МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Херсонський державний університет

 

Програма з Історії  світової культури 

Факультет Кафедра

культури і мистецтв

української художньої культури

Спеціальність            "Психологія. Спеціалізація: художня культура,

режисура молодіжних театрів"

"ПМСО. Образотворче мистецтво. Спеціалізація: художня культура,

декоративно-ужиткове мистецтво"

"ПМСО. Хореографія. Спеціалізація: художня культура, народно-сценічна та сучасна хореографія"

"ПМСО. Музика. Спеціалізація: вокально-хорове мистецтво, художня культура"

"ПМСО. Музика. Спеціалізація: інструментальне виконавство, художня культура"

Курс

Форма навчання

ІV

денна, заочна, екстернатна

Херсон - 2006

Програма розроблена:

Чуамаченком  Олександром  Анатолійовичем – старшим викладачем  кафедри,  кандидатом мистецтвознавства

Схвалено навчально-методичною комісією факультету культури і мистецтв

Протокол № 1від "20" вересня 2006   року

 

 

 

Голова комісії               доцент Полякова Г.М.

 

Пояснювальна записка

Програма призначена для професійної підготовки студентів факультету культури і мистецтв для поглибленого освоєння спеціалізації майбутніх вчителів художньої культури

Мета курсу:    ввести студента (особистість) в художню культуру, формувати в ньому готовність та здатність до самостійного духовного освоєння справжніх художніх цінностей,  сприяти його всебічному розвитку. Завдання курсу:

-         Методичні    засвоєння    основних    методів    (історико-культурного,
порівняльного та проблемного) та принципів (об'єктивності, історизму)
викладання курсу;

-         пізнавальні вивчення загальних закономірностей художнього розвитку
людства в контексті його соціальної та культурної історії;

-         практичні вивчення різновидів художньої діяльності та різноманітних
проявлянь художнього генію, різних народів і націй в період конкретної
Історичної епохи та аналіз їх.

На сучасному етапі вітчизняна та зарубіжна педагогіка мету підготовки фахівців вбачає в адаптації людини до умов постіндустріального суспільства з урахуванням жорстокої конкуренції на різних рівнях соціуму та суспільства. Водночас беруться до уваги історикоОкультурні проблеми, що загрожують людству нині й не зникнуть у майбутньому. Особливого забарвлення у сучасному суспільстві набула проблематика духовно-морального характеру, розв'язати питання якої та дослідити важливу суть допомагають курси з історії світової та вітчизняної культури. Загальний рівень населення пострадянської України пережив певну культурну революцію і змінив спрямованість розвитку. Проблеми культурного росту використовуються, як належний приклад, при викладанні різних курсів, однак вагомих зрушень в їх вивченні та практичному застосуванні досягнень передбачає курс „Історії світової культури та театру", який намагається простежити і порівняти культурні здобутки людства, де театр - виступає, як „дзеркало епохи". Крім вдосконалення та реалізації професійних якостей цей курс зорієнтований на становлення світогляду молоді, яка знаходиться на роздоріжжі у формуванні смаків, ідеалів та фактичних знань.

Різні напрямки педагогіки пропонують свій підхід до формування культурних смаків. Так, педагогіка прагматизму, вважає головною метою виховання особистості - пристосування її до життя, її представники. Пропагують підготовку практиків-ділків, що вміють пристосовуватися, робити кар'єру, поширювати бізнес. Педагогіка екзистенціалізму передбачає створення умов для "самореалізації" особистості. Така мета останнім часом набула популярності, оскільки вона зосереджує увагу на індивідуалізації навчання, що має змогу реалізувати природні задатки людини. Педагогіка неопозитивізму метою виховання вважає підготовку індивіда, здатного включитися в систему індустріального виробництва, яке функціонує і буде

функціонувати. Прихильники цього напрямку критикують попередні ідеали й еталони поведінки, пов'язані зі звичками і традиційним морально-світовим світоглядом, як таким, що не відповідає потребам суспільства. Гуманістична педагогіка, на противагу педагогіці неопозитивізму, ставить на мету виховання гуманіста, формування в особистості високих людських якостей, уміння встановлювати контакти, розуміти себе і інших людей, цінити і зберігати здобутки світової людської культури. її представники акцентують увагу на морально-психологічних аспектах людини, тобто життя і співпраці різних людей, якщо вони навчаться розуміти один одного, а що не об'єднує людей так, як мистецтво?

