МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Херсонський державний університет
|
ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор,
________________професор О. Мішуков
“_______”_____________2006 р. |
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ,
ЕТИКИ, ЕСТЕТИКИ
факультет культури та мистецтв
Кафедра української художньої культури
спеціальності 6.010100 Образотворче мистецтво. Спеціалізації: художня культура, декоративне мистецтво, 6.010100 ПМСО. Музика. Спеціалізація: художня культура, інструментально-виконавська майстерність, 6.010100 ПМСО. Хореографія. Спеціалізація: художня культура, народно-сценічна та сучасна хореографія, 6.010100 ПМСО. Музика. Спеціалізація: художня культура, вокально-хорове мистецтво, 6.040100 Психологія. Спеціалізація: практична психологія, художня культура, режисура молодіжних театрів
Курс 4, 5
Форма навчання денна, заочна, екстернатна
Херсон – 2006
Програма розроблена:
Чабан Наталя Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент.
Схвалено навчально-методичною комісією факультету культури і мистецтв
Протокол № 1 від “20” вересня 2006 року
Голова комісії _____________доц. Г.Полякова
Пояснювальна записка
Мета курсу: Оволодіння основами методики викладання художньої культури, етики, естетики в загальноосвітньому навчальному закладі
Завдання курсу:
- ознайомлення студентів зі шкільними програмами, підручниками,
- ознайомлення з наочними та методичними посібниками, календарним плануванням з художньої культури, етики, естетики,
- з методикою проведення уроків різних типів та фахових виховних заходів,
- формування умінь розробляти й реалізовувати навчальні, розвивальні та виховні методики з художньої культури, етики, естетики.
Програма курсу:
Тематичний план
курсу «Методика викладання художньої культури»
№ |
Тема заняття |
Всього годин |
лекційних |
практичних |
1. |
Предмет і завдання курсу. Основні підходи до аналізу шкільних навчальних програм із художньої культури. |
2 |
2 |
2. |
Навчальні та методичні посібники з художньої культури для вчителів і учнів. |
2 |
— |
3. |
Визначення та розробка теми й мети уроку художньої культури. |
— |
2 |
4. |
Засоби наочності з художньої культури. |
2 |
— |
5. |
Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів з художньої культури. |
2 |
2 |
6. |
Аналітико-синтетична діяльність школярів у ході вивчення художньої культури. |
2 |
2 |
7. |
Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності школярів у ході вивчення художньої культури. |
2 |
2 |
8. |
Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів у ході вивчення художньої культури. |
2 |
2 |
9. |
Календарно-тематичне планування уроків із художньої культури. |
2 |
2 |
10. |
Структура та зміст плану-конспекту уроку художньої культури. |
2 |
6 |
11. |
Аналіз плану-конспекту й уроку художньої культури. |
2 |
2 |
12. |
Шкільні екскурсії з вивчення творів художньої культури та мистецтв. |
2 |
— |
13. |
Шкільні олімпіади з художньої культури. |
2 |
— |
Всього: |
24 |
22 |
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ № 1.
Теоретичні основи курсу
ЛЕКЦІЙНИЙ МОДУЛЬ
Лекція № 1. Предмет і завдання курсу. Основні підходи до аналізу шкільних навчальних програм із художньої культури.
План.
1. Предмет курсу.
2. Завдання курсу.
3. Структура курсу.
4. Загальна структура шкільних навчальних програм. Структура пояснювальної записки.
5. Мета і завдання шкільних курсів із художньої культури.
6. Тематичний план шкільних програм із художньої культури.
7. Зміст навчальних програм із художньої культури.
Даний курс спрямований на формування в студентів знань та умінь з організації та проведення як уроків та факультативних занять з дисциплін культурознавства у навчальний час, так і з організації та проведення зі школярами позашкільної та позакласної виховної роботи з фаху художньої культури.
Основні розділи курсу: методика викладання художньої культури в навчальному процесі та методика організації й проведення позакласної та позашкільної навчально-виховної роботи. Кожен із розділів має основні блоки.
