Культурні регіони 4 курс психологи
Фелющенко І.В.
Надіслав: Чабан Наталья (27 вересня 2006р.)
Анотація

1

1

Культурні регіони 4 курс психологи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

Херсонський державний університет

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор,

 ________________професор О.Мішуков

“_______”_____________2006 р.

 

 

 

 

 

Програма

з курсу “Культурні регіони”

 

Факультет             культури і мистецтв

 

Кафедра              української художньої культури

 

Спеціальність   “Психологія. Спеціалізація: практична психологія, художня культура, режисура молодіжних театрів”

 

Курс                               ІV

 

Форма навчання          денна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Херсон – 2006


Програма розроблена:

 

Фелющенко Інна Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено навчально-методичною комісією факультету культури і мистецтв

 

                                               Протокол № 1 від “20” вересня 2006 року

 

 

 

 

                                     Голова комісії _____________доц. Г.Полякова        


Пояснювальна записка

 

Програма курсу призначена для професійної підготовки студентів факультету культури і мистецтв для поглибленого освоєння спеціалізації майбутніх вчителів художньої культури

Мета курсу:  ввести студента у світ художньої культури, сформувати в нього готовність та здатність до самостійного духовного освоєння справжніх художніх цінностей, сприяти його всебічному розвитку.

Завдання курсу:

- методичні - засвоєння основних методів (історико-культурного, порівняльного та проблемного) та принципів (об'єктивності, історизму) викладання курсу;

- пізнавальні - вивчення загальних закономірностей художнього розвитку людства в контексті його соціальної та культурної історії;

- практичні - вивчення різновидів художньої діяльності та різноманітних проявлянь художнього генія різних народів і націй в період конкретної історичної епохи та аналіз їх.

На сучасному етапі вітчизняна та зарубіжна педагогіка мету підготовки фахівців вбачає в адаптації людини до умов постіндустріального суспільства з урахуванням жорстокої конкуренції на різних рівнях соціуму та суспільства. Водночас беруться до уваги історико-культурні проблеми, що загрожують людству нині й не зникнуть у майбутньому. Особливого забарвлення у сучасному суспільстві набула проблематика духовно-морального характеру, розв'язати питання якої та дослідити важливу суть допомагає курс “Культурні регіони”. Загальний рівень населення пострадянської України пережив певну культурну революцію і змінив спрямованість розвитку. Проблеми культурного росту використовуються, як належний приклад, при викладанні різних курсів, однак вагомих зрушень в їх вивченні та практичному застосуванні досягнень передбачає курс “Культурні регіони”, який допомагає простежити і порівняти культурні здобутки людства, де культура виступає як „дзеркало епохи”. Крім вдосконалення та реалізації професійних якостей цей курс зорієнтований на становлення світогляду молоді, яка знаходиться на роздоріжжі у формуванні смаків, ідеалів та реалізації здобутих знань.

Різні напрямки у педагогіці пропонують свої підходи до формування культурних смаків молоді. Так, педагогіка прагматизму, вважає головною метою виховання особистості – це пристосування до реального життя. ЇЇ представники пропагують підготовку практиків-ділків, що вміють пристосовуватися, робити кар'єру, поширювати бізнес. Педагогіка екзистенціалізму передбачає створення умов для “самореалізації” особистості. Така мета останнім часом набула популярності, оскільки вона зосереджує увагу на індивідуалізації навчання, що має змогу реалізувати природні задатки людини. Педагогіка неопозитивізму метою виховання вважає підготовку індивіда, здатного включитися в систему індустріального виробництва, яке функціонує і буде функціонувати. Прихильники цього напрямку  критикують попередні ідеали й еталони поведінки, пов'язані зі звичками і традиційним морально-світовим світоглядом як таким, що не відповідає потребам суспільства. Гуманістична педагогіка, на противагу педагогіці неопозитивізму, ставить за мету виховання гуманіста, формування в особистості високих людських якостей, уміння встановлювати контакти, розуміти себе і інших людей, цінити і зберігати здобутки світової художньої культури. ЇЇ представники акцентують увагу на морально-психологічних аспектах людини, яка розуміє, що ніщо так не об´єднує людей як мистецтво.

У стислому викладі концепція вивчення курсу “Культурні регіони” може бути представлена так:

1. Центральне місце у комплексі підходів викладання курсу “Культурні регіони” є не тільки вивчення світових художніх процесів, а й суцільна концепція людини, духовний зміст її існування, який відображено різними засобами художньої дійсності.

2. Мета підготовки особистості до виживання і плідної праці, творчого підходу до життя формується у вітчизняній педагогіці як своєрідний протест проти негативних наслідків стрімкого розвитку техніки та посталих екологічних та духовно-релігійних проблем.

3. Курс „Культурні регіони” виступає як інтегрована дисципліна, що вивчає живопис, архітектуру, музику, театральне мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, літературу різних регіонів 

Кожному періоду властиві тенденції, спільні для всіх або для переважної більшості видів художньої творчості. Вже понад століття однією з таких провідних тенденцій є потяг до посилення виражальних можливостей окремих видів мистецтв шляхом їх взаємовпливу, зближення і синтезу. Суттєві особливості відзначають цей процес у художній культурі, синтетичній за своєю природою, що є сплавом живопису, архітектури, музики, театрального мистецтва, декоративно-прикладного мистецтва, літератури різних регіонів. 

Порівнюючи та спостерігаючи роботи відомих митців епохи, їх особистий внесок до світової скарбниці мистецтва, студенти мають змогу сформувати об'єктивний підхід до сучасного культурного розвитку нашої держави і громадської свідомості, що є важливим завданням педагогіки та освіти.

Основними завданнями курсу є:

- простежити головні етапи становлення та розвитку художньої культури різних регіонів;

- охарактеризувати основні тенденції, що впливали і впливають на розвиток художньої культури різних регіонів;

- з'ясувати методику використання матеріалів з курсу “Культурні регіони”

Курс розрахований на І семестр.