В стислому викладі концепція вивчення художньої культури і може бути представлена так:

•         Центральне місце у комплексі підходів викладання художньої культури
є не тільки вивчення світових художніх процесів, а й суцільна
концепція людини, духовний зміст його існування, яке відображене
різними засобами художньої дійсності;

•   Мета підготовки особистості до виживання і плідної праці, творчого
підходу до життя формується в вітчизняній педагогіці, як своєрідний
протест проти негативних наслідків стрімкого розвитку техніки та
посталих екологічних та духовно-релігійних проблем;

•   Курс „Історія світової культури і театру" виступає як інтегрована
дисципліна, що вивчає літературу і художню культуру людства, як
феномен дійсності.

Кожному періоду в історії культури властиві тенденції, спільні для всіх або для переважної більшості видів художньої творчості. Вже понад століття однією з таких провідних тенденцій є потяг до посилення виражальних можливостей окремих мистецтв шляхом їх взаємовпливу, зближення і синтезу. Суттєві особливості відзначають цей процес у театральному мистецтві, синтетичному за своєю природою, що є сплавом драматургії, акторської майстерності, сценографії, музики, танцю і, окремо, режисури. Це така ж аксіома, як, наприклад, колективний характер чи нефіксованість мистецтва театру.

Проте, характер розвитку театру на сучасному етапі може бути різним, бо залежить від низки чинників: виду театрального мистецтва (драматичний театр, опера, балет, театр масок, ляльковий театр тощо), особливостей національних театральних культур, змін домінуючих естетичних засад.

Визначальною прикметою належності виражальних засобів до числа найзначніших є підпорядкованість завданню найбільш повного розкриття й гранично ефективного донесення до глядача ідейного змісту літературної основи вистави (п'єси, інсценівки, лібрето), творче переосмислених під час роботи над виставою.

Саме таку, тобто дійову, функцію театру і вивчає даний курс. Останнім часом більшість науковців спираються на синтез театрального мистецтва і для того, щоб дослідити цей процес треба залучати знання з

різних галузей світової культури. Треба зазначити, що розвиток мистецтв, синтез яких породжує феномен театру, відбувається нерівномірно. Внаслідок цього деякі виражальні засоби переходять з категорії другорядних до категорії дійових. Саме це і є основою залучення історико-порівняльного методу до процесу викладання курсу та осмислення студентами всіх видовищних жанрів мистецтва та пересічної ролі літератури.

Саме цей принцип зараз набув важливого значення, так як здобутки української театральної культури оцінюються дослідниками по-різному. Порівнюючи та спостерігаючи роботи відомих митців епохи, їх особистий внесок до світової скарбниці мистецтва, студенти мають змогу сформувати об'єктивний підхід до сучасного культурного розвитку нашої держави і громадської свідомості, що є важливим завданням педагогіки та освіти. Тому основними завданнями курсу є:

•             визначити поняття, завдань та змісту курсу,

•             простежити головні етапи оформлення і розвитку світової
культури і театру;

•             охарактеризувати   основні   тенденції   розвитку   театру,   що
впливали і впливають на світову культуру;

•             з'ясувати методику використання матеріалів з історії світової
художньої культури.

Курс розрахований на II семестри (7-8) - 108 год. і охоплює період XVIII - XX ст., тому що є продовженням матеріалу, що викладається студентам на II - III курсі (Історія зарубіжного театру і культури).

Програма курсу

 

 

№	Назва розділів, тем	Кількість годин
		загалом	лекцій	практичні	самос тійні
1.	Предмет, мета, структура і завдання курсу. Навчальна та додаткова література курсу	4	2		2
2.	Ідеї Просвітництва в світовій літературі і культурі. Загальна характеристика епохи. Ідеологія Просвітництва. Головні напрямки розвитку літератури і мистецтва	6	2		4
3.	Ідеї просвітництва в літературі. Драматургія Фрідріха Шиллера. Веймарський класицизм. Драматургія Іогана Вольфгана Гетте. Змістовність діяльності	4			4
4.	Період Просвітництва у Франції. Вольтер та культура Нового часу. Драматичні твори Бомарше. Особливості	6		4	2