Програма складається з пояснювальної записки, тематичного плану та змісту програми. Зміст навчальної програми періодично корегується.
Література.
1. Чабан Н.І. Програма факультативного курсу “Ділова людина” (для учнів ІХ класів). — Херсон: Вид-во ХДПУ, 2003. – 26 с.
2. Чабан Н.І. Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи студентів художньо-педагогічного факультету з курсу „Методика викладання художньої культури”. — Херсон, 2001. – 36 с.
3. Чабан Н., Богданов О. Обґрунтування програми гуртка декоративно-прикладного мистецтва для десятикласників. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2004. - № 3/8. – С. 30-33.
4. Чабан Н., Ярко Я. Експериментальна програма гуртка „Світ лялькового театру”. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2003. - № 2/7. – 48-51.
Лекція № 2. Навчальні та методичні посібники з художньої культури для вчителів і учнів.
План.
1. Підручники та навчальні посібники з художньої культури.
2. Періодичні видання з художньої культури.
3. Науково-методичні журнали та методичні розробки уроків.
Усі посібники з методики викладання художньої культури можна поділити на дві категорії. Науково-методичні журнали містять методичні розробки уроків, факультативних та гурткових занять. Описано досвід роботи конкретних вчителів з викладання художньої культури в загальноосвітніх, професійних закладах, будинках творчості молоді, клубах, секціях, об'єднаннях. Наведено сценарії та рекомендації з організації та проведення позакласних і позашкільних виховних заходів. Монографії та збірники статей містять спеціалізовану інформацію наукового характеру з конкретних напрямків мистецтва і художньої культури.
Для студентів вузів та культосвітніх училищ існує ціла низка посібників, які можуть бути використані ними і у подальшій професійній діяльності. Аналізуючи їх, слід звернути увагу на можливість використання вміщеної у них інформації на шкільних заняттях.
При доборі навчальних посібників для учнів слід керуватися критеріями. При доборі періодичних видань слід звернути увагу на рубрики журналів, з'ясувати їх відповідність навчальній програмі. Встановити періодичність видань.
Література.
1. Гриненко Г. Хрестоматия по истории мировой культуры. – М.: Юрайт, 1998
2. История искусств: Учеб. пособие для учащ. худож. школ и училищ / Авт.-сост. А. Воротников, О. Горшковоз, О. Ёркина. - Мн.: Литература, 1998
3. Основи художньої культури. Ч.І.: Теорія та історія світової художньої культури: Навч. посібник для вищ. навч. закладів / За ред. В.Лозового, Л.Анучиної. - Х.: Основа, 1997
4. Основи художньої культури: Ч.2: Теорія та історія української художньої культури: Навч. посібник для вищ. навч. закладів / За ред. В. Лозового, А. Анучиної. – Х.: Основа, 1997.
Лекція № 3. Засоби наочності з художньої культури.
План.
1. Натуральні об'єкти.
2. Моделі реальних об'єктів та явищ.
3. Плоскі реальні зображення об'єктів та явищ.
4. Абстраговані зображення.
Натуральні об'єкти об'єднують літературні, театральні, музичні твори, кіномистецтва, образотворчого мистецтва, архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, етнографії та фольклору.
Моделі реальних об'єктів та явищ являють собою копії та фотокопії мистецьких творів. Використання плоских реальних зображень часте не лише на заняттях художньої культури, воно дає можливість унаочнити будь-яке заняття. Недоліком є відсутність можливості показати рельєфність об'ємних творів. Абстраговані зображення використовують для умовного відтворення інформації щодо історії та теорії художньої культури.
Література.
1. Кравченко І., Чабан Н. Розробки виховних заходів: Методичні рекомендації для студентів-практикантів. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 31 с.
2. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. – К.: Рад. Школа, 1989.
