Глінка Михайло Іванович
Олійник Юрій Іванович
Надіслав: Олійник Юрій (1 вересня 2009р.)
Анотація

Для широкого кола користувачів

Мультимедійні дидактичні матеріали до курсу "Історія всесвітньої музики"

Біографія Михайла Глінки
Глинка.jpg

Михайло Іванович Глінка народився 1 червня 1804 року в селі Новоспаському, в маєтку своїх батьків, розташованому в ста верстах від Смоленська й у двадцяти верстах від невеликого міста Єльні.
Дитинство композитора проходило в маєтку батька, відставного капітана Івана Миколайовича Глінки. У 1817 році батьки привозять Михайла до Санкт-Петербургу і поміщають у Шляхетний пансіон при Головному педагогічному інституті (у 1819 році перейменовано у Шляхетний пансіон при Санкт-Петербурзькому університеті), де його гувернером був поет, декабрист В. К. Кюхельбекер. У Петербурзі Глінка бере уроки у провідних музикантів, у тому числі в ірландського піаніста і композитора Джона Філда. У пансіоні Глінка знайомиться з О. С. Пушкіним, який приходив туди до своєму молодшому братові Льву, однокласника Михайла.
У 1830 подорожував до Італії, познайомився з багатьма музикантами, у тому числі з Белліні і Доніцетті. У 1833—1834 жив у Берліні, де займався гармонією і контрапунктом із З. Деном. Після повернення в Росію, Глінка взявся до роботи над першою своєю оперою «Життя за царя» (прем'єра в Петербурзі, 27 листопада 1836). Був призначений капельмейстером Придворної співочої капели (на цій посаді залишався близько двох років).
1836 року відбулася прем'єра першої опери Глінки — «Іван Сусанін», що за наполяганням державних міністрів була поставлена під назвою «Життя за царя». Ця опера вважається першою російською оперою. Прем'єра другої опери, «Руслан і Людмила» за поемою Пушкіна, відбулася в 1842 не дуже вдало, хоча згодом саме ця опера була визнана найбільшим досягненням композитора.
Михайло Глінка неодноразово бував у Чернігові та Ічні, Ніжині, Григорівці, Монастирищах. А в Качанівці у маєтку Тарновських у 1838 році працював над оперою «Руслан і Людмила», уривки з якої вперше виконав хор мецената Григорія Тарновського. Його іменем названа вулиця у Чернігові та альтанка у Качанівці.
На сороковому році життя Глінка відправився в тривалу подорож Іспанією та Францією. Перебуваючи у Мадриді й Севільї, записав кілька народних мелодій, які пізніше використав у своїх творах (симфонічні увертюри «Ніч у Мадриді» і «Арагонська хота»); в Парижі познайомився і зблизився з Берліозом. Потім Глінка повернувся на якийсь час у Росію; останні роки його життя пройшли в невпинних мандрівках. Крім двох опер, Глінка склав багато романсів, ряд п'єс для фортепіано і для оркестру (у тому числі Камаринську і Вальс-фантазію), кілька камерно-інструментальних ансамблів. Помер Глінка в Берліні 3 (15) лютого 1857.
Його тіло перевезли в Петербург і поховали на цвинтарі Александро-Невської лаври.

 

Біографія 

Михайло Іванович Глінка.pdf

 

 

Характеристика творчості
Систематичне навчання музиці Михайла почалося досить пізно й було  таки же, що й навчання загальноосвітнім дисциплінам. Першою вчителькою Глінки була запрошена з Петербурга гувернантка Варвара Федорівна Кламер. Перший досвід Глінки створення музики відноситься до 1822 року — часу закінчення пансіону. Це були варіації для арфи або фортепіано на тему модної в той час опери австрійського композитора Вейгля «Швейцарське сімейство». Із цього моменту, продовжуючи вдосконалюватися в грі на фортепіано, Глінка усе більше уваги приділяє композиції й незабаром уже пише надзвичайно багато, пробуючи свої сили в самих різних жанрах. Довгий час він залишається незадоволеним своєю роботою. Але ж саме в цей період були написані добре відомі сьогодні романси й пісні «Не тревож меня без нужды» на слова Е. А. Баратинського, «Не пой, красавица, при мне» на слова О. С. Пушкіна, «Ночь осенняя, ночь любезная» на слова О. Я. Римського-Корсакова й інші. Однак головне — не творчі перемоги молодого композитора, як би високо вони не цінувалися. Глінка «з постійною й глибокою напругою» шукає себе в музиці й одночасно на практиці осягає таємниці композиторської майстерності. Він пише ряд романсів і пісень, вигострюючи вокальність мелодики, але одночасно наполегливо шукає шляхи виходу за рамки форм і жанрів побутової музики. Уже в 1823 році він працює над струнним септетом, адажіо й рондо для оркестру й над двома оркестровими увертюрами.
Фонограми музичних творів
назва виконавець
1. Увертюра до опери "Руслан і Людмила" Державний академічний симфонічний оркестр СРСР, диригент Є. Свєтланов
2. Опера "Руслан і Людмила" акт 4, Арабський танець Державний академічний симфонічний оркестр СРСР, диригент Є. Свєтланов
3. Опера "Русла і Людмила" акт 2, Краковяк (фрагмент) Державний академічний симфонічний оркестр СРСР, диригент Є. Свєтланов
4. Опера "Іван Сусанін" Хор "Слався" (епілог) (фрагмент) Симфонічний оркестр і хор Великого театру СРСР, диригент Марк Ермлер
5. "Арагонська хота" (фрагмент) Державний академічний симфонічний оркестр СРСР, диригент Є. Свєтланов
   
   
Обговорення
Обговорити (0 коментарів)

Авторизація:

Реєстрація / Забули пароль?
Публікація
Назва:
Глінка Михайло Іванович
(Книга)
Дата изменения:
29 листопада 2013р., 11:30 AM
Оцінка:
Всього оцінок: 0

Оцінювати публікації можуть тільки зареєстровані користувачі

Просмотров: 9425

Опитування Наскільки легко користуватися системою "Херсонський Віртуальний університет"?
1 75
2 20
3 22
4 17
5 45
6 29
7 48
8 41
9 42
10 107
Всього голосів: 446
Результати...
Зареєструйтесь, щоб голосувати
Всі закладки...