	французького Просвітництва
5.	Роль класицизму і бароко щодо розвитку музичного мистецтва епохи Просвітництва. Віденські класики періоду (Гайдн, Моцарт, Бетховен) Пошуки нових музичних форм (Бах, Моцарт)	4	2	2
6.	Ідеї Просвітництва в західноєвропей­ському живописі. Ведучі художні стилі часу. Епоха Просвітництва - час видатних досягнень в живописі Європи. Фламандське та голландське мистецтво. Іспанський живопис.	6	2		4
7. і	Значення книгодрукування в епоху Просвітництва. Розвиток французької класичної драми (Корнель, Расін, Мольєр)	4			4
8.	Історичні передумови виникнення романтизму. Новації та художні відкриття романтиків. Ідеологія романтиків. Досягнення естетики романтизму. Романтизм в образотворчому мистецтві	6	2		4
9.	Романтизм в літературі. Дж.Г.Байрон, А.Міцкевич, Г.Лонгорелло. Особливості російського романтизму (В.Жуковський, О.Пушкін, К.Батюшков, М.Гоголь)	6	2		4
10.	Започаткування жанру історичного роману	4		2	2

Змістовні модулі учбового курсу

7 семестр.

І. Змістовий модуль Тема: "Епоха Просвітництва в світовій літературі та культурі"

Лекційні модулі:

1.     Ідеї Просвітництва в світовій літературі і культурі,

2.     Класицизм та бароко - основні художньо-естетичні напрямки епохи
Просвітництва.

З Ідеї Просвітництва в західноєвропейському живописі.

Семінарські модулі:

1.    Просвітницькі романи Д.Дефо та Дж. Свіфта.

2.    Ідеї Просвітництва в літературі Франції (Вольтер, Бомарше).

3.   Ідеї Нового часу та їх відображення в західноєвропейській музиці
(Бах, Моцарт, Гайдн).

Модулі самостійної роботи:

1 .Фламанське і голанське мистецтво.

2.   Книгодрукування в епоху Просвітництва.

3.   Ідеї Просвітництва в літературі Німеччини.

II. Змістовий модуль Тема: "Епоха романтизму в світовій культурі"

Лекційні модулі:

1.   Виникнення романтизму та його естетика.

2.   Романтизм в світовій літературі.

3.   Ідеї романтизму в образотворчому мистецтві і музиці.

Семінарські модулі:

1.   Казка як провідний жанр в творчості письменників-романтиків.

2.   Виникнення жанру історичного роману.

Модулі самостійної роботи:

1.   Особливості розвитку російського романтизму.

2.   Ідеї романтизму в театральному мистецтві.

Підсумкова тека

Історія світової культури XVIII початку XIX ст.

1.   Ідеї Просвітництва в світовій літературі і культурі.

2.   Класицизм та бароко - основні художньо-естетичні напрямки епохи
Просвітництва.

3.   Ідеї Просвітництва в західноєвропейському живописі,

4.   Просвітницькі романи Д.Дефо.

5.   Життя та творчість Дж. Світа.

6.   Ідеї Просвітництва в літературі Франції.

7.   Вольтер і культура Нового часу,

8.   Бомарше і культура Нового часу.

9.   Роль класицизму і бароко в розвитку музики доби Просвітництва.

 

10.   Віденські класики.

11.   Пошуки нових музичних форм (Бах, Моцарт, Гайдн),

12.   Фламанське і голанське мистецтво.

13.   Книгодрукування в епоху Просвітництва.

14.   Ідеї Просвітництва в літературі Німеччини.

15.   Виникнення романтизму та його естетика.

16.   Романтизм в світовій літературі.

17.   Ідеї романтизму в образотворчому мистецтві і музиці.

18.   Казка як провідний жанр в творчості письменників-романтиків.

19.   Дж.Г.Байрон - кумир епохи романтизму.

20.   Вальтер Скотт - засновник жанру історичного роману.

21.   Життя та творчість Віктора Гюго.

22.   Д.Ф.Купер - визначний американський романтик.

23.   Виникнення та популяризація жанру історичного роману,

24.   Творчість О.Домьє та Г.Курбе.

25.   Творчість пейзажистів „барбизонської школи".

26.   Традиції та новаторство в творчості Дж.Верді.

27.   Особливості розвитку російського романтизму (П.Федотов, О.Іванов,
А.Даргомижський).

         28.             Реалістичні   тенденції   в   творчості   російських  письменників
          (О.Пушкін, М.Гоголь).

29.   Ідеї романтизму в театральному мистецтві.