3. Чабан Н. Методичні рекомендації до практичних занять з курсу „Методика викладання художньої культури” для студентів заочної форми навчання художньо-педагогічного факультету. – Херсон, 2002. – 20 с.
4. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 1. – С. 53-59
ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ
Практичне заняття № 1
Тема: Вивчення й аналіз шкільних навчальних програм з художньої культури.
Мета: Ознайомитись зі змістом та структурою програм, формувати практичні вміння аналізу шкільних навчальних програм.
Наочні та дидактичні матеріали: програми з художньої культури.
План
1. Вивчити й проаналізувати загальну структуру програм з художньої культури. Результати занести до таблиці 1.
Таблиця 1.
Аналіз структури навчальних програм з художньої культури
Структурні частини програми |
Наявність у навчальних програмах з художньої культури |
Медіакультура |
Художня культура України |
Зарубіжна художня культура |
1. Пояснювальна записка |
|
|
|
2. Перелік знань і умінь |
|
|
|
3. Тематичний план |
|
|
|
4. Змістовна частина програми |
|
|
|
5. Список літератури |
|
|
|
2. Вивчити й проаналізувати пояснювальну записку до програм з художньої культури. Результати занести до таблиці 2.
Таблиця 2.
Аналіз пояснювальної записки
Структура пояснювальної записки |
Медіакультура |
Художня культура України |
Зарубіжна художня культура |
1. Актуальність дисципліни |
|
|
|
2. Мета курсу |
|
|
|
3. Завдання курсу:
навчальні
розвиваючі
виховні |
|
|
|
4. Обсяг годин на рік і на тиждень |
|
|
|
5. Варіативність |
|
|
|
6. Особливості викладання окремих розділів |
|
|
|
7. Характеристика матеріально-технічної бази |
|
|
|
8. Вимоги до кваліфікації вчителя |
|
|
|
3. Вивчити і проаналізувати тематичний план. Результати занести до таблиці 3.
Таблиця 3.
Аналіз тематичного плану
Структура тематичного плану |
Медіакультура |
Художня культура України |
Зарубіжна художня культура |
1. Перелік розділів і тем |
|
|
|
2. Загальний обсяг годин, з них:
теоретичних
практичних |
|
|
|
4. Вивчити і проаналізувати змістовну частину програми. Результати занести до таблиці 4.
Таблиця 4.
Аналіз змістовної частини програм з художньої культури
Структурні частини програми |
Наявність у навчальних програмах з художньої культури |
Медіакультура |
Художня культура України |
Зарубіжна художня культура |
1. Виділення назв розділів |
|
|
|
2. Виділення назв поурочних тем |
|
|
|
3. Наявність плану до кожної теми |
|
|
|
4. Орієнтовний перелік практичних і семінарських занять після розділів |
|
|
|
5. Зміст практичної і самостійної роботи після тем і розділів |
|
|
|
Література.
1. Масол Л. та ін. Медіа культура. Художня культура України. Зарубіжна художня культура (9-11 класи): Програми для загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. — К., 2003.
Практичне заняття № 2
Тема: Визначення та розробка теми і мети уроку художньої культури
Мета: Набути вмінь здійснювати поурочний розподіл змістовного програмного матеріалу
Наочні та дидактичні матеріали: програми з художньої культури
План
1. Поурочний розподіл змістовного матеріалу і визначення тем уроків.
2. Визначення триєдиної мети уроку.
3. Заповнення таблиці.
Поурочний розподіл змісту розділу
(назва)
№ уроку |
План уроку |
Тема уроку |
Мета уроку |
1. |
1.
2.
3. |
|
Навчальна
Розвиваюча
Виховна |
2. |
1.
2.
3. |
|
Навчальна
Розвиваюча
Виховна |
Література.
1. Чабан Н. Розробки уроків з художньої культури: Методичні рекомендації до проведення занять у школі Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 33 с.
2. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 1. – С. 53-59
САМОСТІЙНИЙ МОДУЛЬ
Самостійна робота
Тема: Вивчення і аналіз авторських навчальних програм з художньої культури.
