Чорноморський ботанічний журнал - 2010 - том 6, №4
-
Надіслав: Загороднюк Наталья (18 лютого 2012р.)
Факультет біології, географії та екології :: Кафедра ботаніки :: Видання кафедри :: Чорноморський ботанічний журнал
Анотація

Зміст номера, повні оригінал-макети окремих статей

Анотації англійською та країнською мовами, текст статей, оформлений у вигляді окремих файлів формату *pdf.

Чорноморський ботанічний журнал - Chornomorski Botanical Journal - 2010 - том 6, №4
BOIKO M.F., 2010: The bryophytes with uncertain substrate ecology are common in the steppe zone of Ukraine. Chornomors’k. bot. z, Vol. 6, № 4: 417-427.

Тhe results of the 20-years investigation of the bryophytes with uncertain substrate ecology in the steppe zone of Ukraine are summarized. Based on the response to substrate chemistry, studied bryophytes are divided into 7 ecotype classes: calciphilous, acidophilous, calcifugous, siliciphilous, halophilous, nitrophilous and indifferent. The bryophytes with uncertain substrate ecology (we call them "incertophytes" from the Latin "incertus" - not clear, uncertain) are abundant in the steppe zone of Ukraine: 171 species = 54,6 % of the species composition. Incertophytes are absent from the substrates with clear tendences in chemistry (e.g. strongly calcareous or strongly acidic). Genera, which include lots of incertophytes, are: Sciurohypnum – 100,0%, Amblystegium - 80.0 %, Orthotrichum – 78,57 %, Bryum – 77,7 % and Brachythecium – 75,0%. All of the leading families of bryophytes in the steppe zone contain number of incertophytes: Orthotrichaceae – 78,5 %, Bryaceae and Brachytheciaceae - both 75.0 %, Ditrichaceae – 71,42 %, Amblystegiaceae - 647 %, Hypnaceae – 64,28 %, Funariaceae – 62,5 %.

Key words: incertophytes, ecotype, mosses, steppe zone of Ukraine, substrate ecology

БОЙКО М.Ф., 2010: Інцертофіли – домінуючий тип  екохемоморф мохоподібних  степової зони України. Чорноморськ. бот. ж., Т.6, № 4: 417-427.

У статті підведено підсумок 20-річного вивчення інцертофілів, домінуючого типу екохемоморф мохоподібних степової зони України. У бріофлорі за відношенням мохоподібних до хімізму субстрату відмічено 8 екохеморф, а саме: інцертофіли, кальцефіли, ацидофіли, кальцефоби, кремнєфіли, галофіти, еврифіли (індиференти) та нітрофіли. Домінують інцертофіли (лат.  інцертус (incertus)  – неясний, невизначений) – 171 вид, 54,6% видового складу. Інцертофіли – це види, які  віддають перевагу субстратам з нечітко вираженими властивостями хімічного складу, в яких не проявляється дія однієї якоїсь зі складових хімічного складу, не проявляють чіткої залежності від характеру хімізму субстрату. Якщо субстрат проявляє певні чіткі властивості хімічного складу, то на таких субстратах ці види не зростають.  До родів, що містять найбільше інцертофілів, відносяться: Sciurohypnum – 100,0 %,  Amblystegium – 80,0 %, Orthotrichum – 78,57 %, Bryum – 77,7 %, Brachythecium – 75,0%  та ін. Більшість провідних родин бріофлори степової зони мають дуже високий показник інцертофільності. Найвищий рівень інцертофільності  мають родини Orthotrichaceae – 78,5 %, Bryaceae та Brachytheciaceae  –  по 75,0 %, Ditrichaceae – 71,42 %, Amblystegiaceae – 64,7 %, Hypnaceae – 64,28 %, Funariaceae – 62,5 % та ін.

