Россіні Джоаккіно Антоніо
Олійник Юрій Іванович
Надіслав: Олійник Юрій (17 листопада 2009р.)
Анотація

Для широкого кола користувачів

Мультимедійні дидактичні матеріали до курсу "Історія всесвітньої музики"

Россіні Джоаккіно Антоніо
Джоаккіно Антоніо Россіні
Джоаккіно Антоніо Россіні (іт. Gioacchino Antonio Rossini, * 29 лютого 1792 — † 13 листопада 1868) - італійський композитор, автор декількох десятків опер. Він зумів вдихнути нове життя в традиційні для Італії види опери - комічну (буфа) і "серйозну" (серіа). Особливо яскраво талант Россіні розкрився в області опери-буфа. Реалістичність життєвих замальовок, влучність у зображенні характерів, стрімкість дії, мелодійне багатство й блискаюча дотепність забезпечили його добуткам величезну популярність. Композитор творив в епоху зростаючої суспільної активності народу Італії, підйому боротьби за незалежність. У його дієво оптимістичному, демократичному за духом мистецтві сучасники відчували голос свого бурхливого часу, бачили вираження італійського національного характеру. Період інтенсивної творчості Россіні тривав усього біля двадцяти років. За цей час їм було створено понад тридцять опер, багато з яких у короткий час обійшли всі столичні театри Європи й принесли авторові всесвітню славу.

Россіні народився 29 лютого 1792 р. в італійському містечку Пезаро. Його батьками були музиканти (батько - сурмач і валторніст, мати - співачка). З дитинства Джоаккіно навчався співу, грі на чембало й скрипці, а також теорії музики. Маючи гарний голос, співав у церковних хорах, виступав як акомпаніатор і диригент хору в оперних театрах. З 1806 по 1810 р. навчався музиці в Болонском музичному ліцеї, де його викладачами були В. Каведаньї (віолончель) і С. Маттеї (контрапункт). З 1806 р. Россіні - член Болонської філармонічної академії. Перша опера, "Вексель на шлюб", була написана в 1810 р. У наступні роки він регулярно пише опери для театрів Венеції й Мілану.
В 1821 р. Россіні оженився на співачці Ізабеллі Кольбран. В 1823 р. за запрошенням директора Лондонського Королівського театру композитор їде у Великобританію, де йому за пятимісячну роботу виплачують платню в 7000 фунтів стерлінгів. В 1824 р. Россіні одержує посаду директора Італійського театру в Парижі.
В 1829 р. Россіні повертається в Болонью. У листопаді 1830 знову їде в Париж. З 1836 по 1855 р. жив у Болоньї, Флоренції, керував Болонським музичним ліцеєм.
В 1845 р. умирає перша дружина композитора. В 1847 р. Россіні жениться на Олімпії Пеліссьє. В 1855 р. знову влаштувався в Парижу, зробивши свій будинок одним із самих модних музичних салонів.
Найзагадковішим у біоргафії Россіні є той факт, що пракчно всі свої твори композитор написав упродовж 20 років, тоді як останні 40 років свого життя Дж. Россіні майже не писав музики, за виключенням кількох духовних творів (в т.ч. "Stabat Mater", 1932), романсів та фортепіанних п'єс.
Россіні помер 13 листопада 1868 р. у містечку Пассі біля Парижу. В 1887 р. прах композитора був перевезений у Флоренцію.
 перших же операх Россіні продемонстрував добірність і блиск мелодійного натхнення, природність і легкість ритму, які додавали суіву більш щирого характеру. Композитор, працюючи в межах сучасних йому театральних традиціях, однак був противником віртуозної сваволі виконавців.
Самим значним нововведенням для Італії того часу стала важлива роль оркестру, який в творах Россіні ставав живим, рухливим і блискучим. Оркестр вільно супроводжує вокальну партію, створюючи чіткий мелодійний і симфонічний рельєф і виконуючи експресивні або образотворчі функції.
Опери Россіні відзначаються широким змістовним та емоційним спектром. Россіні досягне чималого комічного результату у "Севильскому цирюльнику". Але і в серйозному жанрі Россіні досягає неперевершеної досконалості й глибини: від неоднорідної, але палкої й ностальгічної "Діви озера" до трагедії "Семіраміда" та сакральної монументальності "Мойсея" і, нарешті, до "Вільгельма Телля".

