МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний університет

Програма курсу

“Історія художньої культури”

Факультет             культури і мистецтв

Кафедра              української художньої культури

Спеціальність         

“ПМСО. Образотворче мистецтво. Спеціалізація: художня культура, декоративне мистецтво”

“ПМСО. Хореографія. Спеціалізація: художня культура, народно-сценічна та сучасна хореографія”

“ПМСО. Музика. Спеціалізація: художня культура, вокально-хорове мистецтво”

“ПМСО. Музика. Спеціалізація: художня культура, інструментальне виконавство”

Курс                               ІІІ

Форма навчання          денна

Херсон – 2006

Програма розроблена:

Фелющенко Інна Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

Схвалено навчально-методичною комісією факультету культури і мистецтв

                                               Протокол №    від “   ”         2006 року

                                     Голова комісії _____________доц. Г. Полякова  

Пояснювальна записка

Програма курсу призначена для професійної підготовки студентів факультету культури і мистецтв для поглибленого освоєння спеціалізації майбутніх вчителів художньої культури

Мета курсу:  ввести студента у світ художньої культури, сформувати в нього готовність та здатність до самостійного духовного освоєння справжніх художніх цінностей, сприяти його всебічному розвитку.

Завдання курсу:

- методичні - засвоєння основних методів (історико-культурного, порівняльного та проблемного) та принципів (об'єктивності, історизму) викладання курсу;

- пізнавальні - вивчення загальних закономірностей художнього розвитку людства в контексті його соціальної та культурної історії;

- практичні - вивчення різновидів художньої діяльності та різноманітних проявлянь художнього генія різних народів і націй в період конкретної історичної епохи та аналіз їх.

На сучасному етапі вітчизняна та зарубіжна педагогіка мету підготовки фахівців вбачає в адаптації людини до умов постіндустріального суспільства з урахуванням жорстокої конкуренції на різних рівнях соціуму та суспільства. Водночас беруться до уваги історико-культурні проблеми, що загрожують людству нині й не зникнуть у майбутньому. Особливого забарвлення у сучасному суспільстві набула проблематика духовно-морального характеру, розв'язати питання якої та дослідити важливу суть допомагає курс з історії художньої культури. Загальний рівень населення пострадянської України пережив певну культурну революцію і змінив спрямованість розвитку. Проблеми культурного росту використовуються, як належний приклад, при викладанні різних курсів, однак вагомих зрушень в їх вивченні та практичному застосуванні досягнень передбачає курс з „Історії художньої культури”, який допомагає простежити і порівняти культурні здобутки людства, де культура виступає як „дзеркало епохи”. Крім вдосконалення та реалізації професійних якостей цей курс зорієнтований на становлення світогляду молоді, яка знаходиться на роздоріжжі у формуванні смаків, ідеалів та реалізації здобутих знань.

Різні напрямки у педагогіці пропонують свої підходи до формування культурних смаків молоді. Так, педагогіка прагматизму, вважає головною метою виховання особистості – це пристосування до реального життя. Їі представники пропагують підготовку практиків-ділків, що вміють пристосовуватися, робити кар'єру, поширювати бізнес. Педагогіка екзистенціалізму передбачає створення умов для “самореалізації” особистості. Така мета останнім часом набула популярності, оскільки вона зосереджує увагу на індивідуалізації навчання, що має змогу реалізувати природні задатки людини. Педагогіка неопозитивізму метою виховання вважає підготовку індивіда, здатного включитися в систему індустріального виробництва, яке функціонує і буде функціонувати. Прихильники цього напрямку  критикують попередні ідеали й еталони поведінки, пов'язані зі звичками і традиційним морально-світовим світоглядом як таким, що не відповідає потребам суспільства. Гуманістична педагогіка, на противагу педагогіці неопозитивізму, ставить за мету виховання гуманіста, формування в особистості високих людських якостей, уміння встановлювати контакти, розуміти себе і інших людей, цінити і зберігати здобутки світової художньої культури. Їі представники акцентують увагу на морально-психологічних аспектах людини, яка розуміє, що ніщо так не об?єднує людей як мистецтво.