Мета: Ознайомитись з навчальними програмами факультативів з художньої культури; набути вмінь аналізувати дані програми.
Рекомендації до виконання
1. Ознайомитись зі структурою і змістом програм з художньої культури. Вивчити пояснювальну записку до програми, проаналізувати її структуру та дати відповіді на питання:
- які основні положення розкриваються у пояснювальній записці,
- мета і завдання даного курсу,
- які додаткові тлумачення слід включити до пояснювальної записки.
Результати аналізу необхідно подати у письмовому звіті.
2. Ознайомившись зі змістом навчальної програми, зробити її аналіз:
Переглянувши загальний тематичний план і зміст навчальної програми, висвітлити такі питання:
- які розділи і теми і в якому обсязі входять до програми,
- визначити кількість годин на вивчення даного курсу на рік і на тиждень,
- варіанти програм та умови їх використання.
- призначення та зміст варіативної частини програми.
Самостійна робота
Тема: Розробка засобів наочності з художньої культури до індивідуальної теми
Мета: Ознайомитись із основними засобами наочності та способами їх використання на уроках художньої культури; набути вмінь підбирати засоби наочності та демонструвати їх під час проведення уроків художньої культури
Рекомендації до виконання
1. Підібрати наочність до запропонованої викладачем теми шкільної програми.
2. До визначеного уроку розробити та виготовити наочні посібники
Перелік рекомендованих для виготовлення наочних посібників:
таблиці;
схеми, рисунки;
комплекти діафільмів, слайдів, аудіо та відео записів;
альбоми фотографій та ілюстрацій;
плакати;
статичні та динамічні стенди;
репродукції картин, скульптури;
гончарні, дерев'яні, металеві, ювелірні, швейні, в'язані, вишиті вироби декоративно – ужиткового мистецтва;
макети та моделі мистецьких витворів.
Результати представити у формі таблиці:
№
п\п |
Питання теми |
Вид наочності |
Тривалість демонстрування |
|
|
|
|
|
|
|
|
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ № 2.
Методичні підходи до організації навчально-виховного процесу
з художньої культури
ЛЕКЦІЙНИЙ МОДУЛЬ
Лекція № 5. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів з художньої культури.
План.
1. Особливості використання словесних методів у ході вивчення художньої культури.
2. Використання наочності.
3. Використання практичних методів у ході вивчення художньої культури.
Відповідно до використання кожного словесного методу у плані-конспекті робиться запис: «методом розповіді повідомляю, що …»; “методом пояснення розкриваю поняття…”; “методом бесіди підвожу учнів до основної думки, що…” і те інше.
У процесі використання наочних методів у конспекті записується, наприклад: «методом ілюстрації ознайомлюю учнів із фотографією (назва), наголошую, що…»; “демонструю фрагмент фільму (назва), звертаю увагу на …”; “у нормальному темпі показую прийом виконання…”
У процесі використання практичних методів у плані-конспекті обґрунтовується доцільність використання того чи іншого практичного методу в залежності від поставлених завдань; робляться відповідні записи з уточненням часу (у хвилинах) на виконання.
Література.
1. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. — 2001. — № 1. — С. 53.
2. Чабан Н., Білоус А. Від джазу до рок-музики. Театралізований урок-гра „Джаз-стадіон”. — Мистецтво та освіта. – 2004. - № 2 (32). – С. 44-47.
3. Чабан Н. Розробки уроків з художньої культури: Методичні рекомендації до проведення занять у школі. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 33 с.
Лекція № 6. Аналітико-синтетична діяльність школярів у ході вивчення художньої культури.
План.
1. Показники для аналізу художніх творів.
2. Основні етапи аналізу.
3. Методи аналізу художніх творів учнями.
Для аналізу художнього твору використовують два основні види показників: історико-філософської спрямованості та естетичні показники.