 

 

Тематичний план курсу

“Культурні регіони”

 

Тема заняття

Кількість

годин

лекц./сем.

1

Європейський культурний регіон. Художня культура Греції

2/2

2

Художня культура Італії

2/2

3

Художня культура Франції

2/2

4

Художня культура Великобританії

2/0

5

Художня культура Іспанії

2/2

6

Художня культура Німеччини

2/0

7

Художня культура Нідерландів

2/2

8

Художня культура Австрії

2/2

 

Всього:

16/12 годин

 

Змістовний модуль №1

Європейський культурний регіон. Художня культура Греції, Італії, Франції й Великобританії.

Лекційний модуль:

Тема №1. Художня культура Греції

1. Художня культура Стародавньої Греції.

2. Пантеон грецьких богів. Вплив релігії давніх греків та становлення та розвиток їх художньої культури.

3. Витоки культури Стародавньої Греції.

4. Наука і освіта Стародавньої Греції.

5. Художній геній Стародавньої Греції.

         Пантеон грецьких богів. Вплив релігії давніх греків на становлення та розвиток їх художньої культури. Витоки культури Стародавньої Греції. Наука і освіта. Культове та світське життя давніх греків. Народна та олімпійська релігії та їх місце у художній культурі Стародавньої Греції. Моделі політичного життя Стародавньої Греції. Судочинство давніх греків. Роль фізкультури та спорту у житті давніх греків.  Освіта та наука у Стародавній Греції. Художній геній Стародавньої Греції (скульптура, архітектура, театральне й музичне мистецтво, література й хореографія). Давньогрецький театр – колиска світового театрального мистецтва. Особливості художньої культури Стародавньої Греції.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №2. Художня культура Італії.

         1. Художня культура епохи Відродження.

2. Релігійна криза та початок секуляризації культури.

3. Прогрес природничих наук і техніки.

4. Літературно-мистецьке життя епохи Відродження.

         Релігійна криза епохи Ренесансу та початок секуляризації культури. Прогрес природничих наук і техніки. Наукові відкриття епохи Відродження.

Літературно-мистецьке життя епохи Відродження. Літературна діяльність Франческо Петрарки та Джованні Бокаччо. Система мистецтв у добу Ренесансу. Образотворче мистецтво доби Ренесансу (Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті). Італія – батьківщина оперного мистецтва (Джованні Палестріно, Джоаккіно Россіні, Джузеппе Верді, Антуро Тосканіні, Еноіко Карузо, Лучано Паваротті). Особливості італійського кіно (Р.Росселіні, А.Маньяні, Лукіно Вісконті, Тото, Софія Лорен, Марчелло Мастроянні, Джина Лолло-бриджина).

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №3.  Художня культура Франції.

1. Франція – батьківщина імпресіонізму (Едуард Мане, Клод Моне, Каміль Піссарро, Альфред Сіслей, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Жорж Сера, Поль Сін´як).

2. Франція – батьківщина кінематографа (Луї та Огюст Люм´єр, Жорж Мельєс, Маркс Ліндер, Жан Габен, Брижитт Бардо, Луї де Фюнес, Бурвіль, Ромі Шнайдер, Ален Делон, Жан-Поль Бельмандо, Катрин Деньов, Жерар Депардьє).

3. Едіт Піаф – королева французької пісні.

4. Архітектурні пам´ятки Франції (Ейфелева вежа – символ Парижа, Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі), Булонський ліс, сади Тюїльрі, Люксембурзький парк, Фонтан де Медичі, Лувр – найдавніше зібрання художніх творів і давностей, Єлисейські Поля – одна з головних вулиць Парижа).

5. Класики французької літератури (Оноре де Бальзак, Віктор Гюго, О.Дюма, Жан Батист Мольєр, Гі де Мопассан, Жан Жак Руссо, Стендаль, Гюстав Флобер).

6. Французький балет (П´єр Бошан, Ж.Ж.Новер, Філіппо і Марія Тальоні – основоположники романтичного балету, Фані Ельслер).

7.Французький шансон.

Франція – батьківщина імпресіонізму (Едуард Мане, Клод Моне, Каміль Піссарро, Альфред Сіслей, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Жорж Сера, Поль Сін´як). Франція – батьківщина кінематографа (Луї та Огюст Люм´єр, Жорж Мельєс, Маркс Ліндер, Жан Габен, Брижитт Бардо, Луї де Фюнес, Бурвіль, Ромі Шнайдер, Ален Делон, Жан-Поль Бельмандо, Катрин Деньов, Жерар Депардьє). Едіт Піаф – королева французької пісні. Ейфелева вежа – символ Парижа. Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі). Булонський ліс, сади Тюїльрі, Люксембурзький парк. Фонтан де Медичі. Лувр – найдавніше зібрання художніх творів і давностей. Єлисейські Поля – одна з головних вулиць Парижа. Класики французької літератури (Оноре де Бальзак, Віктор Гюго, О.Дюма, Жан Батист Мольєр, Гі де Мопассан, Жан Жак Руссо, Стендаль, Гюстав Флобер). Французький балет (П´єр Бошан, Ж.Ж.Новер, Філіппо і Марія Тальоні – основоположники романтичного балету, Фані Ельслер). Шансон. Паризький цирк.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №4. Художня культура Великобританії

1. Англія – “батьківщина” машин (ткацький верстат, паровий насос, паровоз, перша залізниця, прокатний стан та ін.).

2. Літературна Англія (Шекспір, Генрі Філдінг, Джордж Байрон, Вальтер Скотт, Шарлотта Бронте, Діккенс, Теккерей). Нові жанри епічної літератури. Сентиментальна література Англії – дарунок всьому світу.

3. Зародження мюзик-холу.

4. Виникнення національної школи живопису (Уїльям Хогарт, Джон Констебль, Джозеф Тернер, Джошуа Рейнольдс). Томас Гейнсборо – родоначальник англійського пейзажу.