У стислому викладі концепція вивчення історії художньої культури  може бути представлена так:

1. Центральне місце у комплексі підходів викладання історії художньої культури є не тільки вивчення світових художніх процесів, а й суцільна концепція людини, духовний зміст її існування, який відображено різними засобами художньої дійсності.

2. Мета підготовки особистості до виживання і плідної праці, творчого підходу до життя формується у вітчизняній педагогіці як своєрідний протест проти негативних наслідків стрімкого розвитку техніки та посталих екологічних та духовно-релігійних проблем.

3. Курс „Історія художньої культури” виступає як інтегрована дисципліна, що вивчає живопис, архітектуру, музику, театральне мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, літературу. 

Кожному періоду в історії художньої культури властиві тенденції, спільні для всіх або для переважної більшості видів художньої творчості. Вже понад століття однією з таких провідних тенденцій є потяг до посилення виражальних можливостей окремих видів мистецтв шляхом їх взаємовпливу, зближення і синтезу. Суттєві особливості відзначають цей процес у художній культурі, синтетичній за своєю природою, що є сплавом живопису, архітектури, музики, театрального мистецтва, декоративно-прикладного мистецтва, літератури. 

Порівнюючи та спостерігаючи роботи відомих митців епохи, їх особистий внесок до світової скарбниці мистецтва, студенти мають змогу сформувати об'єктивний підхід до сучасного культурного розвитку нашої держави і громадської свідомості, що є важливим завданням педагогіки та освіти.

Основними завданнями курсу є:

- визначити поняття, завдань та змісту курсу;

- простежити головні етапи становлення та розвитку світової художньої культури;

- охарактеризувати основні тенденції, що впливали і впливають на розвиток світової художньої культури;

- з'ясувати методику використання матеріалів з історії художньої культури.

Курс розрахований на ІІ семестри (5-6) і охоплює такі періоди: культура Стародавнього світу, середньовіччя та Нового часу (Ренесанс, Реформація).

Тематичний план курсу

“Історія художньої культури”

                                                                  Всього:              32 год.           32 год.

Змістовний модуль №1

Особливості художньої культури Месопотамії, Стародавнього Єгипту, Індії та Ірану.

Лекційний модуль:

Тема №1. Художня культура Месопотамії.

         Загальні історичні відомості про Месопотамію. Релігійні вірування народів Месопотамії. Політико-юридична культура. Розвиток науки та освіти. Мистецтво та література. Характерні ознаки художньої культури Месопотамії.

 Тема №2. Художня культура Стародавнього Єгипту.

         Вплив релігії Стародавнього Єгипту на становлення та розвиток його художньої культури. Особливості художньої культури Стародавнього царства. Художня культура Середнього царства. Характерні ознаки художньої культури Нового царства.

Тема №3. Художня культура Стародавньої Індії.

         Вплив буддизму й індуїзму, провідних релігій Індії, на становлення та розвиток її художньої культури. Архітектура та скульптура Стародавньої Індії. Музика та танець в індійській культурі. Характерні риси художньої культури Стародавньої Індії.

Тема №4. Художня культура Стародавнього Ірану.

         Зороастрицизм як релігійний світогляд іранців. Вплив зороастрицизму на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Ірану. Наука та освіта. Мистецтво та література. Характерні риси художньої культури Стародавнього Ірану.

 Семінарський модуль:

Тема №1. Етапи становлення художньої культури Месопотамії.

         1) Особливості шумерської культури. “Звірячий стиль” у мистецтві Шумеру.

         2) Художні твори епохи Аккаду.

         3) Вавилон – символ давньосхідної цивілізації. Висячі сади Семіраміди.

Тема №2. Особливості художньої культури Стародавнього Єгипту.

1) Вплив релігії Єгипту на становлення та розвиток його художньої культури.

2) Художня культура Стародавнього царства.

3) Особливості художньої культури Середнього царства.

4) Характерні ознаки художньої культури Нового царства.

Тема №3. Художня культура Стародавньої Індії.

