Змістовий модуль 1 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Тема 1. Конституції зарубіжних країн.
Поняття конституції. Різні підходи до визначень поняття конституції у сучасному конституційному праві. Юридична, фактична, соціальна конституція. Основні етапи конституційного розвитку сучасних держав. Демократизація принципів, норм та інститутів у світовому конституційному просторі.
Зміст (наповненість правовим матеріалом), форма (спосіб організації та вираження правового матеріалу) і структура (внутрішній поділ на певні частини) конституцій. Конституціоналізм. Класифікація конституцій: писані та неписані, кодифіковані та не кодифіковані.
Порядок прийняття та зміни конституцій в зарубіжних країнах. Ситуації, при яких приймається нова конституція: одночасно с утворенням нової держави, при умові глибоких структурних змін в державі. Способи прийняття нової конституції: установчим органом, референдумом, октроюванням, законодавчим представницьким органом або парламентом спільно з главою держави. Внесення змін та доповнень у конституцію. Конституції жорсткі та гнучкі. Конституційний контроль (нагляд): зміст, види та органи контролю.
Тема 2. Основні засади правового статусу особи.
Правовий статус особи як сукупність прав і свобод людини та громадянина, відображений у нормах усіх галузей права. Концепція прав людини і громадянина. Відмінності прав людини і прав громадянина у відповідних статтях конституцій зарубіжних країн. Позитивний та негативний способи конституційного формулювання прав, свобод та обов’язків. Приклади класифікацій прав і свобод в сучасній науці. Структура конституційного статусу людини і громадянина: громадянство; основні права, свободи та обов’язки; правові принципи; гарантії правового статусу.
Поняття громадянства. Людина – особа – громадянин. Загальна декларація прав людини1948р. Шляхи набуття громадянства:
а) народження (філіація), що регулюється правом крові і правом ґрунту;
б) натуралізація.
Вибір громадянства. Транферт. Відновлення громадянства. Утрата громадянства: позбавлення громадянства, екстрадиція. Політична правоздатність громадянина.
Значення конституційних гарантій прав і свобод громадян. Право на захист. Юридичний механізм захисту людиною своїх прав. Види конституційних гарантій прав і свобод: загальні, спеціальні юридичні, економічні, політичні, організаційні гарантії. Омбудсман: роль та повноваження.
Правове становище іноземців, осіб без громадянства. Дипломатичний захист та умови його застосування. Декларація ООН про територіальний притулок 1967р.
Тема 3. Форми держави у зарубіжних країнах.
Концепція форми держави у конституційному праві. Форма держави – сукупність найбільш загальних ознак держави. Критерії форм держави: орган, наділений прерогативами глави держави;спосіб організації та здійснення суверенної влади на території держави; методи правління. Причини різноманітності форм держави в сучасному світі.
Конституційний інститут форми правління. Форма правління – тип панування у даній державі. Монархія: абсолютна, дуалістична, обмежена (конституційна). Ознаки та приклади видів монархії. Республіка: президентська, парламентська, суперпрезидентська, змішана (парламентсько-президентська). Республіки «радянського типу». Ознаки та приклади видів республік у сучасному світі.
Політичний режим – сукупність засобів і методів здійснення державної влади. Критерії поняття політичного режиму. Класифікація політичних режимів в сучасній науці. Тоталітарний режим: характеристика та ознаки. Авторитарний режим та його ознаки. Демократичний режим. Інші види політичних режимів (перехідні): ліберально-демократичний, тиранія, військові режими, абсолютистські диктатури, авторитарні одно партійні режими. Державний режим як складова форми держави.
Форма державно-територіального устрою (територіально-політична організація держави) у конституціях різних країн світу. Унітарні держави та її ознаки. Види унітарних держав: централізовані, децентралізовані та відносно децентралізовані. Автономія: поняття та види. Персональна, національно-територіальна та корпоративна автономії. Федерація та її ознаки. Федеративні держави симетричного та асиметричного типу. Конфедерація. Співдружність.
Тема 4. Глава держави у зарубіжних країнах.
Сучасні підходи до визначення фактичного і юридичного становища глави держави. Визначення ролі, місця і значення глави держави у конституціях різних країн. Залежність правового і реального статусу глави держави, його ролі у процесі здійснення державної влади від форм правління в державі.
Основні моделі глави держави: а) глава держави – лідер країни; б) символ влади, держави. Монарх як символ державної влади у різних видах монархії. Характерні риси монарха. Особливі ритуали й символи влади монарха. Системи престолоуспадкування. Президент – глава держави у республіці. Способи обрання президента в країнах світу. Умови для кандидата в президенти у різних країнах. Припинення повноважень. Інститут відповідальності президента.