5. Архітектура Англії (романський стиль, перпендикулярний стиль, готика).

6. Садово-паркове мистецтво. Англійський стиль саду (рококо, романтизм). Основні його ознаки (різноманітність, контрастність). Газон та бордюр – внесок англійців у світове садівництво. Перехід саду у парк (Генрі Пептон).

7. “Бітлз” – символ молодіжної музики ХХ століття (Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон, Рінго Старр). Стиль виконання. Бітломанія.

Англія – “батьківщина” машин (ткацький верстат, паровий насос, паровоз, перша залізниця, прокатний стан та ін.). Англоманія. Літературна Англія (Шекспір, Генрі Філдінг, Джордж Байрон, Вальтер Скотт, Шарлотта Бронте, Діккенс, Теккерей). Нові жанри епічної літератури. Сентиментальна література Англії – дарунок всьому світу. Зародження мюзик-холу. Виникнення національної школи живопису (Уїльям Хогарт, Джон Констебль, Джозеф Тернер, Джошуа Рейнольдс). Томас Гейнсборо – родоначальник англійського пейзажу. Архітектура Англії (романський стиль, перпендикулярний стиль, готика). Садово-паркове мистецтво. Англійський стиль саду (рококо, романтизм). Основні його ознаки (різноманітність, контрастність). Газон та бордюр – внесок англійців у світове садівництво. Перехід саду у парк (Генрі Пептон). “Бітлз” – символ молодіжної музики ХХ століття (Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон, Рінго Старр). Стиль виконання. Бітломанія.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

 

Семінарський модуль:

Тема №1. Особливості художньої культури Греції.

План

1. Антична скульптура (Мірон, Фідій, Скопас, Пракситель, Лісіпп).

2. Давньогрецький театр – колиска світового театрального мистецтва (Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан). Особливості давньогрецького театру.

3. Музична культура.

4. Архітектура Греції. Пам´ятки античної культури.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №2. Художнє життя Італії

План

1. Образотворче мистецтво доби Ренесансу (Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті).

2. Італія – батьківщина оперного мистецтва (Джованні Палестріно, Джоаккіно Россіні, Джузеппе Верді, Антуро Тосканіні, Еноіко Карузо, Лучано Паваротті).

3. Особливості італійського кіно (Р.Росселіні, А.Маньяні, Лукіно Вісконті, Тото, Софія Лорен, Марчелло Мастроянні, Джина Лолло-бриджина).

 Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема 3. Художня культура Франції

План

1. Франція – батьківщина імпресіонізму. Творчість видатних французьких імпресіоністів (Едуард Мане, Клод Моне, Каміль Піссарро, Альфред Сіслей, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Жорж Сера, Поль Сін´як).

2. Едіт Піаф – королева французької пісні. Нарис життя і творчості великої співачки.

3. Класики французької літератури (Оноре де Бальзак, Віктор Гюго, О.Дюма, Жан Батист Мольєр, Гі де Мопассан, Жан Жак Руссо, Стендаль, Гюстав Флобер).

4. Французький балет (П´єр Бошан, Ж.Ж.Новер – основоположник сюжетного балету, Філіппо і Марія Тальоні – основоположники романтичного балету, Фані Ельслер). Здобутки французького балету.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

 

Самостійний модуль:

Тема №1. Крито-мікенська культура. Греція – Україна: музичні зв´язки. Античні сюжети в творчості Дмитра Бортнянського, Петра Ніщинського. Культурно-освітній діяч Микола Аркас, автор “Історії України-Руси”.

Тема №2. Художня культура Стародавнього Риму.

         Витоки римської культури. Релігія римлян. Вплив релігії римлян на становлення та розвиток їх художньої культури. Найвидатніші постаті римської історії. Характер релігійного культу давніх римлян. Римське право та судочинство. Освітянська справа давніх римлян. Улюблені видовища давніх римлян. Політична еволюція Риму та римське право. Наукові винаходи та освіта. Мистецтво та література. Особливості художньої культури Стародавнього Риму.

Тема №3. Музичний імпресіонізм – художній напрям. Вплив літературного символізму (П.Верлен, С.Маларме, П.Луї, М.Метерлінк) на музичний імпресіонізм. Імпресіонізм у музиці. Клода Дебюссі. Ідеї і стиль музичного імпресіонізму у творчості українського композитора Федора Акименка.

Тема №4. Замкова архітектура Англії. Замок Віндзор – “королівська історія Англії дев´яти віків”. Видатні англійські кіноактори (Вів´єн Лі, Лоуренс Олів´є). Казкові повісті Л.Керролла “Аліса в країні чудес” та “Аліса в Задзеркаллі”.

 

Підсумкова тека:

1. Франція – батьківщина імпресіонізму (Едуард Мане, Клод Моне, Каміль Піссарро, Альфред Сіслей, Огюст Ренуар, Едгар Дега).

2. Франція – батьківщина кінематографа (Луї та Огюст Люм´єр, Жорж Мельєс, Маркс Ліндер, Жан Габен, Брижитт Бардо, Луї де Фюнес, Бурвіль, Ромі Шнайдер, Ален Делон, Жан-Поль Бельмандо, Катрин Деньов, Жерар Депардьє).

3. Едіт Піаф – королева французької пісні.

4. Архітектурні пам´ятки Франції (Ейфелева вежа – символ Парижа, Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі), Булонський ліс, сади Тюїльрі, Люксембурзький парк, Фонтан де Медичі, Лувр – найдавніше зібрання художніх творів і давностей, Єлисейські Поля – одна з головних вулиць Парижа).

5. Класики французької літератури (Оноре де Бальзак, Віктор Гюго, О.Дюма, Жан Батист Мольєр, Гі де Мопассан, Жан Жак Руссо, Стендаль, Гюстав Флобер).

