МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ

«ФІЛОСОФІЯ

(ФІЛОСОФІЯ, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, ЕТИКА, ЕСТЕТИКА)»

 Семінарські заняття є найбільш ефективною формою навчання студен­тів, засвоєння ними знань з навчальної дисципліни. Сьогодні, в умовах пере­ходу вищої школи до правил, запроваджених Болонською конвенцією, вища освіта підлягає реформуванню. Одним із нововведень є зменшення часового навантаження на аудиторну роботу студента і збільшення годин, що ви­діляються для самостійної роботи. Тому семінарські заняття мають відбуватися динамічно і максимально ефективно.

Результатом вивчення дисципліни повинні бути глибокі знання студентів:,

• з теоретичних питань навчальної дисципліни;
• формування у студентів наукових підходів та навичок для правильного і глибокого аналізу пропонованих у курсі проблем;

Запропоновані для розгляду на семінарських заняттях теми мають проблемний характер. Студент повинен вміти аналізувати запропоновані для розглядупроблеми, робити висновки,.

Підготовка до семінарського заняття включає в себе вивчення конспекту відповідної лекції, , посібників та інших наукових джерел,

Під час семінарського заняття з кожного теоретичного питання виступає основний доповідач. Його виступ можуть доповнювати інші студенти або задавати доповідачу чи викладачу запитання. Під час виникнення спірних питань проводяться спільні обговорення, виправляються допущені помилки. Таким чином, студенти вчаться формулювати свою думку, викладати та аргументовано захищати її.

Семінарські заняття є обов'язковими для відвідування. Викладач веде облік успішності студентів. Пропущений семінар, так само, як і незадовільна оцінка, отримана студентом, підлягають обов'язковому відпрацюванню.

План семінарських занять

ТЕМА 1. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ.

1. Філософія представників мілетської школи

2. Давньогрецькі атомісти Левкіпп, Демокріт.

3. Давньогрецька філософія класичного періоду: софісти, Сократ, Платон Арістотель.

ТЕМА 2. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ.

1. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії.

• Апологетика.
• Патристика.
• Схоластика.

2. Філософія епохи Відродження.

• Філософія італійського гуманізму.
• Ренесансний неоплатонізм.
• Натуралістичний пантеїзм Дж. Бруно.

3. Соціально-філософські погляди. Н. Макіавеллі.

ТЕМА 3. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ.

Особливості та основні напрями  філософії Нового часу.

• Проблема методу
• Емпіризм, раціоналізм, ірраціоналізм

. Емпіризм та раціоналізм.( Ф.Бекон, Р.Декарт, Б.Спіноза)

3. Філософська думка доби Просвітництва (Ж. Ж. Руссо, Д.Дідро, Вольтер, Ш. Л. Монтеск'є).

ТЕМА 4. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ.

1. І. Кант - родоначальник класичної німецької філософії (гносеологія, етика).

2. Філософія Г.В.Ф. Гегеля (діалектика, абсолютний ідеалізм).

3. Антропологічний матеріалізм Л.Фейербаха

4. Значення класичної німецької філософії для розвитку європейської філософської думки.

ТЕМА 5. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ VIII –XX ст.

1. Філософія епохи Відродження в Україні.

2. Філософія Просвітництва і романтизму в Україні. Філософія Г.Сковороди.

3. Київська релігійно-філософська школа. Філософські ідеї П.Д.Юркевича.

4. Загальні тенденції розвитку академічної філософії в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст.

5. Розробка філософії української ідеї. Філософські погляди Д.Донцова.

ТЕМА 6. ПОЗИТИВІЗМ ТА ЙОГО ІСТОРИЧНІ ФОРМИ.

1. Основні етапи розвитку позитивізму.
2. Класичний позитивізм О.Конта.
3. Особливості емпіріокритицизму.
4. Неопозитивізм: поняття, ознаки.

ТЕМА 7. СУЧАСНА ЗАХІДНА ФІЛОСОФІЯ.

1 Екзистенціальна філософія.

а) філософські погляди С. К'єркегора.

б) німецький екзистенціалізм.

в) французький екзистенціалізм.

2. Релігійна філософія: неотомізм, християнський еволюціонізм (Тейяр де Шарден),

3. Філософія А.Шопенгауера.

4. Філософія Ф.Ніцше.

ТЕМА 8. ОНТОЛОГІЯ ЯК ВЧЕННЯ О БУТТІ

1. Категорії «існування», «субстанція», «буття».
2. Буття – центральна категорія онтології.
3. Матерія як філософська категорія.
4. Рух як свойство буття. Рух і розвиток.
5. Простір і час як форми буття.

ТЕМА 9. ЗАКОНИ І КАТЕГОРІЇ ДИАЛЕКТИКИ

1. Діалектика як методологія пізнання.
2. Закони діалектики. Сучасні інтерпретації законів діалектики.
3. Категорії діалектики. (Форма і зміст, сутність і явище, причина і наслідок). Система та елемент. Ціле та частина. Одиничне та загальне.

ТЕМА 10. ГНОСЕОЛОГІЯ (ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ)

1. Основні проблеми гносеології.
2. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
3. Рівні пізнання (чуттєвий, раціональний).
4. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.
5. Концепція істини. Критерії істини.

ТЕМА 11. ФІЛОСОВСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

1. Філософія про природу та призначення людини.
2. Біологічне та соціальне в людині.
3. Особистість та індивід.
4. Свобода та особистість.
5. Проблема сенсу життя.

ТЕМА 12. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

1. Предмет соціальної філософії.
2. Суспільство як система соціальних відносин.
3. Соціальна структура суспільства. Теорія соціальної стратифікації.
4. Історичні форми спільності людей.

ТЕМА 13. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ

1. Поняття «культури» в історії філософії.
2. Поняття «цивілізації» в філософії.
3. Поняття традиційного та техногенного суспільства.
4. Аксіологія про природу, структуру, типологію ціннісних орієнтацій.
5. Сутність, структура та функції моралі.
6. Естетична діяльність та естетична свідомість.

ТЕМА 14. ЕТИКА ЯК ГАЛУЗЬ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ

1. Категорії етики: поняття моральної необхідності та моральної свободи,

совість, обов’язок і відповідальність.

2. Проблема морального вибору та відповідальності. Моральний конфлікт.

Економіка, політика і мораль.

Моральні аспекти соціальної справедливості.

ТЕМА 15. ЕСТЕТИКА ТА ЇЇ ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ

1. Предмет естетики

2. Основні етапи розвитку естетичної думки.

3. Естетична діяльність та її форми.

4. Структура естетичної свідомості.

5.Мистецтво в структурі людської життєдіяльності.