальдом) і «Електра» (за Г.Гофмансталем) – яскраві зразки німецької опери 1половини ХХстоліття.

32.                      Імпресіонізм в музиці. Французька музична культура. К. Дебюсі. М. Равель.

Змістовий модуль  3. .  Музичне мистецтво Росії.

Лекційний модуль:

1.     Періодизація історії російського музичного мистецтва. Музичне мистецтво Росії від  витоків  до початку ХІХ століття (2 год).  

2.     Музичне мистецтво Росії другої половини ХІХ – початку ХХ століть

(8 год).

Семінарський модуль:

1.     Періодизація історії російського музичного мистецтва. Музичне мистецтво Росії від  витоків  до початку ХІХ століття (4 год).  

2.     Музичне мистецтво Росії другої половини ХІХ – початку ХХ століть

(4 год).

Модуль самостійної роботи:

1.     Підготувати реферативні роботи з запропонованих тем:

·     Витоки української та російської музичної культури.

·     Російське середньовіччя. Музика в системі мистецтв. Мистецтво дзвонів. Мистецтво скоморохів

·     Російська музична культура ренесансного періоду та періоду бароко.

·     М.С.Березовський, Д.С.Бортнянський в історії розвитку музичного мистецтва Росії і України.

·     Ідеї Просвітництва в музичній культурі Росії 17-18 ст.

·     М.І.Глінка як основоположник російської класичної музики.

·     М.П.Мусоргський. Музична драматургія опери «Хованщина».

·      Гоголь в оперній творчості Чайковського та Римського-Корсакова.

·      Духовна музика в Росії ХІХ – початку ХХ сторіччя.

2.     Прослухати та проаналізувати наступні твори:

·      Бородін О. Опера «Князь Ігор» (фрагменти).

·      Бородін О. Симфонія № 2 «Богатирська» (фрагменти).

·      Глінка М. Опери «Іван Сусанін», «Руслан та Людмила» (фрагменти).

·      Глінка М. «Вальс-фантазія», «Камаринська» «Арагонська хота» для оркестру (фрагменти).

·      Даргомижський О. Опера «Русалка». Романси та пісні.

·      Мусоргський М. Опери «Борис Годунов», «Хованщина» (фрагменти).

·      Мусоргський М. Фортепіанний цикл «Малюнки з виставки». Пісні.

·      Рахманінов С. Концерт для фортепіано № 2. (фрагменти).

·      Рахманінов С. Етюди-картини оп. 33, 39.

·      Римський-Корсаков М. Симфонічна сюїта «Шехеразада»,

·      Римський-Корсаков М. Опери «Снігуронька», «Царева наречена», «Садко» «Казка про царя Салтана»,(фрагменти).

·      Скрябін О. «Поема екстазу». Поема «Прометей».

·      Скрябін О. 24 прелюдії оп. 11 (№ 2, 4, 5, 6, 10, 14, 15).

·      Танєєв С. Симфонія № 4. Кантата «Іоанн Дамаскін».

·      Танєєв С. Опера «Орестея».

·      Чайковський П. Фортепіанний цикл «Пори року» (фрагменти).

·      Чайковський П. Балет «Лускунчик» (фрагменти). 

Підсумкова тека: Форма перевірки- письмова робота

Питання до модулю №3

1.    Витоки української та російської музичної культури.

2.    Російське середньовіччя. Мистецтво дзвонів. Мистецтво скоморохів.

3.    Партесний спів. Канти і псалми.

4.    ХVІІІ століття - перші російські опери. (М.Соколовський, Г.Пашкевич, Є.Фомін).

5.    Інструментальна музика Д.Бортнянського.

6.    Російська музична культура 1-ї половини 19 ст.

7.    Михайло Іванович Глінка. Історичне значення творчості.

8.    Російська музична культура у 60-х – 70-х р.р. 19 ст. “Могуча кучка” - естетика та художнє мислення.

9.    Оперна творчість М.Мусоргського, її новаторська сутність.

10.                       Творчість О.Бородіна. Опера «Князь Ігор». «Богатирська» сімфонія».

11.                       Творча постать М.Рімського-Корсакова. Оперна та симфонічна творчість.

12.                       Творча постать П. Чайковського. Риси стилю. Основні жанри. Вклад у розвиток світового музичного мистецтва.