30.   Російський театр кін. XVIII - початку XIX ст.

 

Література:

БІБЛЮТЕКА ІМ О.ГОНЧАРА

Зверева. Таборные игры: Театру «Романс» - 70 лет. // Культура. - 2002. -
№4. - с.9.

Гудкова А. Портрет: Фломенко на фоне мастерской, или как научиться
быть счастливым // Театральная жизнь. - 2000. - №9. - с. 16-19.

Холодова Г. Скромное обаяние «советской пьесы: «советская пьеса»
(«Бегун и Иогиня и «Два пуделя») С. Злотннкова в театре «Около дома
Станиславского» // Советская драматургия, - 2000, - №3. - с. 127.

Кузьмина Н. Бег по гаммам: К 20-летию студии «Человек» // Культура.
-2000.-№38.-с.9.

Бирюкова Е. Большой праздник Малого театра. // Семь дней. - 1999. -
№45.-с.8-9.

Соловьева Ч. Русская жизнь в родной форме [175 лет Малого театра] //
€кран и сцена. - 1999. - №9. - с. 14-16.

Габайдулина Е.  Уроки  французского языка:  «Мастерская Петра
Фоменко» на гастролях во Франции. // экран и сцена. - №2. - 1999. -
с.П.

Губернаторова М. В Вахтанговском доме «Дали» //ТВ Парк. - 1999. -
№48.-с.7.

Гаевская М. Дом актёра - это стиль жизни. [Центральному дому актёра
им. А.А. Яблочкиной - 60 лет] //Экран и сцена. - 1997. - 13-20.02. - с.8-
9.

Ю.Годер Д. Вот мы начинаем... [75 лет театру им. Вахтангова] // Экран и

сцена. -1996.-16-21 ноября. - с. 10-11. 11.Гаевский Е. Вахтанговское //ТЖ. - 1996. - №7. - с.24-25. 12.Василина И. Лицо этого театра [Новый театр] //ТЖ. - 1996. - №4. - с.45-

47. 13.Врагова С.А. Войны легкомысленной женщины: [Беседа с главным

режиссером Московского театра «Модерн» С.А.Враговой /записал

Г.Вирин] // ТЖ. - 1995. - №1. - _с.36. 14.Соловьёва И. Островский малый театр // Экран и сцена. - 1995. - 23.02-

2.03.-С.8-10. 15,Вульф В. Традиционно замечательное поколение [Старшее поколение

актёров малого театра] // ТЖ. - 1994. - №8. - с. 8-11. 16.Захаров М. Призраки «Ленкома» // Московский наблюдатель. - 1994. -

№5-6. - с.53-59. Г7.Москва театральная: [Ст. / Предисловие С.Николаевича] // Огонёк. -

1994.-№4.-с.16-26. 18.Ерёменко А. Театр - «эта такая кафедра...» (Христианские молитвы в

спектаклях московских театров последних сезонов). // ТЖ. - 1994. - №6.

-с.10.

9,Минаева Т, Будни антреприцы: [о новом Московском театре «О'Кей»] //

Культура. - 1994. - 14.05. - с.8. 20.Амитон  И.  Возвращение  блудного праздника.  [«Школа жен» в

постановке Б.Мильграма в театре Моссовета] // Экран и сцена. - 1994. -

26.05-2.06.-с.5. 21.Максимова В. О стенах и людях: [О тетрарх Москвы] // Экран и сцена,-

1994 - 12 -19. 05. - с.10-11Д5. 22.Давыдов В. начало школы - студии им. И.Немировича-Данченко. //

Театр. - 1993. - №11. - с.60-65. 23.Стоева   М.,   Фоменки:   [О   работе   нового   молодёжного  театра

«Экспериментальная мастерская П.Фоменко»] // Экран и сцена. - 1993.

23-30.09.-с.8-9. 24.Селина И. «Встань человек!»: [О постановках пьес В.Шекспира в

театрах Юга-Запада. Москва] //Театр. - 1993. - №8. - с.73-83. 25.Сверчек на печи: «Круглый стол» [Московскому драматическому

театру им. Гоголя] // Театр. - 1993. - №7.- с. 12-26. 26.Аннинский Л. слоистые облака: [О постановках современных пьес на

сценах московских театров] / Театр. - 1993. - №7. - с.2-11. 27.Горлов О. Вариации откровений [о «театре октаэдре» (Синтетический

театр)] // Экран и сцена. - 1993. - 29.07. - 5.08. - с.5. 28.Русанова   Н.   «Человек»   -   это   звучит...   [О   театре   «Человек»

художественный руководитель Л. Роткован, г. Москва] //Культура. -

1993.-7.08.-с.5.