6. Французький балет (П´єр Бошан, Ж.Ж.Новер – основоположник сюжетного балету, Філіппо і Марія Тальоні – основоположники романтичного балету, Фані Ельслер).

7.Французький шансон.

8. Літературна Англія (Шекспір, Генрі Філдінг, Джордж Байрон, Вальтер Скотт, Шарлотта Бронте, Діккенс, Теккерей). Нові жанри епічної літератури. Сентиментальна література Англії.

9. Зародження мюзик-холу в Англії.

10. Виникнення англійської національної школи живопису (Уїльям Хогарт, Джон Констебль, Джозеф Тернер, Джошуа Рейнольдс). Томас Гейнсборо – родоначальник англійського пейзажу.

11. Архітектура Англії (романський стиль, перпендикулярний стиль, готика).

12. Садово-паркове мистецтво. Англійський стиль саду (рококо, романтизм). Основні його ознаки (різноманітність, контрастність). Газон та бордюр – внесок англійців у світове садівництво. Перехід саду у парк (Генрі Пептон).

13. “Бітлз” – символ молодіжної музики ХХ століття (Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон, Рінго Старр). Стиль виконання. Бітломанія.

14.Пантеон грецьких богів. Народна та олімпійська релігії та їх місце у художній культурі Стародавньої Греції. Вплив релігії давніх греків на становлення та розвиток їх художньої культури.

15. Витоки культури Стародавньої Греції. Крито-мікенська культура.

16. Наука і освіта Стародавньої Греції. Роль фізкультури та спорту у житті давніх греків.   

17. Моделі політичного життя Стародавньої Греції. Судочинство давніх греків.

18. Художній геній Стародавньої Греції (скульптура, архітектура, театральне й музичне мистецтво, література й хореографія).

19. Давньогрецький театр – колиска світового театрального мистецтва.

20. Особливості художньої культури Стародавньої Греції.

21. Релігійна криза епохи Ренесансу та початок секуляризації культури. Прогрес природничих наук і техніки. Наукові відкриття епохи Відродження.

22. Літературне життя епохи Відродження. Літературна діяльність Франческо Петрарки та Джованні Бокаччо.

23. Образотворче мистецтво доби Ренесансу (Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті).

24. Італія – батьківщина оперного мистецтва (Джованні Палестріно, Джоаккіно Россіні, Джузеппе Верді, Антуро Тосканіні, Еноіко Карузо, Лучано Паваротті).

25. Особливості італійського кіно (Р.Росселіні, А.Маньяні, Лукіно Вісконті, Тото, Софія Лорен, Марчелло Мастроянні, Джина Лолло-бриджина).

26. Особливості художньої культури Стародавнього Риму.

 

Змістовний модуль №2

Художня культура Іспанії, Німеччини, Нідерландів й Австрії

Лекційний модуль:

Тема 1. Художня культура Іспанії

1. Карфагенська та еллінська культури – підґрунтя мистецтва Іспанії.

2. Мавританський стиль. Особливості іспанської архітектури (палац Альгамбра у Гранаді, собор у Кастилії).

3. Платереско – новий стиль а архітектурі іспанського Відродження.

4. Антоніо Гауді-і-Корнет – геніальний архітектор Іспанії.

5. ХVVІІ століття - “Золотий вік” іспанського мистецтва.

6. Іспанія – батьківщина романсу.

7. Літературна Іспанія (Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон).

8. Іспанський театр, його вплив на театральне мистецтво світу.

9. Андалузький танець. Фламенко.

10. Гранди іспанського живопису (Ель Греко, Франсіско Гойя, Сальвадор Далі).

Карфагенська та еллінська культури – підґрунтя мистецтва Іспанії. Мавританське мистецтво. Мавританський стиль. Особливості іспанської архітектури. Палац Альгамбра у Гранаді. Собор у Кастилії. Платереско – новий стиль а архітектурі іспанського Відродження. Антоніо Гауді-і-Корнет – геніальний архітектор Іспанії. ХVVІІ століття - “Золотий вік” іспанського мистецтва. Іспанія – батьківщина романсу. Літературна Іспанія (Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон). Іспанський театр, його вплив на театральне мистецтво світу. Андалузький танець. Фламенко. Гранди іспанського живопису (Ель Греко, Франсіско Гойя, Сальвадор Далі).

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №2. Художня культура Німеччини

1. Німецька класична філософія (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель). О.Баумгартен – родоначальник естетики як філософської дисципліни.
2. “Галантна” Німеччина ХVІІІ століття.
3. Літературна Німеччина (Брехт, Манн, Ремарк, Фейхтвангер, брати Грімм).
4. Виникнення югендстилю – різновиду стилю модерн (Отто Екман, Петер Бернс, Август Ендель, Людвіг Міс Ван дер Рое). Основні риси югендського стилю.
5. Німецький експресіонізм.
6. Мейсельська порцеляна (Йоганн Бетгер, Йоахім Лендлер).
7. Музичні генії Німеччини (Йоганн Себастьян Бах, Людвіг Ван Бетховен).
8. Німецьке кіно, етапи його розвитку. Творчість Ф.Мурнау, В.Герцога, Марлен Дітріх.  
Німеччина – батьківщина всесвітньо відомих геніїв. Німецька класична філософія (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель). О.Баумгартен – родоначальник естетики як філософської дисципліни. “Галантна” Німеччина ХVІІІ століття. Літературна Німеччина (Брехт, Манн, Ремарк, Фейхтвангер, брати Грімм). Виникнення югендстилю – різновиду стилю модерн (Отто Екман, Петер Бернс, Август Ендель, Людвіг Міс Ван дер Рое). Основні риси югендського стилю. Німецький експресіонізм. Мейсельська порцеляна (Йоганн Бетгер, Йоахім Лендлер). Музичні генії Німеччини (Йоганн Себастьян Бах, Людвіг Ван Бетховен). Німецьке кіно, етапи його розвитку. Творчість Ф.Мурнау, В.Герцога. Феномен Марлен Дітріх.  
Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №3. Художня культура Нідерландів

1.Роль Нідерландів у золотарстві. Мистецтво гобеленів. Виробництво фаянсу.