13.                       Особливості музично-історичного розвитку російської музики наприкінці ХІХ - на початку ХХ сторіччя.

14.                       Камерний стиль симфонізму А.Лядова, інтелектуальний симфонізм С.Танєєва, програмний симфонізм О.Глазунова.

15.                        Російська музична культура 1900-х – 1910-х рр. «Мистецтво срібного віку». Російська музична культура 1900-х – 1910-х рр.

16.                       Загальна характеристика особистої та творчої долі С.Рахманінова, О.Скрябіна, М.Метнера.

17.                       Значення творчості С. Рахманінова та О.Скрябіна для музичної культури ХХ століття.

Змістовий модуль  4. Українська музичне мистецтво.

Лекційний модуль:

1.    Основні етапи історії української музики. Українське музичне мистецтво від витоків до початку ХІХ століття (4  год.).

2.    Музичне мистецтвоУкраїни  від початку ХІХ – до початку ХХ століть (4  год.).

Семінарський модуль:

1.    Основні етапи історії української музики. Українське музичне мистецтво від витоків до початку ХІХ століття (4  год.).

2.    Музичне мистецтвоУкраїни  від початку ХІХ – до початку ХХ століть (4  год.).

Модуль самостійної роботи:

1.Підготувати реферативні роботи з запропонованих тем:

·       Витоки української музичної культури (від найдавніших часів до ІX ст.). Музична культура Середньовіччя (ІX — перша половина XV ст.).

·       Становлення професійного музичного мистецтва в галузі церковного Богослужіння. Впливи греко-візантійської музики.

·       Музична культура другої половини XV — початку XVII ст. (ренесансно-гуманістичні тенденції). Виникнення дум, історичних  та ліричних пісень, баллад.

·       Музична культура XVII — першої половини XVIII ст. (Бароко). Кант як музично-поетичний пісенний жанр. Партесний концерт як вершинний етап розвитку партесного співу (М.Дилецький, С.Пекалицький).

·       Музична культура другої половини XVIII ст. (Класицизм). Хоровий духовний концерт у творчості М.Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя. Музична культура  України у XIX ст. (Романтизм).

·       Творча  діяльність М. Лисенка, як новий етап розвитку національної музичної культури Нового часу.

·       Творчість М.Леонтовича як вершинне явище української музики.

·       Хорова творчість К.Стеценка: жанрова палітра, стильові ознаки.

2.Прослухати та проаналізувати наступні твори:

·       Гулак-Артемовський С.С. Опера «Запорожець за Дунаєм».

·       Неизв. авт.16в. Из Львовской табулатуры. ( Интродукция, Allegro,Хорал,Старин. танец, Largo)

·       Неизв. авт.1640г. Казацкий танец.

·       Неизв. Авт. 1744г. Дергунец.

·       Неизв. Авт. 1790г. Казачок.

·       Бортнянский. Соната для клавира B-dur.

·       Калачевський М.М. «Українська симфонія».

·       Кропивницький. Соловейко.

·       Леонтович М.Д. Обробки народних пісень: «Мала мати одну дочку», «Козака несуть», «Пряля», «Із-за гори кам'яної», «Щедрик», «Дударик».

·       Лисенко М.В. Опери «Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка».

·       Лисенко М.В.Хор «Вічний   революціонер».

·       Лисенко М.В.Романс « Одна я,одна »( Т Шевченко).

·       Лисенко М.В.Романс « Безмежнеє поле» ( І Франко).

·       Лисенко М.В. Думка-шумка ( 2 рапсодія для ф-но).

·       Лисенко М.В.Елегія

·       Лизогуб А. Вариации на тему укр. нар. песни  «Ой, у полі криниченька».

·       Лизогуб А. Ноктюрни Es-dur, Аs-dur. Симфония неизв. авт. соль минор   1ч. Moderato.

·       Ніщинський.  Вечорниці. Хор « Закувала та сива зозуля»

·       Стеценко. Вечірня пісня.

·        Стеценко. « Плавай, плавай лебідонько»

·        Степовий. «Утоптала стежечку»

·       Хандошкин. Чувствительная ария для скрипки соло.

·        

Підсумкова тека: Форма перевірки- усне опитування

Питання до модулю №4

1.     Витоки української музичної культури (від найдавніших часів до ІX ст.)

2.     Музична культура Середньовіччя (ІX — перша половина XV ст.).Героїчний епос. Билини. Скомороше мистецтво.