Творчий доробок

Опери:
Шлюбний вексель (La Cambiale di Matrimonio) — 1810
L'equivoco stravagante — 1811
Деметрій і Полібій (Demetrio e Polibio) — 1812
Щасливий обман (L'inganno felice) — 1812
Кір у Вавилоні або Падіння Бальтазара (Ciro in Babilonia (La caduta di Baldassare) — 1812
Шовкові сходи (La scala di seta) — 1812
Камінь спотикання (La pietra del paragone) — 1812
Випадок робить крадієм (L'occasione fa il ladro ( Il cambio della valigia) — 1812
Синьор Брускіно Il Signor Bruschino (or Il figlio per azzardo) — 1813
Танкред (Tancredi) — 1813
Італійка в Алжирі (L'Italiana in Algeri) — 1813
Авреліан в Пальмірі (Aureliano in Palmira) — 1813
Турок в Італії (Il Turco in Italia) — 1814
Сиґізмунд (Sigismondo) — 1814
Єлізавета Англійська (Elisabetta regina d'Inghilterra) — 1815
Торвальд и Дорлиска (Torvaldo e Dorliska) — 1815
Севільский цирульник ("Альмавіва, або даремна обачність", Almaviva (ossia L'inutile precauzione (Il Barbiere di Siviglia)) — 1816
Газета (La gazzetta (Il matrimonio per concorso) — 1816
Отелло або Венеціанській мавр(Otello o Il moro di Venezia) — 1816
Попелюшка або Торжество добродетелі(La Cenerentola o sia La bont? in trionfo) — 1817
Сорока-воровка (La gazza ladra) — 1817
Арміда (Armida) — 1817
Аделаіда Бургундська або Отто, король Італії (Adelaide di Borgogna or Ottone, re d'Italia) — 1817
Моїсей в Єгипті (Mos? in Egitto) — 1818
Адіна або Каліф Багдадський (Adina or Il califfo di Bagdad) — 1818
Річчардо і Зораїда (Ricciardo e Zoraide) — 1818
Герміона (Ermione) — 1819
Едуард і Крістіна (Eduardo e Cristina) — 1819
Діва озера (La donna del lago) — 1819
Б'янка і Фальєро (Совет трёх) (Bianca e Falliero (Il consiglio dei tre) — 1819
Магомет другий (Maometto secondo) — 1820
Матільда ді Шабран, або Красота і Залізне Серце (Matilde di Shabran, or Bellezza e Cuor di Ferro) — 1821
Зельміра (Zelmira) — 1822
Семіраміда (Semiramide) — 1823
Подорож до Реймсу (гостініца "У золотой лабоі") Il viaggio a Reims (L'albergo del giglio d'oro) — 1825
Осада Корінфа (Le Si?ge de Corinthe) — 1826
Моїсей і фараон або перехід через Чорне море (Mo?se et Pharaon (Le passage de la Mer Rouge) — 1827 (переработка "Моісея в Егіпте")
Граф Орі (Le Comte Ory) — 1828
Вільгельм Телль (Guillaume Tell) — 1829

Інші вокальні твори:
Stabat mater (1832, 2-а ред. 1841);
"Маленька урочиста меса" (Petite messe solennelle, 1863);
більше 20 інших духовних творів;
близько 16 кантат;
гімни, хори; пісні, арії, дуети, тріо; етюди, вправи, каденції.

Інструментальна музика:
6 сонат для стр. (ок. 1804);
3 симфонії;
інші п'єси для оркестру і камерно-інструментальні твори;
п'єсы для духового оркестру;
більше 60 п'єс для фортепіано

Обговорення
Обговорити (0 коментарів)

Авторизація:

Реєстрація / Забули пароль?
Публікація
Назва:
Россіні Джоаккіно Антоніо
(Книга)
Дата изменения:
16 вересня 2010р., 2:12 PM
Оцінка:
Всього оцінок: 0

Оцінювати публікації можуть тільки зареєстровані користувачі

Просмотров: 6461

Опитування Яким ресурсом системи "Херсонський Віртуальний Університет" Ви найчастіше користуєтеся?
відкритої групою 66
групою дистанційного навчання 87
е - бібліотекою 97
Всього голосів: 250
Результати...
Зареєструйтесь, щоб голосувати
Всі закладки...