Ключові слова: інцертофіли, екохемоморфи,  степова зонаУкраїни cbj417427.pdf

DUBYNA D.V., DZIUBA T.P., YEMELIANOVA S. М., 2010: Development of syntaxonomical research of the coastal vegetation of Ukraine on basis of the Braun-Blanquet method. Chornomors’k. bot. z, Vol. 6, № 4: 428-438.
Syntaxonomical research of the coastal vegetation of Ukraine on basis of the Braun-Blanquet method is summarized. Some questions are elucidated and some questions for future research are figured out.
Key words: coastal vegetation, syntaxonomical research, Ukraine

ДУБИНА Д.В., ДЗЮБА Т.П., ЄМЕЛЬЯНОВА С.М., 2010: Розвиток синтаксономічних досліджень приморської рослинності України за методом Браун-Бланке. Чорноморськ. бот. ж., Т. 6, № 4: 428-438.
Подано огляд синтаксономічних досліджень приморської рослинності України за методом Браун-Бланке. Висвітлено дискусійні питання  та подальші завдання у даному напрямку.
Ключові слова: приморська рослинність, синтаксономічні дослідження, Україна cbj428438.pdf

KOROVYAKOVA T.O., 2010: Features of the production process and growth of Achillea millefolium (Asteraceae) on flood plain meadows of the river Psel. Chornomors’k. bot. z., Vol. 6, № 4: 439-448.
Features of production  process and growth of Achillea millefolium have been studied on flood plain meadows of the river Psell, which are used as pastures and for haymaking. Dynamics in the basic indicators of growth is described. Vitality structure in populations of Achillea millefolium is defined on basis of pascual  and fenisicial  gradients.
Key words: growth, production process, meadow herbs, vitality structure, pascual and fenisicial digression

КОРОВЯКОВА Т.О., 2010: Особливості продукційного процесу та росту Achillea  millefolium L. (Asteraceae) на заплавних луках річки Псел. Чорноморськ. бот. ж., Т.6, № 4: 439-448.
На заплавних луках річки Псел, що використовуються як пасовища та сінокоси, вивчались особливості  продукційного процесу та  росту  одного із видів лучного різнотрав’я – Achillea  millefolium L. Досліджена динаміка основних показників росту даного виду.  Встановлена віталітетна структура популяцій Achillea  millefolium L. за пасквальним та фенісиціальним градієнтами.
Ключові слова: ріст, продукційні процеси, лучне різнотрав’я,  Achillea  millefolium L., віталітетна структура, пасквальна та фенісиціальна дигресія cbj439448.pdf

GORINA V.M., RICHTER A.A., 2010: Pomological and biochemical  features in ancestral forms and hybrids F1 and F2 Prunus brigantina Vill. × Prunus cerasifera Ehrh.  Chornomors’k. bot. z., Vol. 6, N 4: 449-461.
The results of  hybridization Prunus brigantiaca  x Prunus cerasifera  Ehrh. are  elucidated. In the first generation hybrids  show much later flowering period  and ripening of fruits in comparison with other cultivars. In the second generation hybrids have also higher content of dry substances, pectines and anthocyanes in its fruits.
Key words: anthocyanes, flowering, fruit ripening, hybridization, pectines, Prunus brigantiaca, Prunus cerasifera

ГОРІНА В. М., РІХТЕР О.О., 2010: Помологічні та біохімічні особливості вихідних форм і гібридів F1 и F2 Prunus brigantina Vill. з Prunus cerasifera Ehrh. Чорноморськ. бот. ж., Т. 6, N 4: 449-461.
Наведені результати роботи з залучення виду Prunus brigantina Vill.  до селекції Prunus cerasifera  Ehrh., що дозволило вже в першому поколінні гібридів досягти значного зміщення пори цвітіння та достигання плодів у бік пізніших строків у більшості створенних форм. Для плодів гібридів другого покоління характерний підвищений вміст сухих речовин, пектинів та антоціанів.
Ключові слова: антоціани, цвітіння, достигання плодів, хімічний склад, Prunus brigantina, Prunus cerasifera cbj449461.pdf

KORNILIYEV G.V., KOMAR-TYOMNAYA L.D., 2010: Changes in chemical composition of fruits and leaves in Persica mira (Koehne) Kov et Kostina  within vegetation period. Chornomors’k. bot. z., Vol. 6, № 4: 462-467.
Chemical compositions of fruit and leaves in Persica mira (Koehne) Kov. et Kostina during the vegetation season is studied. We identified that dynamics in accumulation of pectin and phenolic substances is similar  to P. vulgaris Mill., while dynamics in accumulation of the ascorbic acid and organic (titric) acids differs from P. vulgaris. In P. mira, catechins and leuсoanthocyanidines are strongly accumulated in fruits; ascorbic acid, carotenoides, protopectins, flavonols are present in leaves.
Keywords: chemical composition, fruits, leaves, Persica mira, seasonal dynamics