3.     Становлення професійного музичного мистецтва в галузі церковного Богослужіння. Впливи греко-візантійської музики.

Музична культура другої половини XV — початку XVII ст. (ренесансно-гуманістичні тенденції). Виникнення Ірмолою. Зародження багатоголосся.

4.     Музична культура XVII — першої половини XVIII ст. (Бароко). Жанри

кант, партесний концерт.

5.      Значення «Граматики музикальної» М.Дилецького як теоретичної й практичної праці.

6.      Жанрова еволюція і виникнення на початку XVIII ст. драм на теми давньої історії.

7.      Музична культура другої половини XVIII ст. (Класицизм). Українська народна пісня, як втілення гайдамацької тематики в історичних піснях.Зародження жанру пісні-романсу.

8.     Зародження жанру національної опери. Становлення національної симфонії та інструментальної музики.

9.      Українська музична культура 70–90-х років ХІХ ст.

10.  Диригентсько-виконавська діяльність М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка.

11.                 Вивчення фольклору в працях П.Сокальського, М. Лисенка, І.Франка, О.Потебні, Ф.Колесси.

12.  Новий етап розвитку романтичної симфонії. М.Калачевський та його «Українська симфонія». Симфонія В. Сокальського.

13.  Творчість М. Лисенка як новий етап розвитку національної музичної культури Нового часу. Новаторські риси у різних жанрах творчості. Героїко-патріотична ідея опери М. Лисенка «Тарас Бульба».  

14.  Шляхи розвитку української композиторської творчості в період національного самовизначення та відновлення державності (1900-ті рр. – 1921 р.). Творчість М.Леонтовича як вершинне явище української музики.

15.                 Шляхи розвитку української композиторської творчості в період національного самовизначення та відновлення державності (1900-ті рр. – 1921 р.).Хорова творчість К.Стеценка: жанрова палітра, стильові ознаки.

16.                 Камерно-інструментальна та камерно-вокальна творчість Я.Степового.

17.                 Хорова творчість О.Кошиця.

Форма контролю - Диф. Залік.

1.      Витоки української та російської музичної культури.

2.     Російське середньовіччя. Мистецтво дзвонів. Мистецтво скоморохів.

3.     Російська музична культура ренесансного періоду та періоду бароко.

4.     М.С.Березовський, Д.С.Бортнянський в історії розвитку музичного мистецтва Росії і України.

5.     Ідеї Просвітництва в музичній культурі Росії 17-18 ст. Російська музична культура 1-ї половини 19 ст.

6.     М.І.Глінка як основоположник російської класичної музики. Історичне значення творчості.

7.     М.І.Глінка – засновник російської музичної класики. Оперна драматургія Глінки. «Іван Сусанін» та «Руслан і Людмила».

8.     Жанровий симфонізмМ.І.Глінки «Камаринська», «Вальс-фантазія».

9.     Даргомижський – засновник критичного реалізму, нових пісенних жанрів та лірико-психологічної опери у російській музиці. Опера «Русалка».

10.     Музична культура Росії у1850-1870-ті роки. Твоче об'єднання «Могуча кучка»: склад об’єднання, естетична платформа, творчі принципи, просвітницька діяльність, спільність художніх засад. Центральна проблематика творчості. Керівна роль М.Балакірєва.

11.     М.П.Мусоргський.  Оперна творчість. Музична драматургія опер «Борис Годунов»,«Хованщина».

12.     Особливості образної сфери О.Бородіна. Опера «Князь Ігор». «Богатирська» сімфонія».

13.     Різноманітність жанрів, принципи оперної поетикі М.Рімського-Корсакова. Опери «Снігуронька», «Царева наречена».

14.     Симфонічна  творчість М.Рімського-Корсакова . Симфонічна сюїта «Шехеразада».

15.     Гоголь в оперній творчості Чайковського та Римського-Корсакова.

16.     Творча постать П. Чайковського. Риси стилю. Основні жанри. Вклад у розвиток світового музичного мистецтва.

17.     П.Чайковський та його внесок внесок у розвиток оперної, симфонічної, балетної та камерно-інструментальної музики. Опери «Євген Онєгін» та «Пікова дама». Балет “Лускунчик”.