Алнатова И. Жестокие игры: [О московском драматургическом театре
им. А.С.Пушкина] /У Культура. - 1993. - 5 июня. - с.9

Шах-Азимова Т.  Чехов,  Розовский и дядя  Ваня.  :  [О театре
М.Розовского «У Никитинских ворот»] // Культура. - 1993. - 3 апреля -
с.8-9.

31 .Ермоловский на тверской: [О Московскосм театре им. Ярмоловой:

Диалог, ст., воспоминания] // ТЖ. - 1992. - №17-18. 32.Старосельская Н. «Дивных арабесков ряд» [О спектаклях по пьесам

О.Уальда в театрах Москвы] // Театр. - 1992. - №6. - с.34-43. 33.Седых М. Грачи прилетели: [Об удачах московского театрального

сезона 1991-1992 г.] // Столица. - 1992. - №16. - 58-59. 34.Токарева Е. Тени настоящего: [О репертуарах московских театров]

//Современная драматургия. - 1992. - №1. - с. 186. 35.Пресс-студия на Большой Никитской. Театр Моды: Энциклопедия

моды / Рубрику ведёт н. Веселовская. // Театр. - 1992. №9. - с.54-79. З2.Седых М.  Мужчина-вамп  в  салоне  и  будуаре:   [О репертуаре

московских театров] //Столица. - 1992. - №28.- с.48-49.

33.Лобановская И. «Душа ждала...»: [О творчестве жизни духов театра

«Глас». Москва] // БЖ. - 1991. - №23. с.5. 40.Финников А. Звезда на площади Коммуны: [О центе театра Советской армии. Москва] //ТЖ. - 1991. - №3. - с.4-5. 41.Петров А. Театр времён перестройки и гласности: [Театр-студия «У Никитских ворот», Москва] // Народный депутат. - 1991.- №12. - с.99-

101.

42.Любимов Б, Корнеева О. За веру, Царя и отечество?: [О спектаклях

московских театров на монархическую тему: Диалог Б.Любимова и

О.Корнеевой] // Т.Ж. - 1990. - №21-22. - с.4-4. 43.Бортников Г. Услышать музыку души: [о музыкальном оформлении

московского театра им. Моссовета] // Советская музыка. — 1990. - №7. 44.3ингерман Б.И. Театр Чехова и его мировое значение. - М.: Наука,

1988. 45.Строева М. В ожидании открытий: [О судьбе театра Петрушевской] //

Известия. - 1989. - 21 авг. (Моск. веч.свет) 46.Погоровский Б.   ...И жест заговорил: [Московский театр мимики и

жеста] // Сов.культура. - 1989. - 16 мая - с.5. 47,Театр вне театральных сцен: [О театрах-студиях Москвы: Ст.] // Театр. 1987.-№9.-с.118-127. 48.Шадрина Н.   А.Иксанов: Жизнь Большого театр больше, чем его

юбилей. // Культура. - 2001. - №14. - с. 10.

49.Орлов Ю. Организационная система МХТ: легенды и факты. //

Московский наблюдатель. - 1992. - №7-8. - с. 54-57. 50.О театре на Таганке НТК. - 1994. - №5.

Пивоварова Н. Зрелость театра: [Театр «Современник»] // Культура и
жизнь. - 1999. -№12. -с.13-15.

Агишева Н. Театр - и больше ничего: [О театре им. Маяковского] //
ТЖ.-1993.-№2.-с.З.

Базанов В.В. Сцена XX века: [Учебные постановки для театральных
вузов и средних спец. заведений]. - М.: Искусство, 1990.

Театр Дружбы народов. Ск. 1988. - 22 октяб. - с. 10.

Зарубен В.И. Большой театр. - М.: Московский рабочий, 1990. - 63с.

Бондарева В.И. За кулисами театра: [Центральная Академия театра
Сов.Армии]. - М.: Иск., 1989.

Аксенова Г.Г. Театр на Таганке. - М.: 6.И., 1991.

58.        Немирович-Данченко  В.И.   Рождение  театра:   [О  Московском
художественном театре]. - м.: Правда, 1989.