При вивченні художніх творів учні здійснюють повний аналіз, який передбачає комплексний розгляд усієї сукупності властивостей і характеристик творів на основі детального дослідження кожного одиничного показника конкретної характеристики. Повний аналіз художнього твору включає як обов'язковий підготовчий, основний та заключний етапи.
У ході аналізу доцільно використовувати методи аналізу мистецького твору, зокрема соціологічний, органолептичний, експертний, комбінований.
Література.
1. Чабан Н.І. Аналітико-синтетична діяльність студентів у ході вивчення творів художньої культури. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 6/11. – С. 57-62.
2. Чабан Н.І. Використання тренінгових форм організації занять з етики та естетики для студентів вузів. — Педагогічні науки: Зб. наук. праць. — Вип. ХХХVІI. – Херсон, 2004. – С. 315-320.
Лекція № 7. Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності школярів у ході вивчення художньої культури.
План.
1. Використання методів емоційного стимулювання на уроках художньої культури.
2. Організація і проведення пізнавальний ігор з художньої культури.
3. Особливості використання навчальних дискусій при аналізі художніх творів.
Методам стимулювання пізнавальної діяльності на уроках художньої культури відводиться особливе місце, адже саме вони допомагають формувати пізнавальний інтерес в учнів. Інтерес характеризується такими моментами: позитивними емоціями по відношенню до діяльності; наявністю пізнавальної сторони даних емоцій; наявність безпосереднього мотиву, що йде від самої діяльності.
У процесі навчання дуже важливо забезпечувати виникнення в учнів позитивних емоцій по відношенню до навчальної діяльності, до її змісту, форм і методів. Емоційний стан завжди пов'язаний з переживаннями душевного хвилювання: співчуття, радості, гніву, здивування тощо. Саме тому до процесів уваги, запам'ятовування, усвідомлення у такому стані підключаються глибокі внутрішні переживання особистості, які сприяють їх інтенсивному протіканню, і від того більш ефективні у плані досягнення цілей.
Важливим є використання прийомів для створення ситуацій моральних переживань. До емоційного стимулювання навчання відноситься і створення ситуацій зацікавленості, захоплення, а саме введення до структури уроку цікавих прикладів, висловлювань , парадоксальних фактів і т. ін.
Для створення емоційних ситуацій у ході уроків велике значення мають художність, яскравість, емоційність мовлення учителя. При цьому вчитель мусить не просто розважати учнів на уроці, а стимулювати їх емоційну навчальну діяльність до пізнання.
Важливим методом стимулювання інтересу до навчання є метод пізнавальних ігор, який спирається на створення у навчальному процесі ігрових ситуацій. Гра вже давно використовується як засіб пробудження інтересу до навчання.
Навчальну дискусію можна і заздалегідь підготувати, якщо дати завдання окремим учням поглиблено вивчити, а потім висвітлити на уроці певні питання. У ході підготовки діти користуватимуться різними джерелами і це надасть можливість подивитися на проблему з різних боків.
Література.
1. Чабан Н.І. Дидактичні завдання в ході вивчення розділу „Ііндійський культурний регіон”. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 1/12. – С. 30-33.
2. Чабан Н.І. Методика використання пізнавальних ігор та завдань для самостійної роботи учнів у ході вивчення розділу „Латиноамериканський культурний регіон” в 11 класі. — Таврійський вісник освіти: Наук.-метод. журнал – Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. - № 4. – С. 109-118.
3. Чабан Н.І. Використання ділових ігор для формування у старшокласників морально-вольових якостей ділової людини. — Інтелігенція і влада: Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 277-284.
Лекція № 8. Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів у ході вивчення художньої культури.
План.
1. Опитування школярів на уроках художньої культури.
2. Письмовий контроль знань та умінь учнів з художньої культури.
3. Використання модульно-рейтингової системи для контролю знань та умінь учнів з художньої культури.