18.     Яскраві індивідуально-стильові явища російської музичної культури: камерний стиль симфонізму А.Лядова, інтелектуальний симфонізм С.Танєєва, програмний симфонізм О.Глазунова.

19.     Особливості музично-історичного розвитку російської музики наприкінці ХІХ - на початку ХХ сторіччя. Духовна музика в Росії ХІХ – початку ХХ сторіччя.

20.     Російська музична культура 1900-х – 1910-х рр. «Мистецтво срібного віку» та його персонажі. Синтетичні тенденції, як домінанта російської художньої культури. Об’єднання “Світ мистецтва” (“Мир искусства”). Діяльність Дягілєва та його “Російські сезони”.

21.     Значення творчості С. Рахманінова та О.Скрябіна , М.Метнера,  для музичної культури ХХ століття.

22.     Символізм Скрябіна. Екстатичність творчості Скрябіна як віддзеркалення філософських ідей його часу.

23.     Основні етапи розвитку української музики. Витоки української музичної культури (від найдавніших часів до ІX ст.). Музична культура Середньовіччя (ІX — перша половина XV ст.).

24.      Становлення професійного музичного мистецтва в галузі церковного Богослужіння. Впливи греко-візантійської музики.

25.     Музична культура другої половини XV — початку XVII ст. (ренесансно-гуманістичні тенденції). Музична культура XVII — першої половини XVIII ст. (Бароко). Основні музичні жанри.

26.     Музична культура другої половини XVIII ст. (Класицизм).Українська хорова композиторська школа: її роль, новації та традиції. Хоровий духовний концерт у творчості М.Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя.

27.     Музична культура XIX ст. (Романтизм). Роль театрів у розбудові національної культури. Діяльність Г.Квітки-Основ'яненка (Харків), І.Котляревського, М.Щепкіна (Полтава).

28.     Українська музична культура 70–90-х років ХІХ ст. Новий етап розвитку романтичної симфонії. М.Калачевський та його «Українська симфонія». Симфонія В. Сокальського.

29.     Творча  діяльність М. Лисенка, як новий етап розвитку національної музичної культури Нового часу. Новаторські риси у різних жанрах творчості.

30.     Диригентсько-виконавська діяльність М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка.

31.     Творчість М.Леонтовича як вершинне явище української музики.

32.     Хорова творчість К.Стеценка: жанрова палітра, стильові ознаки.

33.     Камерно-інструментальна та камерно-вокальна творчість Я.Степового.

34.     Хорова творчість О.Кошиця. 

Основні джерела:

1. Античная музыкальная эстетика. - М., 1960.

2. Асафьев Б. Русская музыка: Х1Х и начало ХХ века. -Л.,1968.

3. Асафьев Б. О музыке ХХ века. - Л., 1982.

5. Варунц В. Музыкальный неоклассицизм. - М., 1988

6. Галацкая В. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.3.-М.,1983  

7. Гивенталь И., Щукина Л. Музыкальная литература. Вып.1. - М., 1976

8. Гивенталь И., Гингольд Л. Музыкальная литература. Вып.2. - М., 1984

9. Грубер Р. Всеобщая история музыки. - М.: Музгиз, 1956.

10. Друскин М. О западноевропейской музыке ХХ века. - М., 1973.

11. Евдокимова Ю.К., Симакова Н.А. Музыка эпохи Возрождения. Cantus prius factus и работа с ним. - М., 1982.

12. Ермакова Г.А. Музыка в системе культуры// Искусство в системе культуры. Л., 1987.

13. Епохи історії музики в окремих викладах. Навчальний посібник. Переклад з нім. Ю. Семенов. В 2-х томах. - Одеса, Будівельник, 2004.

14. Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789г. В 2-х томах. - М.: Музыка, 1983.

15. Історія української музики: В 6-ти т. - К., 1989.

16. История русской музыки: в 10 тт. М.,1984 - 2004. 

17. Кияновська Л. Українська музична культура. Львів., 2009.

18. Корній Л. П. Історія української музики. Київ-Харків-Нью-Йорк. Частина перша, 1996; частина друга, 1998; частина третя, 2001.

19. Конен В. История зарубежной музыки. Вып. 3. - М., 1981 

20. Левик Б. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.2.- М.,1979

21. Левик Б. История зарубежной музыки. Выпуск ІІ. - М.: Музыка, 1974.

22. Ливанова Т. История заподноевропейской музыки до 1789г. В 2-х томах М.: Музыка, 1982.