2. Карійон - національне мистецтво гри на дзвонах. Мистецтво контрапункту.

4. Нідерланди – країна новітнього живопису на Півночі Європи (Губерт Ван Ейк). Великі голландці (Пітер Пауел Рубенс, Гарменс Ван Рейн Рембрандт, Ван Гог).

Амстердам – північна Венеція. Роль Нідерландів у золотарстві. Мистецтво гобеленів. Виробництво фаянсу. Карійон - національне мистецтво гри на дзвонах. Мистецтво контрапункту. Нідерланди – країна новітнього живопису на Півночі Європи (Губерт Ван Ейк). Великі голландці (Пітер Пауел Рубенс, Гарменс Ван Рейн Рембрандт, Ван Гог).

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №4. Художня культура Австрії

1. Відень – столиця Австрії.

2. Матеріальна культура Австрії (Міхаель Тонет).

3. Діяльність Зігмунда Фрейда.

5. Віденська класична школа (Франц Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн Штраус). Значення музики Моцарта та Штрауса для розвитку європейської і світової художньої культури. 

Відень – столиця Австрії. Матеріальна культура Австрії (Міхаель Тонет). Діяльність Зігмунда Фрейда. Літературна Австрія (Стефан Цвейг, Ф.Кафка). Віденська класична школа (Франц Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн Штраус). Значення музики Моцарта та Штрауса для розвитку європейської і світової художньої культури. 

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

 

Семінарський модуль:

Тема №1. Іспанський живопис

План

1.Розквіт іспанського живопису. Творчість Ель Греко.

2. Творчі здобутки Франсіска Гойї.

3. Сальвадор Далі. Життя й творчість.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №2. Художня культура Нідерландів

План

1. Нідерланди – країна новітнього живопису на Півночі Європи (Губерт Ван Ейк).

2. Великі голландці (Пітер Пауел Рубенс, Гарменс Ван Рейн Рембрандт, Ван Гог).

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №3. Художня культура Австрії

План

1. Творча діяльність Стефана Цвейга та Ф.Кафки.

2. Віденська класична школа (Франц Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн Штраус).

3. Спадшина композиторів – класиків віденської школи. Значення музики Моцарта та Штрауса для розвитку європейської і світової художньої культури.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

 

Самостійний модуль:

Тема №1. Нова віденська школа ( Арнольд Шенберг, Альбан Берг, Антон Венерн).

Тема №2. Кінематограф радянського періоду.

Тема №3. Гітара – національний інструмент Іспанії. Роль та місце танцю в культурі Іспанії. Творчість Л.Бунюеля.

Тема №4. Жанрові сфери творчості Баха. Зв´язок творчості Бетховена з українською культурою. Виражальні засоби кіноекспресіонізму Німеччини.

Творчість А.Дюрера.

Тема №5. Музей Ван Гога в Амстердамі.

Тема №6. Художня культура слов´янських країн.

Слов´яни – найбільша група народів Європи. Спільні риси західних, південних та східних слов´ян. Мова як найвиразніший вияв слов´янської єдності. Давньоруська ікона, її особливості. Колір у давньоруському живописі. Візантійська ікона. Творчість Андрія Рубльова – вершина розквіту давньоруського іконопису. Російський балет, етапи його розвитку. Творча діяльність А.Істоміної, П.Чайковського, І.Стравінського, М.Фокіна, В.Ніжинського, А.Павлової, С.Прокоф´єва, Г.Уланової, М.Плісецької, К.Максимової, їх внесок у світову культуру. “Зірки” російського балету ХХ століття. Фридерік Шопен – син польської землі, Польський і Французький періоди його творчості. Основні жанри фортепіанної музики Шопена (мазурки, полонези, ноктюрни, прелюдії). 

 

Підсумкова тека:

1. Відень – столиця Австрії. Архітектурні пам´ятки.

2. Матеріальна культура Австрії (Міхаель Тонет).

3. Діяльність Зігмунда Фрейда.

5. Віденська класична школа (Франц Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн Штраус).

6. Значення музики Моцарта та Штрауса для розвитку європейської і світової художньої культури. 

7. Нова віденська школа ( Арнольд Шенберг, Альбан Берг, Антон Венерн).

8. Спільні риси західних, південних та східних слов´ян. Мова як найвиразніший вияв слов´янської єдності.

9. Давньоруська ікона, її особливості. Колір у давньоруському живописі. Візантійська ікона.

10. Творчість Андрія Рубльова – вершина розквіту давньоруського іконопису.

11. Російський балет, етапи його розвитку. Творча діяльність А.Істоміної, П.Чайковського, І.Стравінського, М.Фокіна, В.Ніжинського, А.Павлової, С.Прокоф´єва, Г.Уланової, М.Плісецької, К.Максимової, їх внесок у світову культуру.

12. “Зірки” російського балету ХХ століття.

13. Фридерік Шопен – син польської землі, Польський і Французький періоди його творчості.

14. Основні жанри фортепіанної музики Шопена (мазурки, полонези, ноктюрни, прелюдії). 

15. Карфагенська та еллінська культури – підґрунтя мистецтва Іспанії.

16. Мавританський стиль. Особливості іспанської архітектури (палац Альгамбра у Гранаді, собор у Кастилії).

17. Платереско – новий стиль а архітектурі іспанського Відродження.

18. Антоніо Гауді-і-Корнет – геніальний архітектор Іспанії.

19. ХVVІІ століття - “Золотий вік” іспанського мистецтва.

20. Іспанія – батьківщина романсу.

21. Літературна Іспанія (Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон).

22. Іспанський театр, його вплив на театральне мистецтво світу.

23. Андалузький танець. Фламенко.

24.Розквіт іспанського живопису. Творчість Ель Греко.