КОРНІЛЬЄВ Г.В., КОМАР-ТЕМНА Л.Д., 2010: Зміна хімічного складу плодів та листків Persica mira (Koehne) Kov. et Kostina у процесі вегетації. Чорноморськ. бот. ж., Т. 6, № 4: 462-467.
Здійснено вивчення хімічного складу плодів і листків Persica mira (Koehne) Kov. et Kostina у процесі вегетації. Виявлено, що динаміка нагромадження пектинів і фенольних речовин подібна до аналогічної для P. vulgaris Mill., тоді як динаміка аскорбінової кислоти, органічних (титрованих) кислот відрізняється від неї. Встановлено, що катехіни та лейкоантоціани більшою мірою накопичуються у плодах; аскорбінова кислота, каротиноїди, протопектин, флавоноли – у листках P. mira.
Ключові слова: Persica mira, хімічний склад, плоди, листки, вегетація cbj462467.pdf

BAGRIKOVA N.A., 2010: Anthropotolerance of plant communities and strategy of weeds in agrocenoses of the Crimea. Chornomors’k. bot. z., Vol. 6, № 4: 468-474.
The estimation of stability of plant communities and ecological strategy of species in the conditions of the anthropogenic transformation of the environment in different agrocenoses of the Crimea is given. In segetal communities, euhemeroby (from 65 % to 98 %) and CR-strategy (43-61 %) predominate. In perrenial agroconoses, the increase of oligo- and mesohemeroby (up to 27 %), species with C-strategy (up to 25 %) and CSR-strategy (up to 27 %) has been observed. The greatest indexes of hemeroby (from -80 up to -90) are typical for cereal plantations and crop cultures.
Key words: segetal community, hemeroby, ecologocoenotic strategy, Crimea

БАГРІКОВА Н.О., 2010: Антропотолерантність угруповань та стратегія бур'янів в агроценозах Криму. Чорноморськ. бот. ж., Т.6, № 4: 468-474.
У статті дається оцінка стійкості угруповань та еколого-ценотичної стратегії видів в умовах антропогенно-трансформованого середовища у складі різних агроценозів Криму. У сегетальних угрупованнях переважають еугемероби (від 65% до 98%) та види з CR-стратегією (43-61%). У багаторічних агроценозах відмічено збільшення числа оліго- і мезогемеробів (до 27%), віолентів (до 25%) і видів з CSR-стратегією (до 27%). Найбільші показники гемеробії (від -80 до -90) характерні для угруповань зернових і просапних культур.
Ключові слова: сегетальні угруповання, гемеробія, еколого-ценотична стратегія, Крим cbj468474.pdf

PEREGRYM M.M., ERESOVA A.V., GUBAR L.M., PEREGRYM O.M., 2010: New and refined data on distribution of some orchids (Orchidaceae) in the Chernigiv Polissya (Ukraine). Chornomors’k. bot. z., Vol. 6, № 4: 475-480.
New and rediscovered records of three species of orchids (Anacamptis palustris, Dactylorhiza incarnata and Goodyera repens) are provided from the Chernigiv Polissya in the Desna River valley between Kyiv and Chernigiv.
Key words: Anacamptis, Dactylorhitza, Goodiera, Red Data Book of Ukraine

ПЕРЕГРИМ М.М., ЄРЕСОВА А.В., ГУБАРЬ Л.М., ПЕРЕГРИМ О.М., 2010: Нові та уточненні відомості щодо поширення деяких орхідних (Orchidaceae Juss.) на Чернігівському Поліссі (Україна). Чорноморськ. бот. ж., Т.6, № 4: 475-480.
Наведено нові та уточнено деякі існуючі відомості щодо поширення 3 видів орхідних (Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase, Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, Goodyera repens (L.) R.Br.) на Чернігівському Поліссі у долині р. Десни між м. Києвом і м. Черніговом.
Ключові слова: нові місцезнаходження, Orchidaceae, Чернігівське Полісся, Червона книга України cbj475480.pdf


IBATULINA YU.V., 2010: Actual state of cenopopulations of Stipa dasypfylla as an indicator of succession stages in steppe  phytocenoses in natural reserves. Chornomors’k. bot. z., Vol. 6, № 4: 481-490.
Density, age and spatial structures of cenopopulations of Stipa dasyphylla, one of the main tussock cenosoformative species of steppe phytocenoses, are researched in the south-east of Ukrainian. Actual state of S. dasyphylla populations may be used to apprise whole plant communities in natural reserves.
Key words: age structure, indicator species, phytocenosis, spatial structure, steppe communities.