23. Миропольська Н., Бєлкіна Е., Масол Л., Оніщенко О. Художня культура світу.- Київ, 2001.

24.  Михайлов А.В. Музыка в истории культуры. - М., 1998.

25. Закс Л. Музыка в контекстах духовной культуры // Критика и музыкознание. Вып. 3. Л., 1987. С. 46-48.

26. Музыкальная культура древнего мира. Под ред. Р.И. Грубера. М., 1937.

27. Музыка ХХ века: Очерки. В 2-х чч. - М., 1976-1987.Розеншильд К. История зарубежной музыки. Выпуск І. - М.: Музыка, 1973.

28. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.2. - М., 2002

29. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып. 5. - М.,1980

30. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.6. - М.,1994

31. Русская музыкальная литература. Вып. 1-4.- Л., любое изд.

32. История русской музыки. Вып.1.- М., 1990

33. История русской музыки. Вып.2.- М.,1987

34. История русской музыки. Т. 2. П. И. Чайковский. - М.,1986

35. История русской музыки. Т.2, кн.2. Н. А. Римский-Корсаков. - М.,1979

36. Ливанова Т.Н. История западноевропейской музыки до 1789 года: В 2 кн. Изд. 2-е, перераб. Кн. 1: От античности к XVIII веку. М., 1986.

37. Тельчарова Р. Музыка и культура: /Личностный подход/. М., 1986.

38. Чередниченко Т. Музыка в истории культуры. Долгопрудный, 1994

39 Павлишин С. Зарубежная музыка ХХ века. - К., 1980.

40. Русская музыка и ХХ век. Сб.ст. Сост. и ред. М.Арановский. - М.,1997.

41.Соллертинский И.И. Романтизм, его общая и музыкальная эстетика // Соллертинский И.И. Исторические этюды. Изд. 2-е. Л., 1963. - С. 90-113.

42. Сапонов М. Менестрели. Очерки музыкальной культуры Западного Средневековья. - М.: Прест, 1996.

43. Сохор А. Музыка - культура - музыкальная культура // Советская

музыка. 1978. - № 3. - С. 83-86.

44. Чигарева Е. Оперы Моцарта в контексте культуры его времени. - М., 2001

45. Шреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. Ч.І. - К., 1980.

Додаткові джерела:

1 . Аверинцев С. Судьбы европейской культурной традиции в эпоху перехода от Античности к Средневековью //Из истории культуры Средних веков и Возрождения. - М., 1976.

2. Бэлза И. Исторические судьбы романтизма и музыка. - М., 1985

3. Варунц В. Музыкальный неоклассицизм. - М., 1988 

4. Герасимова-Персидська Н. Роль церкви в музичних реформах кінця XVI - початку XVII ст. // 3 історії української музичної культури. - К., 1991. - С. 3-8

5. Герасимова-Персидська Н. Специфіка національного варіанту бароко в українській музиці XVIІ ст. // Українське бароко та європейський контекст. - К., 1991. - С. 211-224.

6. Герасимова-Персидская Н.А. Русская музыка XVII века - встреча двух эпох. - М., 1995.

7. Денисов Э. Современная музыка и проблемы эволюции композиторской техники. - М., 1973

8. Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. - К., 1960

9. Захарова О. Риторика и западноевропейская музыка ХVII- первой половины ХVIII века. - М., 1983

10. Каган М.С. О месте музыки в современной культуре// Советская музыка. - 1985. - № 11. - С. 2-9.

11. Келдыш Ю.В. Очерки и исследования по истории русской музыки. М.,1978.

12. Кириллина Л. Классический стиль в музыке ХVIII - начала ХIХ веков. Самосознание и музыкальная эстетика. - М., 1996

13. Кияновська Л. М.Скорик: творчий портрет композитора в дзеркалі епохи. - Львів., 1994.

14. Конен В. Пути развития американской музыки. -М,1965

15. Конен В. Театр и симфония. - М., 1968

16. Левая Т. Русская музыка начала ХХ века в художественном контексте эпохи.- М., 1991. 

17. Ливанова Т. Западноевропейская музыка XVII-XVIII веков в ряду искусств. - М.,1977

18. Лихачев Д., Панченко А. Смеховой мир Древней Руси. -Л.,1976.

19. Лосев А. Античная музыкальная эстетика. - М.: Искусство, 1980.