25. Творчі здобутки Франсіска Гойї.

26. Сальвадор Далі. Життя й творчість.

27 Німецька класична філософія (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель).

28.О.Баумгартен – родоначальник естетики як філософської дисципліни.

29.“Галантна” Німеччина ХVІІІ століття.

30.Літературна Німеччина (Брехт, Манн, Ремарк, Фейхтвангер, брати Грімм).

31.Виникнення югендстилю – різновиду стилю модерн (Отто Екман, Петер Бернс, Август Ендель, Людвіг Міс Ван дер Рое). Основні риси югендського стилю.

32. Німецький експресіонізм.

33. Мейсельська порцеляна (Йоганн Бетгер, Йоахім Лендлер).

34. Музичні генії Німеччини (Йоганн Себастьян Бах, Людвіг Ван Бетховен).

35. Німецьке кіно, етапи його розвитку. Творчість Ф.Мурнау, В.Герцога, Марлен Дітріх.

36. Роль Нідерландів у золотарстві. Мистецтво гобеленів. Виробництво фаянсу.

37. Карійон - національне мистецтво гри на дзвонах. Мистецтво контрапункту.

38. Нідерланди – країна новітнього живопису на Півночі Європи (Губерт Ван Ейк).

39. Великі голландці (Пітер Пауел Рубенс, Гарменс Ван Рейн Рембрандт, Ван Гог).


Література до курсу

1. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

2. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

3. Пушнова Ю.Б. Теория и история искусства. Конспект лекцій. – М., 2004

4. Силичев Д.А. Культурология. Конспект лекцій. – М., 2003

5. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

6. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

7. Китай. Знакомство с древней культурой / Сост. Н.Ахметшин. – М., 2004

8. Мифы народов мира. - М., 1987

9. Культура классической Японии: Словарь-справочник. Серия «Страны и народы мира» / Состав.: С.Рыбалко, А.Корнев. – Ростов-на-Дону, 2002

10. Афанасьев В. Искусство Древнего Востока.

11. Баталов Э. Я. Культура современного американского общества – М., 1990

12. Варга Д. Древний Восток. – Будапешт, 1985

13. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

14. Грюнебаум Г.Э. Основные черты арабо-мусульманской культуры. – М., 1981

15. Этика и ритуал в традиционном Китае. – М., 1986

16. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

17. Искусство в системе культуры. - Л., 1987

18. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2000

19. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

20. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

21. Матье М. Искусство Древнего Эгипта. – М., 1997

22. Овсянников Ю. История архитектуры: От пирамид до небоскребов, - М., 2001

23. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

24. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

25 Алексеева В.В. Что такое искусство? - Москва, 1991

26 Алпатов М.В. Немеркнущее наследие. – Москва, 1990

27. Габович М.М. Душой исполненный полет. – Москва, 1966

28. Гомбрих Э. История искусства. – Москва, 1998

29. Захаров Р.В. Слово о танце. – М., 1977

30. Тарасов Л.М. Волшебство оперы. – Киев, 1989

31. Худеков С.Н. История танцев. – Москва, 1984

 

 

Анотації до лекцій

“Культурні регіони” (4 курс)

 

доцент Фелющенко І.В.

 

Тематичний план курсу

“Культурні регіони”

 

Тема заняття

Кількість

лекційних годин

1

Європейський культурний регіон. Художня культура Греції

2

2

Художня культура Італії

2

3

Художня культура Франції

2

4

Художня культура Великобританії

2

5

Художня культура Іспанії

2

6

Художня культура Німеччини

2

7

Художня культура Нідерландів

2

8

Художня культура Австрії

2

 

Всього:

16 годин

 

Тема №1. Художня культура Греції.

1. Художня культура Стародавньої Греції.

2. Пантеон грецьких богів. Вплив релігії давніх греків та становлення та розвиток їх художньої культури.

3. Витоки культури Стародавньої Греції.

4. Наука і освіта Стародавньої Греції.

5. Художній геній Стародавньої Греції.

         Пантеон грецьких богів. Вплив релігії давніх греків на становлення та розвиток їх художньої культури. Витоки культури Стародавньої Греції. Наука і освіта. Культове та світське життя давніх греків. Народна та олімпійська релігії та їх місце у художній культурі Стародавньої Греції. Моделі політичного життя Стародавньої Греції. Судочинство давніх греків. Роль фізкультури та спорту у житті давніх греків.  Освіта та наука у Стародавній Греції. Художній геній Стародавньої Греції (скульптура, архітектура, театральне й музичне мистецтво, література й хореографія). Давньогрецький театр – колиска світового театрального мистецтва. Особливості художньої культури Стародавньої Греції.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №2. Художня культура Італії.

         1. Художня культура епохи Відродження.

2. Релігійна криза та початок секуляризації культури.

3. Прогрес природничих наук і техніки.

4. Літературно-мистецьке життя епохи Відродження.

         Релігійна криза епохи Ренесансу та початок секуляризації культури. Прогрес природничих наук і техніки. Наукові відкриття епохи Відродження.

Літературно-мистецьке життя епохи Відродження. Літературна діяльність Франческо Петрарки та Джованні Бокаччо. Система мистецтв у добу Ренесансу. Образотворче мистецтво доби Ренесансу (Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті). Італія – батьківщина оперного мистецтва (Джованні Палестріно, Джоаккіно Россіні, Джузеппе Верді, Антуро Тосканіні, Еноіко Карузо, Лучано Паваротті). Особливості італійського кіно (Р.Росселіні, А.Маньяні, Лукіно Вісконті, Тото, Софія Лорен, Марчелло Мастроянні, Джина Лолло-бриджина).

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №3.  Художня культура Франції.

1. Франція – батьківщина імпресіонізму (Едуард Мане, Клод Моне, Каміль Піссарро, Альфред Сіслей, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Жорж Сера, Поль Сін´як).