ІБАТУЛІНА Ю.В., 2010: Стан ценопопуляцій Stipa dasypfylla Czern. як індикатор стадій резерватогенної сукцесії степових фітоценозів. Чорноморськ. бот. ж., Т. 6, № 4: 481-490.
Досліджено щільність, віковий, віталітетний склади, просторову структуру ценопопуляцій одного з основних щільнокущових ценозоутворювачів степових рослинних угруповань на південному сході України Stipa dasyphylla Czern., що дозволяє отримати інформативні матеріали не тільки про стан ценопопуляцій, але і фітоценозів в цілому у резерватах.
Ключові слова: ценопопуляція, фітоценоз, едифікатор, еколого-фітоценотичні умови cbj481490.pdf

PARNIKOZA I. YU., CHERNYSHENKO M. S., 2010: Actual state of rare plant populations in the town of Vyshgorod and its surroundings. Chornomors’k. bot. z., Vol. 6, № 4: 491-505.
During the last nine years of research and monitoring of rare plants populations in the vicinity of Vyshgorod, the town north of Kyiv (Ukraine), it has been shown that the population of Equisetum telmateia is stable, though it suffers from recreation activities (trampling, etc). Epipactis palustris populations mostly reflect changes of surrounding vegetation. Two orchids, Liparis loeselіi and Listera ovata, are persistently rare, but with a good age structure and with  vegetative reproduction. Dactylorhiza incarnatа is more abundant; its age structure is good in all studied fragments of populations. These populations are especially important for saving the gene pool of the species in the territory affected by the sucking vortex of Kyiv fervent development. The localities of Orchis coriophora and Orchis palustris are very valuable. The abundance of Salvinia natans strongly fluctuates. Vyshgorod and its vicinity is an inestimable refuge for number of regionally rare species, which should be studied more profoundly. Our data represent  an argument for (1) enlargement of the natural monument "Velykyj Hwosch", (2) creation of new natural reserves "Silskyj Yar" and "Gorianskyj Yar" in Vyshgorod gullies and (3) creation of the botanical natural monument “Orchidejna girka” on the bank of Dnieper.
Key words: natur protection, Orchideaceae, population state, Rare plants, Vyshgorod, Ukraine

ПАРНІКОЗА I. Ю., ЧЕРНИШЕНКО М. С., 2010: Стан популяцій рідкісних рослин міста Вишгорода та його околиць. Чорноморськ. бот. ж., Т.6, № 4: 491-505.
Впродовж дев’яти років здійснено обстеження та моніторинг стану популяцій рідкісних видів околиці м. Вишгорода – супутника м. Києва. Показано стабільність популяції Equisetum telmateia в умовах сильного рекреаційного впливу. Популяції Equisetum variegatum та Epipactis palustris виявили залежність від змін рослинності, а E. helleborine - від поточних кліматичних умов. Два види орхідних Liparis loeselіi та Listera ovata, більш рідкісні, проте мають нормальну вікову структуру, генеративно поновлюються; вивчення цих місцезростань може розширити інформацію про біологію видів. Dactylorhiza incarnatа є більш звичайною, її вікова структура нормальна в усіх досліджених фрагментах популяції. Популяція надзвичайно важлива для збереження генофонду виду в умовах прогресуючої трансформації природного середовища Києва та його околиць. Локуси Orchis coriophora та Orchis palustris є дуже вразливими. Чисельність Salvinia natans зазнавала значних річних коливань. Околиці Вишгорода залишаються рефугімом для значної кількості регіонально-рідкісних видів, які потребують детальнішого вивчення. На основі наших даних запропоновано розширити територію існуючої пам’ятки природи «Хвощ великий», створити ландшафтні заказники «Сільський яр» та «Горянський яр» у Вишгородських ярах, а також ботанічну пам’ятку природи «Орхідейна гірка» на узбережжі Дніпра за виходом з шлюзу КГЕС.
Ключові слова: раритетна флора, Вишгород, стан популяцій, Україна cbj491505.pdf

