-         методичні:

-         дати студентам систематизовані знання щодо будови і функції голосового апарата, біофізіологічних механізмів співацького процесу, стійких критеріїв якості співу і співацької майстерності;

-         пізнавальні:

-         озброїти майбутніх спеціалістів практичними знаннями розвитку та охорони дитячого співацького голосу, проведення вокально – хорової роботи в школі;

-         практичні:

-         забезпечити професійну готовність учителя до здійснення вокальної та вокально – педагогічної діяльності у загальноосвітній школі.

В результаті навчання студент має:

-         оволодіти основними елементами правильного співочого звуковедення;

-         уміти користуватися співочим диханням;

-         мати чітку дикцію і вірну артикуляцію;

-         співати у ансамблі, виконувати вокальний твір під власний акомпанемент і без супроводу;

-         придбати навички сценічної поведінки й культури виконання;

-         аналізувати вокальні твори, що вивчаються, з музично-теоретичної й вокально-художньої сторін;

-         знати основи вокальної педагогіки й методики виховання голосу.

З метою оптимізації процесу постанови голосу дисципліна «Основи постановки голосу» спирається на знання із «Фізіології», «Педагогіки», «Психології», «Історії та теорії музики», «Сольфеджіо», «Спеціальний музичний інструмент». Спираючись на наукові дані про будову та функції голосового апарату така навчальна дисципліна як “Постановка голосу” повинна: формувати розуміння механізмів співацького процесу, критерії якості співу і співацької майстерності, розвивати активний вокальний слух, формувати та удосконалювати вокально-технічні та виконавські навички, домагатись свідомого володіння голосом.

Співочий процес разом із його складовими елементами – це складний систематичний, послідовний і довготривалий процес, який проходить безпосередньо на заняттях з викладачем вокалу, а також включає в себе і самостійну роботу студентів над своїм голосом.

Зміст дисципліни:

До завдань курсу входять:

·        засобами вокального мистецтва здійснювати естетичне виховання майбутніх фахівців;

·        розвивати художньо-творчі та вокально-виконавські здібності, навички та вміння;

·        навчання методичним прийомам в галузі формування і розвитку співочого голосу та музичних здібностей, необхідних для подальшої кваліфікованої роботи в школі та вищих навчальних закладах.

Спираючись на наукові дані про будову та функції голосового апарату така навчальна дисципліна як “Постановка голосу” повинна: формувати розуміння механізмів співацького процесу, критерії якості співу і співацької майстерності, розвивати активний вокальний слух, формувати та удосконалювати вокально-технічні та виконавські навички, домагатись свідомого володіння голосом.

Співочий процес разом із його складовими елементами – це складний систематичний, послідовний і довготривалий процес, який проходить безпосередньо на заняттях з викладачем вокалу, а також включає в себе і самостійну роботу студентів над своїм голосом.

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить:

для денної форми навчання -  32/76

для заочної форми навчання – 22/86

V курс ІХ семестр

І Змістовий модуль.

Тема: Завершення формування основних вокально–виконавських та вокально–методичних умінь і навичок.

Практичні модулі:

На матеріалі вокальних вправ, вокалізів, різнохарактерних та різножанрових вокальних творів високого рівня складності відбувається:

1.     Розвиток навички свідомого фіксування вібраційних відчуттів в зонах “вокально-тілесної схеми”.

2.     Формування активного вокального слуху.

3.     Доведення до автоматизму комплексу вокально-технічних навичок.

4.     Удосконалення вокальної техніки під час співу більш складних різнохарактерних творів.

Модулі самостійної роботи:

1.     Добір прийомів щодо поліпшення власних вокально-виконавських можливостей.

2.     Здійснення художньо-педагогічного аналізу вокальних творів з власного репертуару.

3.     Вивчення вокальних творів та пісень шкільного репертуару з супроводом.

Підсумкова тека. Виконати класичний романс розгорнутої форми або арію.

ІІ Змістовий модуль.

Тема: Завершальний етап вокального розвитку студентів, формування їх виконавської культури.

Практичні модулі:

На матеріалі вокальних вправ, вокалізів, різнохарактерних та різножанрових вокальних творів високого рівня складності відбувається:

1.     Використання прийомів удосконалення власної вокальної техніки.

2.     Добір вокальних вправ для відповідного типу голосу і удосконалення певної технічної навички.

3.     Удосконалення активного вокально-методичного слуху.

Модулі самостійної роботи:

1.     Удосконалення вміння здійснювати педагогічний аналіз вокального процесу.

2.     Розробка певних методичних рекомендацій щодо удосконалення співочого процесу та усунення недоліків.

3.     Вивчення репертуару.

4.     Виконання творів для дітей у власному супроводі та народних пісень без супроводу.