Загальна характеристика повноважень та функцій глави держави. Допоміжні державні органи. Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і республіках.
Змістовий модуль 2. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Тема 1. Парламент у зарубіжних країнах.
Поняття і основні етапи становлення парламентаризму. Парламент – вищий представницький орган держави. Закріплення місця і ролі парламенту у конституціях різних країн. Способи формування палат.
Правове становище (статус) депутата парламенту. «Вільний» та «імперативний» мандат. Спеціальні права та обов’язки депутатів. Головні елементи депутатського статусу: депутатський імунітет (недоторканість) та депутатський індемнітет (свобода висловлювань й голосування у парламенті). Порядок припинення депутатських повноважень. Підстави для припинення повноважень члена парламенту.
Класифікація парламентів. Однопалатні (монокамерні) та двопалатні (бікамерні) парламенти. Дві моделі відносин у двопалатних парламентах – рівний і неоднаковий статус палат. Класифікація зарубіжних парламентів за обсягом їх компетенції: з абсолютно обмеженою компетенцією, з абсолютно необмеженою компетенцією, з непостійною (рухливою) компетенцією. Моделі парламенту, пов’язані з устроєм вищої державної влади. Класифікація У.Дайсі: суверені та несуверені парламенти. Сучасний розділ законодавчих органів на активні, маргінальні, мінімальні.
Структура і порядок роботи парламентів. Керівні органи: спікер, бюро, президії. Повноваження глави палати або керівного органу палати. Сильний та слабкий спікер. Депутатські комісії: постійні та тимчасові; спеціалізовані (галузеві) та неспеціалізовані. Порядок формування та компетенція комісій. Партійні об’єднання - парламентські фракції.
Форми роботи зарубіжних парламентів. Чергові та позачергові сесії. Надзвичайні сесії. Повноваження парламентів: законодавчого характеру; у сфері фінансів; з контролю за діяльністю уряду; пов’язані з формуванням інших органів влади. Судові та квазісудові функції. Імпічмент. Значення та форми парламентського контролю. Законодавчий процес та його стадії. Строки набрання законом чинності.
Тема 2. Уряд у зарубіжних країнах.
Уряд – колегіальний орган універсальної компетенції, що здійснює виконавчу і розпорядницьку владу в країні. Уряд, кабінет, рада міністрів, державна рада, адміністрація.
Види урядів за партійною ознакою: однопартійні та багатопартійні (коаліційні) уряди. Безпартійні уряди у абсолютних монархіях, створені під час кризової ситуації, сформовані військовими.
Основні способи формування урядів: парламентський та позапарламентський способи та їх відмінності. Особливі процедури, які застосовуються в ряді країн (Росія, Бруней, Саудівська Аравія). Внутрішня організація уряду як колегіального органу. Континентальна (Італія, Франція, США) та англосаксонська (Австралія, Великобританія, Індія, Канада) системи. Глава уряду: прем’єр-міністр, перший міністр, міністр-голова, федеральний канцлер, «тишок». Закріплення місця і ролі глави уряду в конституціях різних країн. Повноваження глави уряду.
Повноваження уряду: у сфері політичного керівництва; у сфері управління; зовнішньополітичні повноваження; надзвичайні; повноваження у галузі законодавства (участь у законотворчому процесі та власне правотворча діяльність).
Конституційна відповідальність урядів у зарубіжних країнах. Політична відповідальність: колективна та індивідуальна.
Тема 3. Місцеве управління та самоврядування в зарубіжних країнах.
Система управління місцевими органами, що здійснюється спеціальними виборними органами – місцеве або муніципальне самоврядування. Європейська хартія про місцеве самоврядування. Головні ознаки самоврядування – виборність та значна самостійність у вирішенні місцевих питань. Місцеве управління – управлінська діяльність у місцевій територіальній одиниці.
Основні риси адміністративно – територіального устрою зарубіжних країн. Роль адміністративно – територіального устрою у державній організації. «Природні» та «штучні» адміністративно – територіальні одиниці. Системи здійснення публічної влади на місцях:
англосаксонська, романо – германська, іберійська та система рад. Ознаки та особливості означених систем.
Структура органів місцевого самоврядування. Обрання, статус та повноваження мера. Порядок формування місцевих органів. Цензові вимоги до кандидатів. Компетенція місцевого самоврядування: обов’язкові та необов’язкові повноваження. Фінансова база (види джерел доходів) муніципалітетів.