Засобів перевірки знань і умінь учнів багато. Наприклад: перевірка домашнього завдання, контроль за виконанням завдань у класі, контрольні роботи, самостійні робот , екскурсії з метою перевірки знань, евристична бесіда тощо. Одним із розповсюджених методів перевірки знань є усне опитування біля дошки чи з місця). Ефективним методом опитування є "фронтальне" опитування (бесіда). Вчитель заздалегідь готує і задає класу питання, окремі учні відповідають на них. Як привило, фронтальне опитування використовують не для оцінювання знань (хоча і для цього теж), а з метою поновлення у пам'яті тих чи інших понять, явищ, закономірностей, визначень і т.д.
Література.
1. Чабан Н.І. Дидактичні завдання в ході вивчення розділу „Ііндійський культурний регіон”. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 1/12. – С. 30-33.
2. Чабан Н.І. Методика використання пізнавальних ігор та завдань для самостійної роботи учнів у ході вивчення розділу „Латиноамериканський культурний регіон” в 11 класі. — Таврійський вісник освіти: Наук.-метод. журнал – Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. - № 4. – С. 109-118.
3. Чабан Н.І. Використання ділових ігор для формування у старшокласників морально-вольових якостей ділової людини. — Інтелігенція і влада: Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 277-284.
ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ
Практичне заняття № 3
Тема: Використання на уроках художньої культури методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності школярів.
Мета: Навчитись використовувати словесні методи та методи наочності при реалізації змісту уроку з художньої культури.
Наочні та дидактичні матеріали: програми з художньої культури, навчально-методичні посібники з художньої культури.
План
1. Характеристика словесних методів.
2. Характеристика наочних методів.
3. Складання плану-конспекту уроку з частини “Повідомлення теоретичного матеріалу з вказівками та рекомендаціями щодо реалізації словесних і наочних методів.
Література.
4. Красний Ю. Екран або книга. // Мистецтво у школі. — 1997. — № 4. — С. 8-9.
5. Курова В. Проблема відбору та організації матеріалу в курсі світової художньої культури. // Мистецтво у школі. — 2000. — № 17. — С. 69-71.
6. Полянський П. Музичний брейн-ринг (для учнів 5 класу). // Мистецтво та освіта. — 2000. — № 2. — С. 43.
7. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. — 2001. — № 1. — С. 53.
8. Чабан Н., Білоус А. Від джазу до рок-музики. Театралізований урок-гра „Джаз-стадіон”. — Мистецтво та освіта. – 2004. - № 2 (32). – С. 44-47.
Практичне заняття № 4
Тема: Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів при вивченні художньої культури.
Мета: Набути вмінь організовувати аналіз учнями мистецьких творів.
Наочні та дидактичні матеріали: зразки, репродукції, фотографії, ілюстрації мистецьких творів тощо.
План.
1. Відбір творів для порівняльного аналізу учнями.
2. Розробка системи історико-філософських показників для аналізу мистецького твору.
3. Розробка системи естетичних показників для аналізу мистецького твору.
4. Особливості проведення колективного аналізу учнями мистецького твору.
5. Особливості організації та проведення учнями самостійного аналізу мистецького твору.
Література.
1. Беземчук Л. Творчий розвиток школярів засобами музичного мистецтва. // Мистецтво та освіта. — 2001. — № 1. — С. 43.
2. Красный Ю. Мультфильмы руками детей: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 176 с.
3. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. — 2001. — № 1. — С. 53.
4. Шелестова Л. Організація творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів.// Рідна школа. – 1997. — № 9. – С. 48-52.
Практичне заняття № 5
Тема: Стимулювання навчально-пізнавальної діяльності школярів при вивченні художньої культури.
Мета: Набути вмінь розробляти зміст до пізнавальних ігор з напрямку художньої культури.
Наочні та дидактичні матеріали: Комплекти пізнавальних ігор для школярів, зразки, репродукції, фотографії, ілюстрації мистецьких творів.
План
1. Роль пізнавальних ігор при стимулюванні навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках художньої культури.
2. Зміст і особливості організації та проведення пізнавальних ігор на заняттях художньої культури.