Підсумкова тека. Концертне виконання 2 різних за стилем і жанром арій відповідної складності

Форма контролю – екзамен.

1.     Виконати 2 арії з класичної опери або оперети.

2.     Виконати класичний або сучасний романс відповідної складності.

V курс ІХ семестр

Тема: Формування методичних умінь студентів, навичок реалізації здобутого досвіду у вокальній практиці.

Практичні завдання:

1.    Робота над удосконаленням вокально – технічних і виконавських умінь.

2.    Робота щодо усунення недоліків під час співу.

3.    Робота над виразністю співочого голосу на відповідному музичному матеріалі.

4.    Продовження розвитку активного вокально – методичного слуху.

Самостійна робота:

1.    Здійснення художньо – педагогічного аналізу вокальних творів.

2.    Вивчення досвіду роботи видатних співаків.

3.    Добір вокальних вправ і репертуарних творів відповідно типу голосу.

4.    Складення плану роботи над поліпшенням власних вокально – виконавських можливостей.

Підсумкова тека. Концертне виконання 2 різних за формою вокальних творів відповідної складності

Х семестр

Тема: Завершення формування основних вокально–виконавських та вокально–методичних умінь і навичок.

Практичні завдання:

1.     Розвиток навички свідомого фіксування вібраційних відчуттів в зонах “вокально-тілесної схеми”.

2.     Формування активного вокального слуху.

3.     Доведення до автоматизму комплексу вокально-технічних навичок.

4.     Удосконалення вокальної техніки під час співу більш складних різнохарактерних творів.

Самостійна робота:

1.     Добір прийомів щодо поліпшення власних вокально-виконавських можливостей.

2.     Здійснення художньо-педагогічного аналізу вокальних творів з власного репертуару.

3.     Вивчення вокальних творів та пісень шкільного репертуару з супроводом.

Підсумкова тека. Концертне виконання 2 різних за формою вокальних творів відповідної складності

Форма контролю – екзамен.

1.    Виконати 2 арії з класичної опери або оперети.

2.    Виконати класичний або сучасний романс відповідної складності.

Високі голоси

Аляб’єв О.                   “Зимняя дорога”, “Печерний звон”, “Я вижу образ твой”;

Бах І.С.               “Рідний край”;

Бетховен Л.         “Сурок”, “Волшебный цветок”;

Булахов П.          “Колокольчики мои”, “Жалобы девы”, ”И нет в мире очей”,”Элегия”;

Варламов А.       “Горные вершины”, “Разочарование”, “Белеет парус одинокий”;

Глінка М.            “Ты, соловушка, умолкни”, “В крови горит огонь желанья”, “Грузинская песня”;

Григ Е.                “Лесная песня”, “Детская песенка”;

Гурильов А.        “Домик - крошечка”, “Отгадай, моя родная”, “Сарафанчик”, “Пробуждение”, “Грусть девушки”;

Даргомижський О. “В темну ночку”, “Лихорадушка”;

Дунаєвський І.    “До чего же хорошо кругом”, “Осенняя песня”;

Завалишина М.   “Поднялась весною травка”;

Киї Ц.                  “Царскосельская статуя”;

Лисенко М.         “Чого ж вода каламутна”, пісня Наталки з опери “Наталка Полтавка”;

Моцарт М.          “В тоске по весне”, “Рассказывать ли в тишине”, “К цитре”;

Мусоргський М. “Вечерняя песня”, “Дудочка”, “Колыбельная медвежонку”;

Рожавська Ю.     “Вечерняя песня”;

Римський – Корсаков М. “Ой, ты, темная дубравушка”;

Степовий Я.        “Зоре моя вечірняя”;

Філіпченко О.     “Зацвіла в долині”;

Чайковський П.   “Осінь”, “Весна”;

Шуман Р.            “Вечерняя звезда”, “Приход весны”, “Мотылек”;

Шуберт Ф.          “Швейцарская песня”.

Народні пісні:

Білоруські народні пісні: “Ой, под дубом, дубом”, “Ты белая березонька”

Грузинські народні пісні: “Солнце”, “Цицинатела”;

Киргизька народна пісня: “У озера”;

Латишська народна пісня: “Колискова”;

Молдавська народна пісня: “Весна”;

Російські народні пісні: “Тонкая рябина”, “Грушина кудрявая”, “Ах ты, ноченька”, “Во поле береза стояла”, “Чернобровый, черноокий”;

Українські народні: “Я гілочка”, “Ой єсть в лісі калина”, “Добрий вечір, дівчинонька”, “Ой гай мати”, “Чи я в лузі не калина була”.