Розовский М.Г. Театр из ничего: [Рассказ главного режиссёра ияпра-
студии «У Никитских ворот»]. - М.: Сов. Россия. - 1989.

Зингерман Б.И. Театр Чехова и его мировое значение. - М.: Наука,
1988.

Мацкин А.П. Театр моих современников. - М.: Иск., 1987.

Московский Академический театр СССР им. Горького /основатели
К.С. Станиславский, В.И. Немирович-Данченко/. - м.: 1989.

Смелянский А.М. Я понять тебя хочу...: [О сов. театре]. - М.: Знание,

1991.

64.Царёв М.М. Мир театра. - М.: Просвещение, 1988.

Шатрова. Е.М. Жизнь моя - театр. - М.: Иск., 1988.

История Русского драматического театра. — М.: Просвещение, 1984.

Высоцкий на Таганке. - М.: В/О. «Союз-Театр2 СТД СССР, 1989.

Гудкова В.В Время и театр М. Булгакова. - М.: Сов. Россия, 1988.

Ром-Лебедев И.И. От цыганского хора к театру «Ромэн». - М.: Иск.,
1990.

Большой театр СССР. - М. Сов. композитор, 1973.

БІБЛІОТЕКА ХДУ

1 .Абалкин Н.а. Рассказы о театре. - М.: Мол. гвардия, 1981.

Театральная энциклопедия. Гл. ред. П.А. Макаров. - М., «Советская
энциклопедия», 1967.

Либсон В.Я.  Кузнецова А.И.     Большой театр СССР:  История
сооружения и конструкции здания. - М.: «Искусство», 1982.

Марков П.А. О театре. В 4-х томах. М., «Искусство», 1974.

Смелянский   А.М.   Наши   собеседники:   Русская   классическая
драматургия на сцене советского театра 70-х годов. - М.: Искусство, 1981.

Театральные страницы. 1969. М., «Искусство», 1969.

Хайченко Г.А. Сов. театр: Пути развития. - 2-е изд., доп. - М.: Знание,
1982.

Богуславский А.О. Краткая история русской советской драматургии.
М., «Просвещение», 1966.

А.Н. Островский на советской сцене. Статьи о спектаклях московских
театров разных лет. М., «Искусство», 1974.

 

Смелянский А.М. М. Булгаков в Художественном театре. - 2-е
изд., доп. - М.: Искусство, 1989.

Хайченко Г.А. Страницы истории сов. театра. — Изд. 2-е доп. и
испр. - М.: Искусство, 1983.

Рост В. Наш Большой. Один день из жизни театра. М., «Молодая
гвардия», 1977.

Богданова П. Большая перемена [Театр 60-х, 70-х, 80-х годов] //
Сов. драматургия. - 1999. - №4. - с.163-171.

Вульф В.     Весь мир - МХАТ6 (к  100-летнему юбилею
художественного театра) //' ТЖ. - 1998. - №9-10. - с.13-16.

Золотницкая Т. Фанни Снеткова /«Царица грёз театрального
Петербурга»/. -Л.: Искусство, 1973,

Театральная энциклопедия. Главный редактор П.А. Марков.
Члены ред.коллегии: Г.Н.Бояджев и др.дополнения. Указатель. - М.:
«Советская энциклопедия», 1967.

Марков ПА. О театре. В 4-х томах.

Немирович-Данченко В.И.  Рождение театра.  Воспоминания,
статьиц заметки, письма. /Сост. М. Любомудров. - М.: Правда, 1989.

Очерки русского советского драматического театра. В 3-х томах.
-М.:АН.СССР, 1954-61.

Портреты режиссёров: Сборник /Сост. Ю. Смирнов-Несвицкий. -
Л.: Искусство, 1962.

Н. Старосельская. Курение как зеркало современного театра
//Театральная жизнь. - 2002. - №5. - с. 13-14.

Овчинникова С. Диагноз «Маски», или записки на полях
программок [О фестивале «Маска»] //Театральная жизнь. - 2002. - №5. -
с.16-22.

Алексеева Е. Петербургский сезон. Песни XXI, XX и V в. до н.э.
//Театральная жизнь. - 2002. - №4. - с.2-5.

От традиционализма - к новому театру! Александрийский театр.
//Театральная жизнь. - 2002. - №4. - с.37-40.