20. Музыкальная эстетика западноевропейского средневековья и Возрождения. -М., 1986.

21. Музыкальная эстетика Западной Европы XVII - XVIII веков. М., 1971.

22. Музыкальная эстетика России XI - XVIII вв. М., 1973.

23. Музыкальная эстетика Франции XIX века. - М., 1974

24. Русская музыкальная литература. Вып. 1-4.- Л., любое изд.

25. Лобанова М. Западноевропейская музыка барокко. - М.: Музыка 1994.

26. Музыкальная эстетика Франции XIX века: Сб. М., 1974

27. Музыкальная эстетика Германии XIX века: Cб. пер. В 2 т. М., 1981-1982.

28. Музыка ХХ века. Очерки. В 2-х частях, 5 книгах. М., 1976-1987

29. Музыкальная эстетика Германии XIX века: Cб. пер. В 2 т. М., 1981-1982.

30. Орлова Е. Очерки о русских композиторах Х1Х-начала ХХ века. М.,1982.

31. Пекелис М.С. Даргомыжский и его окружение. В 3-х тт. М., 1966, 1973

32. Скребков С.С. Художественные принципы музыкальных стилей. - М., 1973.

74. Черная Е. Моцарт и австрийский музыкальный театр. - М., 1963

76. Шахназарова Н. Проблемы музыкальной эстетики.-М,1975.

78. Яроцинский С. Дебюсси, импрессионизм и символизм. - М., 1978. 

Методи навчання, що використовуються у курсі вивчення «Історії музичного мистецтва» є комплексом різноманітних методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації їх навчання. Залучання цих методів сприяють розвитку творчих засад особистості майбутнього учителя музики з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування.

З метою формування професійних компетенцій широко впроваджуються інноваційні методи навчання, що забезпечують комплексне оновлення традиційного педагогічного процесу. Це, наприклад, комп’ютерна підтримка навчального процесу, впровадження інтерактивних методів навчання (робота в малих групах, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань тощо).

Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності, індивідуального підходу, систематичності і системності, всебічності та професійної спрямованості контролю.

         Використовуються такі методи контролю (усного, письмового, практичного ), які мають сприяти підвищенню мотивації студентів-майбутніх фахівців до навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до специфіки фахової підготовки перевага надається усному, письмовому, практичному контролю.

Критерії оцінювання роботи студентів на практичних заняттях

Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів (самостійна робота)

Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів (екзамен)

Оцінка “5” A передбачає відповідь на рівні самостійного мислення, міцне знання курсу, вміння складати план з питань та логічно викладати матеріал згідно з планом, підкріплюючи розповідь музичними прикладами, вміння аналізувати музичні твори різних жанрів, глибоке знання першоджерел, знання додаткової літератури, вміння розглядати музичні твори з позицій історичного аналізу.

Оцінка “4,5”  B передбачає добре знання програмного матеріалу, логічно струнку відповідь за самостійно складеним планом, вміння аналізувати музичні твори різних жанрів, глибоке знання першоджерел та музичного матеріалу. У відповіді можливі несуттєві неточності.

Оцінка “4” C передбачає достатньо добре знання програмного матеріалу, логічно струнку відповідь за самостійно складеним планом, вміння аналізувати музичні твори різних жанрів, добре знання першоджерел та музичного матеріалу.

Оцінка “3,5” D виставляється за знання основних положень курсу та першоджерел при недостатньо правильних формулюваннях та деяких порушеннях послідовності у викладі матеріалу, утруднення при аналізі музичних творів різних жанрів, погане знання музичного матеріал.

Оцінка “3” E виставляється за знання основних положень курсу та першоджерел при недостатньо правильних формулюваннях та порушеннях послідовності у викладі матеріалу, утрудненнях при аналізі музичних творів, погане знання музичного матеріал.

Оцінка “2” FX виставляється у тому випадку, якщо студент не знає значної частини програмного матеріалу, припускається суттєвих помилок, не знає змісту першоджерел, не може застосовувати теоретичні положення до аналізу музичних творів, не знає музичний матеріал.

Оцінка  “1” F виставляється у тому випадку, якщо студент пропустив 90% академічних годин, має численні зауваження, не знає значної частини програмного матеріалу, не може застосовувати теоретичні положення до аналізу музичних творів, не знає музичний матеріал.