1) Вплив буддизму й індуїзму на становлення й розвиток індійської художньої культури.

         2) Розвиток образотворчого мистецтва (архітектура, живопис, скульптура).

3) Музика та танець в індійській культурі.

         4) Характерні риси художньої культури Стародавньої Індії.

Тема №4. Художня культура Стародавнього Ірану.

1) Вплив зороастрицизму на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Ірану.

2) Наука та освіта.

3) Мистецтво та література.

4) Характерні риси художньої культури Стародавнього Ірану.

Самостійний модуль:

Тема №1.  Духовне життя Месопотамії.

Пантеон месопотамських богів. Основний пафос “Поеми про Гільгамеша”. Юридична система царя Хаммурапі. Вплив релігії на становлення та розвиток художньої культури Месопотамії.

Тема №2.  Єгипет як одна з найдавніших цивілізацій.

         Роль писемності, науки та писарів у єгипетському суспільстві. Вірування стародавніх єгиптян. Теократія як суспільно-політична модель життя в Єгипті.

Тема №3. Стан науково-освітянської справи у Стародавній Індії.

         Створення протоіндійської культури. Давньоіндійські релігійно-філософські системи. Кастово-авторитарний устрій староіндійського суспільства. Вплив цих чинників та розвиток науково-освітянської справи у Стародавній Індії.

Тема №4. Успадкування рис іранського менталітету стародавніми слов?янами.

Підсумкова тека:

1. Особливості шумерської культури. “Звірячий стиль” у мистецтві Шумеру.

2. Художні твори епохи Аккаду.

3. Вавилон – символ давньосхідної цивілізації.

4.Висячі сади Семіраміди.

5.Вплив релігії Єгипту на становлення та розвиток його художньої культури.

6. Художня культура Стародавнього царства.

7.Особливості художньої культури Середнього царства.

8.Характерні ознаки художньої культури Нового царства.

9.Вплив буддизму й індуїзму на становлення й розвиток індійської художньої культури.

10. Розвиток образотворчого мистецтва Індії (архітектура, живопис, скульптура).

11. Музика та танець в індійській культурі.

12. Характерні риси художньої культури Стародавньої Індії.

13. Вплив зороастрицизму на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Ірану.

14. Наука та освіта Стародавнього Ірану.

15. Мистецтво та література Стародавнього Ірану.

16. Характерні риси художньої культури Стародавнього Ірану.

Змістовний модуль №2

Художня культура Стародавнього Китаю, Стародавньої Греції та Риму.

Лекційний модуль:

Тема №1. Художня культура Стародавнього Китаю.

         Вплив конфуціанства і даосизму, провідних філософських течій Китаю на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Китаю. Китайська порцеляна. Феномен живопису Китаю. Музичні традиції китайського народу. Особливості художньої культури Стародавнього Китаю.

Тема №2. Художня культура Стародавньої Греції.

         Пантеон грецьких богів. Вплив релігії давніх греків на становлення та розвиток їх художньої культури. Витоки культури Стародавньої Греції. Наука і освіта. Художній геній Стародавньої Греції (скульптура, архітектура, театральне й музичне мистецтво, література й хореографія). Особливості художньої культури Стародавньої Греції.

Тема №3.  Художня культура Стародавнього Риму.

         Витоки римської культури. Релігія римлян. Вплив релігії римлян на становлення та розвиток їх художньої культури. Політична еволюція Риму та римське право. Наукові винаходи та освіта. Мистецтво та література. Особливості художньої культури Стародавнього Риму.

  Семінарський модуль:

Тема №1. Унікальність художньої культури Китаю.

1. Вплив конфуціанства і даосизму на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Китаю.

2. Китайська порцеляна.

3. Феномен живопису Китаю.

4. Музичні і танцювальні традиції китайського народу.

Тема №2.  Художня культура Стародавньої Греції.

         1. Пантеон грецьких богів. Вплив релігії давніх греків та становлення та розвиток їх художньої культури.

         2. Витоки культури Стародавньої Греції.

         3. Наука і освіта Стародавньої Греції.