Коршакова О.  Фрагменты [О Ю.  Бутусове - режиссёре].
//Театральная жизнь. - 2002. - №3. - с. 17-20.

Шетенбург Л. Драма на картошке //Театральная жизнь. - 2002. -
№2.-с.10-11.

«Русские сезоны» в Александринке. //Театральная жизнь. - 2001.
-№8.-с.5-9.

Чепуроа А. Драма в ... диаграммах [Схемы театральной жизни
Петербурга последних десятилетий] //Театральная жизнь. - 2001. - №8. -
с.35-37.

Никольская   А.   Звездою   Севера   явись!    [Спектакли   из
СанктПетербурга в программе «Золотой маски»]. //Театральная жизнь. -
2001.-№6. -с.5-7.

Тропп   Е.   Лабиринты   неудавшейся   жизни   [О   спектакле
«Потерянные в звёздах»]. //Театральная жизнь. - 2001. - №6. - с.7-8.

Хмелева Н. Гаупман в квадрате [Орпов в спектакле Козлова].
//Театральная жизнь. - 2000. - №10. - с.46-47.

Ткач   Т.   Спирина   С.   Современная   немецкая   драма   в
Александринке. //Театральная жизнь. - 2000. - №5. - с.6-10.

Сащенко Г.  - директорские истории [Об Александринке].
//Театральная жизнь. - 2000. - №5. - с.29-32.

Сорокина Н. Резонанс [В фестивале с участием питерских
театров]. //Театральная жизнь. - 2000. - №5. - с.37-40.

Янковсий М. Ленинградский театр колледж. - Л.: Искусство,
1968.

Портреты режиссёров. Выпуск 1. - Л.: Искусство, 1975.

Алянский Ю.Л. Театр в квадрате обстрела. - Л.: Искусство,
Ленингр. отделение 1985.

 

Державин К. Комедия Островского «Лес» / К постановке в ЛГАТ
драмы им. Пушкина. - Л., 1940.

Красноярский Э.   Встречи в нуга. Страницы воспоминаний.
Театр. Эстрада. Цирк. - М.: «Всероссийское театральное общества», 1967.
(Создание Московского и Ленинградского театра сатиры).

Без антракта. Актёры города Ленинграда в годы блокады.
(Сборник статей). - Л.: Лениздат, 1970.

Верность революции. На сцене Ленинградских драматических
театров сегодня. - Л.: Искусство, 1971.

Тени. Спектакль Ленинградского государственного театра им.
Ленсовета. - М.: Искусство, 1954.

Бейлин А.М. А.Ф. Борисов (Мастера ленинградской сцены). - Л.:
ВТО, 1950.

Миронова А.М. Театр Всеволода Вишневского / Ленингр.
Государственный ИТМК им. Черкасова. - Л.: Искусство, 1986.

Оптимистическая трагедия. Пьеса Вс.Вишневского на сцене
Ленинградского  государственного  театра  им.   Пушкина.   -  Л.-М.:
Искусство, 1956.

Полк  обращается  к  потомству.   Оптимистическая  трагедия
Вс.Вишневского. -Л.-М.: Искусство, 1960.

Хайченко   Г.А.   Театр   наших  дней  (Панорама  последних
театральных сезонов). - М.: «Знание», 1976.

Адлере Б. Театральные очерки в II т. - М.: Искусство, 1977.

Безчин И.Д. Театральное искусство. Организация и творчество. -
К.: Мистецтво, 1986.

Золотницкий Д.И. Академические театры на путях Октября. - Л.:
Искусство, 1982.

Луначарский А.В. О театре и драматургии: Избранные статьи в II
т. - М.: Искусство, 1958.

Т. 1 Русский дореволюционный и советский театр.

Русский советский драматический театр: Ан. указ. библиогр. и
спр. Материалов 1917-1973: Государственная центральная библиотека. -
М., 1977.

Советский театр. - М.: Искусство, 1966.

Советский  театр  Фотоальбом.  /Исторический  очерк,  - С:
Искусство, 1967.

Цимбал С.Л. Театр. Театральность. Время. /С.Цимбал. - Л.:
«Искусство». Ленингр.отд-ние, 1977.

Театральная энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 61-...

Театральный календарь.-Л.: Искусство, Ленингр.отд-ние, 1983.

Марков П.А. О театре. В 4 т. Т. 1 Из истории русского и
советского театра. - М.: Искусство, 1974.