Мирослав Михайлович Скорик
Народився 13 липня 1938 року у Львові. Походить з інтеліґентної родини (бабуня була рідна сестра славетної оперної співачки Соломії Крушельницької). Почав навчатися музики в музичній школі у Львові 1945 року. 1947 року родину Скориків було репресовано з політичних мотивів та вислано в Сибір.
Після смерті Й.Сталіна родина повернулася до Львову, де Мирослав у 1955-1960 роках студіював у Львівській державній консерваторії (нині Львівській музичній академії) ім. В.Лисенка під орудою професорів Станіслава Людкевича, Романа Сімовича та Адама Солтиса (клас композиції А.Солтиса, клас історії та теорії музики С.Людкевича).
У 1960-1963 роках навчався композиції в аспірантурі Московської державної консерваторії ім. П.І.Чайковського під керівництвом проф. Д.Кабалевського.
З 1963 року працює у Львівській, а з 1966 у Київській державній консерваторії ім. П.І.Чайковського (нині Національній академії музики України), викладаючи теорію музики і композицію (з 1971 - доцент, з 1985 року - професор). Учитель багатьох відомих композиторів.
Доробок містить різноманітні музичні жанри: оперу, балет, “Реквієм”, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, 3 фортепіанові, 2 скрипкові), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, фортепіано соло, зокрема 7 партит для різних інструментальних складів; музику до багатьох фільмів та театральних вистав, джазову та популярну музику.
Редактор творів української класики - опер Миколи Леонтовича “На Русалчин Великдень”, Анатоля Вахнянина “Купало”, Дениса Січинського “Роксолана”.
У стилістиці продовжує традиції львівської композиторської школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дає модерну авторську візію українського, зокрема карпатського фольклору і львівського міського й салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу.
Його твори реґулярно виконуються в Україні, інших країнах колишніх республіках СРСР, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, а також у США, Канаді та Австралії. Часто виступає як дириґент і піаніст з виконанням власних творів.
Кандидат музикознавства (1967). Автор монографій “Ладова система С.Прокоф'єва” (Київ, “Музична Україна”, 1969) та “Структура та виражальна природа акордики в музиці XX ст.” (Київ, “Музична Україна”, 1984).
Герой України (2008).
Заслужений діяч мистецтв України (1969), Народний артист України (1988), лауреат Української республіканської комсомольської премії ім. М.Островського (1968), Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1987), кавалер Ордена “Знак пошани” СРСР (1971) та Почесної відзнаки Президента України - Ордена “За заслуги” ІІІ ступеня (1998).
Член-кореспондент Академії мистецтв України (2001).Лауреат премії "Київ" (імені Артемія Веделя) (2006).
Член Національної Спілки композиторів України та її секретар (1968-), голова правління Львівської організації (1988-). З грудня 2006 р. - співголова Національної Спілки композиторів України.
Творчий доробок:
2001 "Мойсей", опера за І.Франком (українською мовою) (пост.: Львів, 2002)
1998 Партита №7 для духового квінтету
1996 Партита №6 для струнного квартету
1994 "A-RI-A" ("A-РI-A") для віолончелі (чи скрипки) та фортепіано
1991 Соната №2 для скрипки та фортепіано
1984 Концерт для віолончелі та симфонічного оркестру
1982 Концерт №2 для фортепіано та симфонічного оркестру
1979 Токата для фортепіано
1978 "Пісні Арлекіна", дитячий мюзикл (пост.: Київ, 1978)
1977 Концерт №1 для фортепіано та симфонічного оркестру
1977 "На Русалчин Великдень", одноактна опера, завершення, редакція та оркестрація М.Леонтовича (пост.: Київ, 1977).