Взаємодія органів місцевого самоврядування з центральною владою. Контроль центральних органів за роботою муніципалітетів: доповіді, ревізії, статистична інформація.
Тема 4. Основи конституційного права Великобританії.
Характеристика конституційного регулювання у Великобританії. Особливості несистематизованої Конституції Великобританії. Писана частина Конституції: статутне право, присуди (прецедент). Неписана частина: конституційні угоди. Наслідки специфічної форми британської Конституції. Конституційно-правовий статус особи у Великобританії.
Найвищі органи влади Сполученого Королівства. Інститут монархії. Негативні наслідки збереження монархії. Уряд Великобританії: структура, формування, повноваження. Статус прем’єр-міністра. Британський парламент: структура та порядок формування. Сучасні
тенденції розвитку англійського парламенту. Двопартійна система Великобританії. Лейбористська та Консервативна партії.
Особливості судової влади Великобританії. Прецедентне право. Право створювати судовий прецедент: Суд корони, Високий суд, Апеляційний суд.
Територіальний устрій Сполученого Королівства. Статус Шотландії, Уельсу, Ірландії.
Вестмінстерський статут 1931 р. Співдружність націй.
Тема 5. Основи конституційного права США.
Принципи американського конституціоналізму. Характеристика американської Конституції 1787р. Білль про права. Основи конституційного ладу. Основа побудови системи державної влади – принцип розподілу влади. Система стримувань і противаг. Сучасний конституціоналізм у США.
Президент у системі органів влади США. Вибори Президента. Екстраординарна процедура призначення президента і віце-президента. Повноваження президента США. Імпічмент. Президент – голова посадового апарату. Керівництво зовнішньою політикою. Статус віце-президента.
Законодавча влада в США. Конгрес: Палата представників та Сенат. Формування, структура та компетенція Конгресу США. Організація виконавчої влади в США. Склад та статус американської адміністрації.
Федералізм США – подвійна форма державного устрою із функціональним і територіальним поділом влади.
Тема 6. Основи конституційного права Французької республіки.
Загальна характеристика Конституції 1958р. Головна риса – концентрація політичної влади в руках виконавчих органів. Франція – неподільна, світська, демократична і соціальна Республіка.
Президент Французької Республіки: вибори та повноваження. Особистий апарат Президента. Структура та порядок виборів до парламенту Франції. Компетенція та внутрішня структура Національних зборів та Сенату. Законодавчий процес. Встановлення переліку питань, з яких парламент може законодавствувати. Особливі процедури у французькому парламенті: блоковане голосування, процедура подолання опору Сенату. Уряд Франції. Рада міністрів – збори міністрів під головуванням президента республіки. Кабінет міністрів – збори міністрів під головуванням прем’єр-міністра. Призначення уряду та його повноваження. Статус прем’єр-міністра. Взаємодія уряду та парламенту: інтерпеляція, право петицій, питання про довіру, резолюція осуду. Політична відповідальність уряду.
Конституційна рада – особливий орган, який контролює дотримання Конституції.
Франція – член Євросоюзу.
Тема 7. Основи конституційного права Німеччини.
Характеристика Конституції Федеративної Республіки Німеччини 1949р. ФРН – демократична і соціальна федеральна держава. Договір про єдність Німеччини від 31 серпня 1990р. Постійні конституційні органи країни: федеральний президент, бундестаг, бундесрат, Федеральний уряд, Федеральний конституційний суд. Конституційно - правовий статус особи: закріплення у Основному законі та конституціях окремих земель.
Конституційно – правовий статус парламенту в Німеччині. Бундестаг та бундесрат – дві палати німецького парламенту. Компетенція та формування палат парламенту. Особливості законодавчого процесу у ФРН. Перевага законодавчої ініціативи належить уряду, він і контролює законодавчий процес. Фракції – основна політична структура німецького парламенту. Комітети бундестагу відповідають міністерствам і мають право створювати комітети з розслідування. Участь у законодавчому процесі бундесрату.
Голова держави. Порядок обрання Президента Німеччини та його повноваження. Відносини Президента з парламентом країни. Обрання та повноваження канцлера ФРН.
Федералізм Німеччини – за територіальною ознакою. Ландтаги – виборчий однопалатний орган німецьких земель. Взаємодія федерації і земель.
Особливості судового устрою ФРН. «Зібрання федерального права» 1958 – 1963 рр. – збірник чинного законодавства Німеччини.