         4. Художній геній Стародавньої Греції.

Тема №3.  Художня культура Стародавнього Риму.

1. Витоки римської культури.

         2. Релігія римлян. Вплив релігії давніх римлян та становлення та розвиток їх художньої культури.

3. Політична еволюція Риму та римське право.

4. Наукові винаходи і освіта.

5. Мистецтво та освіта римлян. Особливості художньої культури Стародавнього Риму.

Самостійний модуль:

Тема №1. Трансформація світогляду стародавніх китайців у філософських системах Конфуція та Лаоцзи.

         Міфи давньокитайської релігії та їх місце у художній культурі Китаю. Законодавство Стародавнього Китаю та його методи. Наука та освіта у житті давньокитайського суспільства.

Тема №2. Культове та світське життя давніх греків.

         Народна та олімпійська релігії та їх місце у художній культурі Стародавньої Греції. Моделі політичного життя Стародавньої Греції. Судочинство давніх греків. Роль фізкультури та спорту у житті давніх греків.  Освіта та наука у Стародавній Греції.

Тема №3. Найвидатніші постаті римської історії.

         Характер релігійного культу давніх римлян. Римське право та судочинство. Освітянська справа давніх римлян. Улюблені видовища давніх римлян.

Підсумкова тека:

1. Вплив конфуціанства і даосизму на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Китаю.

2. Китайська порцеляна.

3. Феномен живопису Китаю.

4. Пантеон грецьких богів. Вплив релігії давніх греків та становлення та розвиток їх художньої культури.

5. Витоки культури Стародавньої Греції.

6. Наука і освіта Стародавньої Греції.

7. Художній геній Стародавньої Греції.

8. Витоки римської культури.

9. Релігія римлян. Вплив релігії давніх римлян та становлення та розвиток їх художньої культури.

10. Політична еволюція Риму та римське право.

11. Наукові винаходи і освіта.

12. Мистецтво та освіта римлян. Особливості художньої культури Стародавнього Риму.

Змістовний модуль №3

Художня культура середньовіччя: Візантія, Західна Європа, арабо-мусульманський Схід, Індія.

Лекційний модуль:

Тема 1. Художня культура Візантії.

         Релігійне життя. Формування православ?я. Політичний устрій та юстиція Візантії. Наука та освіта. Мистецтво та література у Візантії.

Тема 2. Художня культура Західної Європи в середні віки.

         Роль церкви на Заході. Лицарська культура як феномен західноєвропейського життя епохи Середньовіччя. Наука та освіта на Заході в середні віки. Літературно-мистецьке життя Західної Європи в середні віки.

Тема 3. Художня культура арабо-мусульманського Сходу.

         Коран як джерело ісламського віровчення. Ісламське право. Структура суспільства в країнах ісламу. Наука та освіта в ісламському світі. Літературно-мистецьке життя.

Тема 4. Художня культура середньовічної Індії.

         Релігійне життя середньовічної Індії. Суспільно-політичне життя. Наука та освіта. Література та мистецтво.

Семінарський модуль:

Тема 1. Художня культура Візантії.

1.     Релігійне життя. Формування православ?я.

2.      Політичний устрій та юстиція Візантії.

3.      Наука та освіта.

4.      Мистецтво та література у Візантії.

Тема 2. Культура Західної Європи в середні віки.

1.     Роль церкви на Заході.

2.     Лицарська культура як феномен західноєвропейського життя епохи Середньовіччя.

3.     Наука та освіта на Заході в середні віки.

4.     Літературно-мистецьке життя Західної Європи в середні віки.

Тема 3. Художня культура арабо-мусульманського Сходу.

1.     Коран як джерело ісламського віровчення.

2.     Ісламське право. Структура суспільства в країнах ісламу.

3.     Наука та освіта в ісламському світі.

4.     Літературно-мистецьке життя.

Тема 4. Художня культура середньовічної Індії.

1.     Релігійне життя середньовічної Індії.

2.     Суспільно-політичне життя.

3.     Наука та освіта.