VONDRÁK J., VONDRÁKOVÁ O., KHODOSOVTSEV A., 2010: First record of fertile Caloplaca arcisproxima and designation of its epitype. Chornomors`k. Bot. z., Vol. 6, N 4: 506-507.
Caloplaca arcisproxima (Teloschistaceae, lichenized fungi) was described from sterile specimens. Subsequently, we collected fertile thalli of the species in the Crimean Peninsula (Ukraine) and we provide characters of apothecia as its additional identification. Although the species is usually distinguishable by the shape of its sorediate squamules, the fertile specimen possesses characters of apothecia and we designate it as the epitype of C. arcisproxima. Identification of the epitype was supported by its ITS nrDNA sequence.
Keywords: Caloplaca citrina group, epitype designation, lichen-forming fungi, nomenclature

ВОНДРАК Я., ВОНДРАКОВА О., ХОДОСОВЦЕВ А., 2010: Перше повідомлення про фертильний Caloplaca arcisproxima та визначення його епітипу. Чорноморськ. бот. ж., T. 6, N 4: 506-507.
Caloplaca arcisproxima (Teloschistaceae, ліхенізовані гриби) був описаний зі стерильних зразків. Пізніше, ми зібрали фертильні слані цього виду на території Кримського півострова (Україна) та дослідили характерні ознаки будови апотеція. Хоча вид звичайно відрізняється зовнішнім виглядом його соредіозних лусочок, фертильні зразки показують раніше невідомі ознаки його апотеція, і ми визначаємо їх як епітип C. arcisproxima. Ідентифікація епітипу підтверджена його ITS nrDNA послідовністю.
Keywords: Caloplaca citrina група, епітип, ліхенізовані гриби, номенклатура cbj506507.pdf

PAVLOVSKA M.N., KOSTIKOV I.YU., 2010: Duration of transition into the monad stage as a useful criterium for identification of species within Chlamydomonas (Chlorophyta). Chornomors’k. bot. z., Vol. 6, № 4: 508-512.
Methods for evaluation of the duration of the transition from vegetative cells to the monade state are described. Duration of the transition state, iniciated by the transfer of cultures from solid to liquid media, corresponds with molecular clades. This was observed on the sample of 12 species presented by 12 authentic strains which belong to 4 different larger clades. Duration of the transition depends on: (1) presence of the flagella in immobile cells, (2) capability to form flagella de novo, (3) presence, solubility and width of mucilage sheaths on surface of vegetative cells in their immobile state.
Keywords: Reinhardtinia, Moewusinia, Oogamochlamydinia, Chloromonadinia, taxonomy, morphology, motile stage

ПАВЛОВСЬКА М.М., КОСТІКОВ І.Ю., 2010: Швидкість переходу в монадний стан як допоміжний критерій при ідентифікації видів роду Chlamydomonas (Chlorophyta). Чорноморськ. бот. ж., Т.6, № 4: 508-512.
Наводиться оригінальна методика визначення швидкості переходу у монадний стан вегетативних клітин роду Chlamydomonas. На прикладі автентичних штамів 12 видів даного роду, які належать до 4-х молекулярно-філогенетичних клад показано, що швидкість та спосіб переходу нерухомих клітин у монадний стан при перенесенні культур з твердого середовища у рідке узгоджується з належністю досліджених видів до певних молекулярних клад. Швидкість переходу у монадний стан нерухомих вегетативних клітин залежить: а) від наявності у нерухомих клітин джгутиків; б) від здатності відрощувати джгутики de novo; в) від наявності, розчинності та товщини слизових обгорток у вегетативних клітин в нерухомому стані.
Ключові слова: Chlorophyta, Chlamydomonas, Reinhardtinia, Moewusinia, Oogamochlamydinia, Chloromonadinia, систематика, морфологія, монадний стан cbj508512.pdf


INDEX OF PRINCIPAL PUBLICATIONS OF THE BRYOLOGISTS OF UKRAINE FOR THE LAST TEN YEARS (2001-2010)

ПОКАЖЧИК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ БРІОЛОГІВ УКРАЇНИ ЗА ОСТАННЄ ДЕСЯТИРІЧЧЯ (2001-2010 рр.)   cbj513542.pdf

Міркін Б.М., Наумова Л.Г., Ямалов С.М. Вагомий внесок  чеських геоботаніків у синтаксономічне дослідження рослинності Чеської Республіки cbj544548.pdf

До уваги авторів cbj549552.pdf

К вниманию авторов cbj553556.pdf

Instructions for Authors cbj557559.pdf