1975 Партита №5, цикл п'єс для фортепіано
1974 Партита №4 для симфонічного оркестру
1974 Партита №3 для струнного оркестру (версія: для струнного квартету)
1974 "Три українські весільні пісні" для голосу та симфонічного оркестру
1973 Сюїта з музики до п'єси "Камінний господар" Лесі Українки для симфонічного оркестру
1973 Три фантазії з Львівської лютневої табулатури XVI століття - обробка для камерного оркестру
1972 "Карпатський концерт" для симфонічного оркестру
1970 "0:0 в нашу пользу" ("0:0 на нашу користь"), музична комедія (пост.: Харків, 1970)
1970 Партита №2 для камерного оркестру
1969 Концерт для скрипки та симфонічного оркестру
1969 "Речитативи й Рондо" для фортепіанового тріо
1967 "Каменярі", одноактний балет за І.Франком (пост.: Львів, 1967)
1966 Партита №1 для струнного оркестру
1966 "Із Дитячого альбому", цикл (5) п'єс для фортепіано
1965 "Гуцульський триптих" для симфонічного оркестру
1964 "Человек" ("Людина"), кантата на слова Е.Межелайтіса (російською мовою) для солістів, хору та симфонічного оркестру
1964 "Бурлеска" для фортепіано
1964 "Блюз" для фортепіано
1963 Соната №1 для скрипки та фортепіано
1963 "Сильнее смерти" ("Міцніш за смерть"), поема для симфонічного оркестру
1962 Чотири романси на вірші Т.Шевченка для голосу й фортепіано (версія: для голосу та струнного оркестру)
1961 Сюїта для струнного оркестру
1961 Варіації для фортепіано
1960 "Весна", кантата на слова І.Франка (українською мовою) для солістів, хору та симфонічного оркестру
1960 "Вальс", поема для симфонічного оркестру
1959 "У Карпатах", цикл п'єс для фортепіано
"Реквієм" для хору, солістів та оркестру
"Альбомний аркуш", ностальгічна мрія для фортепіано соло (версія: для струнного квартету)
"Карпатська рапсодія" для кларнета та фортепіано
"Мелодія" для фортепіано соло (версії: для струнного квартету та для струнного оркестру)
"Три джазові п'єси" для фортепіано на 4 руки
П'єси для естрадних ансамблів.
Пісні.
Музика до драматичних спектаклів та понад 40 фільмів, зокрема:
1967 Як козаки куліш варили
1971 Жива вода
1972 За твою долю
1974 Гуси-лебеді летять
1974 Особисте життя
1981 Високий перевал
1991 Нам дзвони не грали, коли ми вмирали
2007 Лис Микита
2008 Доярка з Хацапетівки
Теротетичні праці Мирослава Скорика:
– Прокофьев и Шенберг // Советская музыка, 1962, № 1.
– Ладова система С.Прокоф'єва. - К.: Муз. Україна, 1969.-99 с.
– Майбутнє нашої музики. З доповіді заступника голови правління Спілки композиторів України на пленумі правління Спілки. - Музика. 1971, № 1.-С. 8-9.
– Музыкальное творчество и критика (Выступление на У пленуме правлення Союза композиторов СССР) // За действенную музыкальную критику. Сб. статей и выступлений / Сост. Г. Друбачевская. -М.: Сов. комп., 1974.-С. 77-78.
– О прогрессивном и догматическом новаторстве. - Советская музыка, 1971, № 8. -С. 17-23. Особенности лада музыки С. Прокофьева// Проблемы лада. Сб. статей / Сост. К.Южак. -М.: Музыка, 1972.-С. 226-238.
– Про природу і спрямованість новаторського пошуку в сучасній музиці // Сучасна музика. Вип 1. - К.: Муз. Україна, 1973.-С. 3-24. (Співавтор- В.Задерацький).
– Слово про композитора [І.Соневицького] // Соневицький і. Солоспіви: Для голосу і фп. -К.: Муз. Україна, 1993. - С. 5 - 6.
– Структура і виражальна природа акордики в музиці XX ст. - К.: Муз. Україна, 1983. -160 с.