4.     Література та мистецтво.

Самостійний модуль:

Тема 1. Досягнення візантійців у сфері науки і освіти.

         Церква як форманта культури у візантійському суспільстві. Політико-правове життя Візантії та роль монархії у ньому.

Тема 2. Середньовічне місто як осередок культури.

         Роль хрестових походів у розвитку культури. Клюнійська реформа та її наслідки. Соціально-правовий розвиток західного суспільства в епоху феодалізму.

Тема 3. Середньовічна наука мусульманських країн.

         Коран як джерело ісламського віровчення. Мусульманське право (шаріат). Халіфат як соціально-юридична структура.

Тема 4. Наукова думка у середньовічній Індії.

         Релігійне життя середньовічної Індії. «Індійські літератури середньовіччя».

Підсумкова тека:

1. Роль сакрального канону у візантійському мистецтві.

2. Театр та музика Візантії.

3. Архітектура, скульптура та живопис Візантії.

4. Особливості візантійської словесності.

5. Основні риси середньовічної західної науки та освіти.

6. Романський та готичний стилі у мистецтві середньовіччя.

7. Особливості середньовічної церковної, лицарської та карнавальної культури на Заході.

8. Класична література арабо-мусульманського Сходу.

9. Статус мистецтва в мусульманському світі.

10. Особливості мусульманської архітектури та декоративно-прикладного мистецтва.

11. Монументальність образотворчого мистецтва середньовічної Індії.

12. Книжкова мініатюра індійського середньовіччя.

13. Музично-театральне мистецтво Індії в середні віки.

Змістовний модуль №4

Художня культура середньовічного Тибету, Китаю, Японії та художня культура епохи  Відродження.

Лекційний модуль:

Тема 1. Середньовічна культура буддійських країн Азії.

         Ідеологія індуїзму та буддизму. Культура Тибету в середні віки. Театральне мистецтво Непалу та Камбоджі.

Тема 2. Художня культура Китаю в середні віки.

         Роль буддизму в культурі Китаю. Суспільна думка середньовічного Китаю. Література та мистецтво. Наука та освіта.

Тема3. Японська культура в середні віки.

         Релігійна культура Японії. Політико-юридична культура. Наука та освіта. Література  та мистецтво.

Тема 4. Художня культура епохи Відродження.

         Релігійна криза та початок секуляризації культури. Прогрес природничих наук і техніки. Літературно-мистецьке життя епохи Відродження.

Тема 5. Художня культура післяренесансної епохи.

         Релігійна ситуація в Західній Європі у ХVІ- ХVІІ ст. Наука та освіта в післяренесансному суспільстві. Мистецтво та література післяренесансної епохи.

Семінарський модуль:

Тема 1. Середньовічна культура буддійських країн Азії.

1.     Ідеологія індуїзму та буддизму.

2.     Культура Тибету в середні віки.

3.     Театральне мистецтво Непалу та Камбоджі.

Тема 2. Китайська культура в середні віки.

1.     Роль буддизму в культурі Китаю.

2.     Суспільна думка середньовічного Китаю.

3.     Література та мистецтво.

4.     Наука та освіта.

Тема 3. Японська культура в середні віки.

1.     Релігійна культура Японії.

2.     Політико-юридична культура.

3.     Наука та освіта.

4.     Література  та мистецтво.

Тема 4. Художня культура епохи Відродження.

1.     Релігійна криза та початок секуляризації культури.

2.     Прогрес природничих наук і техніки.

3.     Літературно-мистецьке життя епохи Відродження.

Тема 5. Особливості художньої культури післяренесансної епохи.

1.     Релігійна ситуація в Західній Європі у ХVІ- ХVІІ ст.

2.     Наука та освіта в післяренесансному суспільстві.

3.     Мистецтво та література післяренесансної епохи.

Самостійний модуль:

Тема 1. Тибетська культура середньовіччя.

         Тибетський буддизм. Тибетська металева скульптура. Буддийська тибетська ікона.

Тема 2. Роль буддизму в культурі Китаю.