Низькі голоси

Аляб’єв О.          “Два ворона”, “Незабудочка”;

Аренський О.      “Кукушка”, “Спи дитя”;

Бетховен Л.         “Бабак”, “Походная песня”;

Блантер М.                   “Грустные ивы”;

Брамс Й.             “Колискова”, “Пісня дівчини”;

Булахов П.                   “Тройка”, “Не пробуджай воспоминаний”;

Варламов О.       “Красный сарафан”, “Ненаглядный мой”;

Векерлен Ж.       “О свирель”, “Пастушка”;

Глінка М.            “Ах ты, ночь ли, ноченька”, “Забаду ль я”, “Гуде вітер вельми в полі”;

Гріг Е.                 “Старая мать”, “Слезы”, “Старая песня”, “К Норвегии”;

Гурильов О.        “И скучно, и грусно”, “Улетела пташечка”;

Даргомижський О. “Шестнадцать лет”, “Мне все равно”, “Колыбельная”;

Дунаєвський І.    “Веселый ветер”, “Осенняя песня”;

Кюі Ц.                 “Май”, “Зима”, “Осень”;

Моцарт В.           “Колискова”, “Вечір”, “Пташка”;

Мусоргський М. “Вечірня пісня”, “По гриби”;

Хренников Т.      “Колыбельная Светланы”;

Чайковський П.   “Зима”, “Осень”;

Шуберт Ф.          “Розочка на поле”, “Колыбельная”;

Шуман Р.            “Совенок”, “Весенняя песня”;

Яковлєв М.         “Зимний вечер”.

Народні пісні

Російські народні пісні: “Степь, да степь кругом”, “Хуторок”, “Среди равнины ровныя”;

Українські народні пісні: “Взяв би я бандуру”, “А у тих багачок”, “Лугом їду, коня веду”, “Їхав козак на війноньку”, “Ой кряче, кряче та чорненький ворон”.

Вокалізи

Абт Ф.                 Школа пения. Избранные упражнения для голоса с фортепиано;

Віленський І.       Вокалізи для співака – початківця;

Віленська І.         Вокалізи для високого голосу з фортепіано. Вокалізи для середнього голосу з фортепіано. Вокалізи для низького голосу з фортепіано.

Гарсіа М.            Школа пеня.

Зейдлер Г.           Инкусство пения: 40 мелодий расположенных по возростанию сложности.

Конконе Д.          50 упражнений для среднего и високого голоса.

Конконе Д.          40 упражнений для баса и баритона.

1.     Антонюк В.Г. Постановка голосу. – Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.:Українська ідея, 2000.

2.     Багадуров В. Почерки по истории вокальной педагогики. – ч.ІІІ.

3.     Вопросы вокальной педагогики: Вып. І-IV.

4.     Детский голос. Експериментальные исследования. – М., 1970.

5.     Дмитриев Л. Основы вокальной методики. – М., 1968.

6.     Егоров А. Гигиена голоса и его физиологические основы. – М., 1964.

7.     Менобени А. Методика обучения сольному пению. – М., 1987.

8.     Микита М. Практичні основи вокального мистецтва. – К., 1985.

9.     Морозов В. Вокальный слух и голос. – М-Л., 1965.

10.                       Морозов В. Тайны вокальной речи. – Л., 1967.

11.                       Назаренко И. Искусство пеня. – М., 1968.

12.                       Садовников В. Орфоэпия в пении. – М., 1958.

13.                       Фролов Ю. Пение и речь в свете учения И.П.Павлова. – М., 1965.

14.                       Юс сон Р. Певческий голос. – М., 1974.

15.                       Кочнева И., Яковлєва А. Вокальный словарь. – Л., 1990.

Комплексне використання різноманітних методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації їх навчання, що сприяють розвитку творчих засад особистості майбутнього учителя музики з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування.

З метою формування професійних компетенцій поряд з традиційними методами вокальної педагогіки (вправляння,  вокалізація, сольфеджування, інтерпретація, імпровізація) широко впроваджуються інноваційні методи навчання, що забезпечують комплексне оновлення традиційного педагогічного процесу. Це, наприклад, комп’ютерна підтримка навчального процесу,моделювання видів вокальної діяльності, стимулювання художнього навчання, пролонгований художньо-виконавський тренінг, художньо-психологічна підтримка, регуляція вольових зусиль, активізація вокально-виконавської діяльності тощо.

Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності, індивідуального підходу, систематичності і системності, всебічності та професійної спрямованості контролю.

         Використовуються такі методи контролю, які мають сприяти підвищенню мотивації студентів-майбутніх фахівців до навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до специфіки фахової підготовки учителя музики  перевага надається вербалізації змісту вокально-виконавської роботи, проведенню академічних концертів з солоспіву, публічному виступу студентів у концертних програмах тощо.

Критерії оцінювання роботи студентів на практичних заняттях

Критерії оцінювання самостійної роботи студентів

Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів (екзамен, диференційний залік)