ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

На початку ХХ ст. російський самодержавний уряд змушений був піти на поступки конституційного характеру, запровадивши вищий законодавчий представницький орган імперії – Державну думу. Тим самим для народів імперії відкривалися нові, законні, можливості досягнення кращих умов соціального життя й національного розвитку. Логіка подій не виключала й перетворення загальноімперської установи парламентського типу на справжній парламент. Так не сталося, однак більшість населення Наддніпрянської України спочатку покладала на Думу великі надії й узяла активну участь в її роботі за посередництвом своїх представників.

Предметом курсу є увесь спектр  історичних джерел, на основі яких вивчається та висвітлюється персональний склад і діяльність членів Державної думи Російської імперії від України.

Хронологічні рамки курсу визначаються періодом 1906-1917 рр., тобто часом роботи Державної думи Російської імперії, проте у випадку з відстеженням витоків світобачення, життєвих стратегій і доль депутатів часові рамки розширюються.

Історико-географічні (територіальні) рамки курсу обумовлені адміністративними межами українських губерній у складі Російської імперії. Йдеться про територію дев`яти губерній (Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської та Чернігівської), виборчі зібрання яких делегували в Думу визначену законом чисельність депутатів.

Метою курсу є ознайомлення студенів із сучасними підходами до вивчення історичних джерел, на основі яких можлива історична реконструкція формування структури та функціонування депутатського корпусу Державної думи від Укаїги, визначення місця і ролі діяльності цих депутатів у модернізаційному процесі початку ХХ ст.

Завдання курсу

До головних теоретичних завдань курсу можна віднести спробу виробити ясне усвідомлення співвідношення між історичним джерелом та науковою інтерпретацією фактів істориком, значення новітніх методик джерелознавчого аналізу для розширення інформативного потенціалу джерел, впливу окремих видів відносно доступних для широкого загалу джерел (опублікованих щоденників, мемуарів та ін.) на формування стереотипів суспільної свідомості, резерву художніх творів як історичного джерела і проблеми адекватності мови історика мові джерела й епосі, що ним вивчається. Курс передбачає виконання низки практичних завдань: знайомство з  методологічними основами роботи з джерелами думського періоду,  дослідження, з’ясування ступеню опрацювання проблеми в історіографії, вивчення джерел, найбільш придатних для аналізу правової основи та практики формування депутатського корпусу в наддніпрянських губерніях, статистичних характеристик його складу, установлення зв’язків між соціальним походженням, економічним становищем, політичними поглядами і практичними діями українських депутатів; з’ясування умов формування складу депутатського корпусу, електоральних уподобань та урядових дій у виборчий період; вивчення основних напрямів та мотивації думської (парламентської) практики наддніпрянських депутатів, їх стосунку до «українського питання» в Думі; реконструкції депутатського повсякдення, взаємин депутатів із виборцями, характеристики «людського виміру» представників депутатського корпусу, обраного в Наддніпрянській Україні; прослідкувати найбільш типові долі депутатів по завершенні думської кар’єри та вмінь: вести самостійний евристичний і бібліографічний пошук нових, не залучених у науковий обіг джерел, аналізувати, зіставляти й порівнювати інформацію про одне й те ж явище, запозичену з історичних джерел різних видів і типів,  дешиф