         Поезія, проза та драматургія середньовічного Китаю. Наука та освіта Китаю середніх віків.

Тема 3. Світське життя Японії в середні віки.

         Релігійна культура Японії. Наука та освіта Японії в середні віки. Прозаїчні твори середньовічної Японії. Японські сади - моделювання Всесвіту в мініатюрному вигляді.

Тема 4. Система мистецтв у добу Ренесансу.

         Релігійна криза апохи Ренесансу. Наукові відкриття епохи Відродження.

Тема 5. Вплив Реформації на духовно-культурний стан католицької церкви.

         Світогляд людини періоду Реформації.

Підсумкова тека:

1. Культове мистецтво Тибету в середні віки.

2. Літературні пам?ятки середньовічного Тибету.

3. Культова і світська архітектура та скульптура середньовічного Тибету.

4. Архітектура середньовічного Китаю.

5. Сакральна роль музики Китаю у середні віки.

6. Китайський середньовічний живопис.

7. Феномен японської поезії та живопису.

8. Буддистські ідеї в середньовічній японській архітектурі та скульптурі.

9. Японський театр Но та Кабукі.

10. Відображення гуманістичного світогляду в архітектурі епохи Відродження.

11. Преворот в живописі Ренесансу.

12. Феномен ренесансної скульптури.

13. Ренесансна література.

14. Стиль бароко, його філософська насиченість.

15. Найвидатніші письменники епохи Реформації.

17.             Стан освіти та науки в епоху Реформації.

Література до курсу

1.     Афанасьев В. Искусство Древнего Востока. – М., 2004

2.     Баталов Э. Я. Культура современного американского общества – М., 1990

3.     Варга Д. Древний Восток. – Будапешт, 1985

4.     Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

5.     Грюнебаум Г.Э. Основные черты арабо-мусульманской культуры. – М., 1981

6.     Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

7.     Искусство в системе культуры. - Л., 1987

8.     Китай. Знакомство с древней культурой / Сост. Н.Ахметшин. – М., 2004

9.     Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2000

10. Культура классической Японии: Словарь-справочник. Серия «Страны и народы мира» / Состав.: С.Рыбалко, А.Корнев. – Ростов-на-Дону, 2002

11. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

12. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

13. Матье М. Искусство Древнего Эгипта. – М., 1997

14. Мифы народов мира. - М., 1987

15. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

16. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

17. Овсянников Ю. История архитектуры: От пирамид до небоскребов, - М., 2001

18. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

19. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

20. Пушнова Ю.Б. Теория и история искусства. Конспект лекцій. – М., 2004

21. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

22. Силичев Д.А. Культурология. Конспект лекцій. – М., 2003

23. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

24. Этика и ритуал в традиционном Китае. – М., 1986

Анотації до лекцій

“Історія художньої культури” (3 курс)

доцент Фелющенко І.В.

Тема №1. Художня культура Месопотамії.

         1. Загальні історичні відомості про Месопотамію.

2. Релігійні вірування народів Месопотамії.

3. Політико-юридична культура.

4.     Розвиток науки та освіти.

5.     Мистецтво та література.

6.     Характерні ознаки художньої культури Месопотамії.

Загальні історичні відомості про Месопотамію. Релігійні вірування народів Месопотамії. Політико-юридична культура. Розвиток науки та освіти. Мистецтво та література. Характерні ознаки художньої культури Месопотамії.

 Тема №2. Художня культура Стародавнього Єгипту.

1. Вплив релігії Стародавнього Єгипту на становлення та розвиток його художньої культури.

2. Особливості художньої культури Стародавнього царства.

3. Художня культура Середнього царства.

4. Характерні ознаки художньої культури Нового царства.

Вплив релігії Стародавнього Єгипту на становлення та розвиток його художньої культури. Особливості художньої культури Стародавнього царства. Художня культура Середнього царства. Характерні ознаки художньої культури Нового царства.

Тема №3. Художня культура Стародавньої Індії.

1. Вплив буддизму й індуїзму, провідних релігій Індії, на становлення та розвиток її художньої культури.