2. Франція – батьківщина кінематографа (Луї та Огюст Люм´єр, Жорж Мельєс, Маркс Ліндер, Жан Габен, Брижитт Бардо, Луї де Фюнес, Бурвіль, Ромі Шнайдер, Ален Делон, Жан-Поль Бельмандо, Катрин Деньов, Жерар Депардьє).

3. Едіт Піаф – королева французької пісні.

4. Архітектурні пам´ятки Франції (Ейфелева вежа – символ Парижа, Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі), Булонський ліс, сади Тюїльрі, Люксембурзький парк, Фонтан де Медичі, Лувр – найдавніше зібрання художніх творів і давностей, Єлисейські Поля – одна з головних вулиць Парижа).

5. Класики французької літератури (Оноре де Бальзак, Віктор Гюго, О.Дюма, Жан Батист Мольєр, Гі де Мопассан, Жан Жак Руссо, Стендаль, Гюстав Флобер).

6. Французький балет (П´єр Бошан, Ж.Ж.Новер, Філіппо і Марія Тальоні – основоположники романтичного балету, Фані Ельслер).

7.Французький шансон.

Франція – батьківщина імпресіонізму (Едуард Мане, Клод Моне, Каміль Піссарро, Альфред Сіслей, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Жорж Сера, Поль Сін´як). Франція – батьківщина кінематографа (Луї та Огюст Люм´єр, Жорж Мельєс, Маркс Ліндер, Жан Габен, Брижитт Бардо, Луї де Фюнес, Бурвіль, Ромі Шнайдер, Ален Делон, Жан-Поль Бельмандо, Катрин Деньов, Жерар Депардьє). Едіт Піаф – королева французької пісні. Ейфелева вежа – символ Парижа. Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі). Булонський ліс, сади Тюїльрі, Люксембурзький парк. Фонтан де Медичі. Лувр – найдавніше зібрання художніх творів і давностей. Єлисейські Поля – одна з головних вулиць Парижа. Класики французької літератури (Оноре де Бальзак, Віктор Гюго, О.Дюма, Жан Батист Мольєр, Гі де Мопассан, Жан Жак Руссо, Стендаль, Гюстав Флобер). Французький балет (П´єр Бошан, Ж.Ж.Новер, Філіппо і Марія Тальоні – основоположники романтичного балету, Фані Ельслер). Шансон. Паризький цирк.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №4. Художня культура Великобританії

1. Англія – “батьківщина” машин (ткацький верстат, паровий насос, паровоз, перша залізниця, прокатний стан та ін.).

2. Літературна Англія (Шекспір, Генрі Філдінг, Джордж Байрон, Вальтер Скотт, Шарлотта Бронте, Діккенс, Теккерей). Нові жанри епічної літератури. Сентиментальна література Англії – дарунок всьому світу.

3. Зародження мюзик-холу.

4. Виникнення національної школи живопису (Уїльям Хогарт, Джон Констебль, Джозеф Тернер, Джошуа Рейнольдс). Томас Гейнсборо – родоначальник англійського пейзажу.

5. Архітектура Англії (романський стиль, перпендикулярний стиль, готика).

6. Садово-паркове мистецтво. Англійський стиль саду (рококо, романтизм). Основні його ознаки (різноманітність, контрастність). Газон та бордюр – внесок англійців у світове садівництво. Перехід саду у парк (Генрі Пептон).

7. “Бітлз” – символ молодіжної музики ХХ століття (Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон, Рінго Старр). Стиль виконання. Бітломанія.

Англія – “батьківщина” машин (ткацький верстат, паровий насос, паровоз, перша залізниця, прокатний стан та ін.). Англоманія. Літературна Англія (Шекспір, Генрі Філдінг, Джордж Байрон, Вальтер Скотт, Шарлотта Бронте, Діккенс, Теккерей). Нові жанри епічної літератури. Сентиментальна література Англії – дарунок всьому світу. Зародження мюзик-холу. Виникнення національної школи живопису (Уїльям Хогарт, Джон Констебль, Джозеф Тернер, Джошуа Рейнольдс). Томас Гейнсборо – родоначальник англійського пейзажу. Архітектура Англії (романський стиль, перпендикулярний стиль, готика). Садово-паркове мистецтво. Англійський стиль саду (рококо, романтизм). Основні його ознаки (різноманітність, контрастність). Газон та бордюр – внесок англійців у світове садівництво. Перехід саду у парк (Генрі Пептон). “Бітлз” – символ молодіжної музики ХХ століття (Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон, Рінго Старр). Стиль виконання. Бітломанія.

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

 

Тема 5. Художня культура Іспанії

1. Карфагенська та еллінська культури – підґрунтя мистецтва Іспанії.

2. Мавританський стиль. Особливості іспанської архітектури (палац Альгамбра у Гранаді, собор у Кастилії).

3. Платереско – новий стиль а архітектурі іспанського Відродження.

4. Антоніо Гауді-і-Корнет – геніальний архітектор Іспанії.

5. ХVVІІ століття - “Золотий вік” іспанського мистецтва.

6. Іспанія – батьківщина романсу.

7. Літературна Іспанія (Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон).

8. Іспанський театр, його вплив на театральне мистецтво світу.

9. Андалузький танець. Фламенко.

10. Гранди іспанського живопису (Ель Греко, Франсіско Гойя, Сальвадор Далі).

Карфагенська та еллінська культури – підґрунтя мистецтва Іспанії. Мавританське мистецтво. Мавританський стиль. Особливості іспанської архітектури. Палац Альгамбра у Гранаді. Собор у Кастилії. Платереско – новий стиль а архітектурі іспанського Відродження. Антоніо Гауді-і-Корнет – геніальний архітектор Іспанії. ХVVІІ століття - “Золотий вік” іспанського мистецтва. Іспанія – батьківщина романсу. Літературна Іспанія (Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон). Іспанський театр, його вплив на театральне мистецтво світу. Андалузький танець. Фламенко. Гранди іспанського живопису (Ель Греко, Франсіско Гойя, Сальвадор Далі).