2. Архітектура та скульптура Стародавньої Індії.

3.Музика та танець в індійській культурі.

4. Характерні риси художньої культури Стародавньої Індії.

Вплив буддизму й індуїзму, провідних релігій Індії, на становлення та розвиток її художньої культури. Архітектура та скульптура Стародавньої Індії. Музика та танець в індійській культурі. Характерні риси художньої культури Стародавньої Індії.

Тема №4. Художня культура Стародавнього Ірану.

         1.Зороастрицизм як релігійний світогляд іранців.

2. Вплив зороастрицизму на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Ірану.

3. Наука та освіта.

4. Мистецтво та література.

5. Характерні риси художньої культури Стародавнього Ірану.

Зороастрицизм як релігійний світогляд іранців. Вплив зороастрицизму на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Ірану. Наука та освіта. Мистецтво та література. Характерні риси художньої культури Стародавнього Ірану.

Тема №5. Художня культура Стародавнього Китаю.

1. Вплив конфуціанства і даосизму, провідних філософських течій Китаю на становлення та розвиток художньої культури

2. Стародавнього Китаю.

3. Китайська порцеляна.

4. Феномен живопису Китаю.

5. Музичні традиції китайського народу.

6. Особливості художньої культури Стародавнього Китаю.

Вплив конфуціанства і даосизму, провідних філософських течій Китаю на становлення та розвиток художньої культури Стародавнього Китаю. Китайська порцеляна. Феномен живопису Китаю. Музичні традиції китайського народу. Особливості художньої культури Стародавнього Китаю.

Тема №6. Художня культура Стародавньої Греції.

         1.Пантеон грецьких богів.

2.Вплив релігії давніх греків на становлення та розвиток їх художньої культури.

3. Витоки культури Стародавньої Греції.

4. Наука і освіта.

5. Художній геній Стародавньої Греції (скульптура, архітектура, театральне й музичне мистецтво, література й хореографія).

6. Особливості художньої культури Стародавньої Греції.

Пантеон грецьких богів. Вплив релігії давніх греків на становлення та розвиток їх художньої культури. Витоки культури Стародавньої Греції. Наука і освіта. Художній геній Стародавньої Греції (скульптура, архітектура, театральне й музичне мистецтво, література й хореографія). Особливості художньої культури Стародавньої Греції.

Тема №7.  Художня культура Стародавнього Риму.

         1.Витоки римської культури.

2.Релігія римлян.

3. Вплив релігії римлян на становлення та розвиток їх художньої культури.

4. Політична еволюція Риму та римське право.

5. Наукові винаходи та освіта.

6. Мистецтво та література.

7. Особливості художньої культури Стародавнього Риму.

Витоки римської культури. Релігія римлян. Вплив релігії римлян на становлення та розвиток їх художньої культури. Політична еволюція Риму та римське право. Наукові винаходи та освіта. Мистецтво та література. Особливості художньої культури Стародавнього Риму.

Тема 8. Художня культура Візантії.

         1.Релігійне життя.

2. Формування православ?я.

3. Політичний устрій та юстиція Візантії.

4. Наука та освіта.

5. Мистецтво та література у Візантії.

Релігійне життя. Формування православ?я. Політичний устрій та юстиція Візантії. Наука та освіта. Мистецтво та література у Візантії.

Тема 9. Художня культура Західної Європи в середні віки.

         1.Роль церкви на Заході.

2. Лицарська культура як феномен західноєвропейського життя епохи Середньовіччя.

3. Наука та освіта на Заході в середні віки.

4. Літературно-мистецьке життя Західної Європи в середні віки.

Роль церкви на Заході. Лицарська культура як феномен західноєвропейського життя епохи Середньовіччя. Наука та освіта на Заході в середні віки. Літературно-мистецьке життя Західної Європи в середні віки.

Тема 10. Художня культура арабо-мусульманського Сходу.

         1. Коран як джерело ісламського віровчення.

         2. Ісламське право.

3. Структура суспільства в країнах ісламу.

4. Наука та освіта в ісламському світі.

5.Літературно-мистецьке життя.

Коран як джерело ісламського віровчення. Ісламське право. Структура суспільства в країнах ісламу. Наука та освіта в ісламському світі. Літературно-мистецьке життя.

Тема 11. Художня культура середньовічної Індії.

         1. Релігійне життя середньовічної Індії.

2. Суспільно-політичне життя.

3. Наука та освіта.

4. Література та мистецтво.

Релігійне життя середньовічної Індії. Суспільно-політичне життя. Наука та освіта. Література та мистецтво.

середньовіччя».

Тема 12. Середньовічна культура буддійських країн Азії.

         1. Ідеологія індуїзму та буддизму.

2. Культура Тибету в середні віки.

3.Театральне мистецтво Непалу та Камбоджі.

Ідеологія індуїзму та буддизму. Культура Тибету в середні віки. Театральне мистецтво Непалу та Камбоджі.

Тема 13. Художня культура Китаю в середні віки.

         1. Роль буддизму в культурі Китаю.

2. Суспільна думка середньовічного Китаю.

3. Література та мистецтво. Наука та освіта.

Роль буддизму в культурі Китаю. Суспільна думка середньовічного Китаю. Література та мистецтво. Наука та освіта.

Тема14. Японська культура в середні віки.

         1.Релігійна культура Японії.

2.Політико-юридична культура.

3.Наука та освіта.

4.Література  та мистецтво.

Релігійна культура Японії. Політико-юридична культура. Наука та освіта. Література  та мистецтво.

Тема 15. Художня культура епохи Відродження.

         1.Релігійна криза та початок секуляризації культури.

2.Прогрес природничих наук і техніки.

3. Літературно-мистецьке життя епохи Відродження.

Релігійна криза та початок секуляризації культури. Прогрес природничих наук і техніки. Літературно-мистецьке життя епохи Відродження.

Тема 16. Художня культура післяренесансної епохи.

         1. Релігійна ситуація в Західній Європі у ХVІ- ХVІІ ст.

2. Наука та освіта в післяренесансному суспільстві.

3. Мистецтво та література післяренесансної епохи.

Релігійна ситуація в Західній Європі у ХVІ- ХVІІ ст. Наука та освіта в післяренесансному суспільстві. Мистецтво та література післяренесансної епохи.

Література до курсу

1.     Афанасьев В. Искусство Древнего Востока. – М., 2004

2.     Баталов Э. Я. Культура современного американского общества – М., 1990

3.     Варга Д. Древний Восток. – Будапешт, 1985

4.     Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000

5.     Грюнебаум Г.Э. Основные черты арабо-мусульманской культуры. – М., 1981

6.     Закович М.М., Зязюн І.А., Семашко О.М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001

7.     Искусство в системе культуры. - Л., 1987

8.     Китай. Знакомство с древней культурой / Сост. Н.Ахметшин. – М., 2004

9.     Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2000

10. Культура классической Японии: Словарь-справочник. Серия «Страны и народы мира» / Состав.: С.Рыбалко, А.Корнев. – Ростов-на-Дону, 2002

11. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Єфименко В.В. Історія світової культури. – К., 2000

12. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997

13. Матье М. Искусство Древнего Эгипта. – М., 1997

14. Мифы народов мира. - М., 1987

15. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко, Н.Владимирова. Художня культура світу. – Київ, 2003

16. Н.Миропольська, Е.Бєлкіна, Л.Масол, О.Оніщенко. Художня культура світу. – Київ, 2001

17. Овсянников Ю. История архитектуры: От пирамид до небоскребов, - М., 2001

18. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К., 2000

19. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчал. посіб. - Харків, 1990

20. Пушнова Ю.Б. Теория и история искусства. Конспект лекцій. – М., 2004

21. С.Абрамович, М.Чікарська. Світова та українська культура: Навчал. посіб. – Львів, 2004

22. Силичев Д.А. Культурология. Конспект лекцій. – М., 2003

23. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посіб. / Ред. М.Заковича. – К., 2000

24. Этика и ритуал в традиционном Китае. – М., 1986