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №6. Художня культура Німеччини

1. Німецька класична філософія (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель). О.Баумгартен – родоначальник естетики як філософської дисципліни.
2. “Галантна” Німеччина ХVІІІ століття.
3. Літературна Німеччина (Брехт, Манн, Ремарк, Фейхтвангер, брати Грімм).
4. Виникнення югендстилю – різновиду стилю модерн (Отто Екман, Петер Бернс, Август Ендель, Людвіг Міс Ван дер Рое). Основні риси югендського стилю.
5. Німецький експресіонізм.
6. Мейсельська порцеляна (Йоганн Бетгер, Йоахім Лендлер).
7. Музичні генії Німеччини (Йоганн Себастьян Бах, Людвіг Ван Бетховен).
8. Німецьке кіно, етапи його розвитку. Творчість Ф.Мурнау, В.Герцога, Марлен Дітріх.  
Німеччина – батьківщина всесвітньо відомих геніїв. Німецька класична філософія (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель). О.Баумгартен – родоначальник естетики як філософської дисципліни. “Галантна” Німеччина ХVІІІ століття. Літературна Німеччина (Брехт, Манн, Ремарк, Фейхтвангер, брати Грімм). Виникнення югендстилю – різновиду стилю модерн (Отто Екман, Петер Бернс, Август Ендель, Людвіг Міс Ван дер Рое). Основні риси югендського стилю. Німецький експресіонізм. Мейсельська порцеляна (Йоганн Бетгер, Йоахім Лендлер). Музичні генії Німеччини (Йоганн Себастьян Бах, Людвіг Ван Бетховен). Німецьке кіно, етапи його розвитку. Творчість Ф.Мурнау, В.Герцога. Феномен Марлен Дітріх.  
Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №7. Художня культура Нідерландів

1.Роль Нідерландів у золотарстві. Мистецтво гобеленів. Виробництво фаянсу.

2. Карійон - національне мистецтво гри на дзвонах. Мистецтво контрапункту.

4. Нідерланди – країна новітнього живопису на Півночі Європи (Губерт Ван Ейк). Великі голландці (Пітер Пауел Рубенс, Гарменс Ван Рейн Рембрандт, Ван Гог).

Амстердам – північна Венеція. Роль Нідерландів у золотарстві. Мистецтво гобеленів. Виробництво фаянсу. Карійон - національне мистецтво гри на дзвонах. Мистецтво контрапункту. Нідерланди – країна новітнього живопису на Півночі Європи (Губерт Ван Ейк). Великі голландці (Пітер Пауел Рубенс, Гарменс Ван Рейн Рембрандт, Ван Гог).

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

Тема №8. Художня культура Австрії

1. Відень – столиця Австрії.

2. Матеріальна культура Австрії (Міхаель Тонет).

3. Діяльність Зігмунда Фрейда.

5. Віденська класична школа (Франц Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн Штраус). Значення музики Моцарта та Штрауса для розвитку європейської і світової художньої культури. 

Відень – столиця Австрії. Матеріальна культура Австрії (Міхаель Тонет). Діяльність Зігмунда Фрейда. Літературна Австрія (Стефан Цвейг, Ф.Кафка). Віденська класична школа (Франц Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт, Йоганн Штраус). Значення музики Моцарта та Штрауса для розвитку європейської і світової художньої культури. 

Література

1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

2. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

3. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

5. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

6. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

9. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

10. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000


Література до курсу

1. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

2. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

3. Пушнова Ю.Б. Теория и история искусства. Конспект лекцій. – М., 2004

4. Силичев Д.А. Культурология. Конспект лекцій. – М., 2003

5. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

6. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

7. Китай. Знакомство с древней культурой / Сост. Н.Ахметшин. – М., 2004

8. Мифы народов мира. - М., 1987

9. Культура классической Японии: Словарь-справочник. Серия «Страны и народы мира» / Состав.: С.Рыбалко, А.Корнев. – Ростов-на-Дону, 2002

10. Афанасьев В. Искусство Древнего Востока.

11. Баталов Э. Я. Культура современного американского общества – М., 1990

12. Варга Д. Древний Восток. – Будапешт, 1985

13. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

14. Грюнебаум Г.Э. Основные черты арабо-мусульманской культуры. – М., 1981

15. Этика и ритуал в традиционном Китае. – М., 1986

16. Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

17. Искусство в системе культуры. - Л., 1987

18. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2000

19. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

20. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

21. Матье М. Искусство Древнего Эгипта. – М., 1997

22. Овсянников Ю. История архитектуры: От пирамид до небоскребов, - М., 2001

23. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

24. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

25 Алексеева В.В. Что такое искусство? - Москва, 1991

26 Алпатов М.В. Немеркнущее наследие. – Москва, 1990

27. Габович М.М. Душой исполненный полет. – Москва, 1966

28. Гомбрих Э. История искусства. – Москва, 1998

29. Захаров Р.В. Слово о танце. – М., 1977

30. Тарасов Л.М. Волшебство оперы. – Киев, 1989

31. Худеков С.Н. История танцев. – Москва, 1984

Обговорення
Обговорити (0 коментарів)

Авторизація:

Реєстрація / Забули пароль?
Публікація
Назва:
Культурні регіони 4 курс психологи
(Робоча програма / Учбовий план)
Дата изменения:
19 грудня 2013р., 3:14 PM
Оцінка:
Всього оцінок: 0

Оцінювати публікації можуть тільки зареєстровані користувачі

Просмотров: 12394

Опитування Яким ресурсом системи "Херсонський Віртуальний Університет" Ви найчастіше користуєтеся?
відкритої групою 80
групою дистанційного навчання 117
е - бібліотекою 101
Всього голосів: 298
Результати...
Зареєструйтесь, щоб голосувати
Всі закладки...