3. Дидактичні вимоги до оформлення плану-конспекту уроку з використанням пізнавальної гри.
Зразок
Частина плану-конспекту уроку з використанням
пізнавальної гри “________________” з теми “______________________”
Час для проведення гри: _____ хв.
Мета гри: 1.
2.
3.
Правила проведення гри:
Етапи гри: 1.
2.
3.
4.
Література.
1. Полянський П. Музичний брейн-ринг (для учнів 5 класу). // Мистецтво та освіта. — 2000. — № 2. — С. 43.
2. Чабан Н.І. Дидактичні завдання в ході вивчення розділу „Ііндійський культурний регіон”. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 1/12. – С. 30-33.
3. Чабан Н.І. Методика використання пізнавальних ігор та завдань для самостійної роботи учнів у ході вивчення розділу „Латиноамериканський культурний регіон” в 11 класі. — Таврійський вісник освіти: Наук.-метод. журнал – Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. - № 4. – С. 109-118.
4. Чабан Н.І. Використання ділових ігор для формування у старшокласників морально-вольових якостей ділової людини. — Інтелігенція і влада: Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 277-284.
Практичне заняття № 6
Тема: Використання практичних методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності та методів контролю знань та вмінь учнів при вивченні художньої культури.
Мета: Навчитись використовувати практичні методи при реалізації змісту уроку з художньої культури та оволодіти прийомами контролю знань та вмінь учнів на уроках художньої культури.
Наочні та дидактичні матеріали: програми з художньої культури, навчально-методичні посібники з художньої культури, тести, анкети, опитувальники.
План
1. Розробка та організація лабораторної, самостійної або практичної роботи на уроках художньої культури
2. Складання плану-конспекту уроку з частин “Закріплення нового матеріалу” та “Самостійна робота учнів на уроці”.
3. Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів на заняттях художньої культури.
4. Місце усного та письмового контролю знань учнів у структурі уроку художньої культури.
Завдання: Визначити, у яких структурних частинах уроку використано словесні, наочні та практичні методи. Результати занести до таблиці.
Методи
Частини уроку |
Словесні |
Наочні |
Практичні |
Перевірка пройденого матеріалу |
|
|
|
Повідомлення нового матеріалу |
|
|
|
Закріплення матеріалу |
|
|
|
Самостійна робота |
|
|
|
1. Які методи заплановано, але не реалізовано у ході уроку?
2. Які, на Вашу думку, методи доцільно було б ввести до плану-конспекту даного уроку. Обґрунтуйте свою точку зору.
Література.
1. Кушніров М. Напиши мені про кіно.// Мистецтво. – 2000. — № 10. –березень. – С. 11.
2. Левина И. Мировая художественная культура и … зачеты. //Искусство в школе. – 1999. — № 5. – С. 58-59.
3. Назарова Л. Ітогова атестація з курсу “Світова художня культура”. – 2000. № 4. – С. 66.
4. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. — 2001. — № 1. — С. 53.
5. Чабан Н.І. Дидактичні завдання в ході вивчення розділу „Ііндійський культурний регіон”. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 1/12. – С. 30-33.
6. Чабан Н.І. Методика використання пізнавальних ігор та завдань для самостійної роботи учнів у ході вивчення розділу „Латиноамериканський культурний регіон” в 11 класі. — Таврійський вісник освіти: Наук.-метод. журнал – Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. - № 4. – С. 109-118.
САМОСТІЙНИЙ МОДУЛЬ
Самостійна робота
Тема: Добір прикладів та фактів зі сфери художньої культури для використання на уроках.
Мета: Навчитись добирати та аналізувати інформацію зі сфери художньої культури щодо її використання на уроках.
Рекомендації до виконання
1. Ознайомитись зі змістом статей та повідомлень зі сфери художньої культури у засобах масової інформації.
2. До вказаної викладачем теми уроку добрати три-чотири приклади та факти, які можуть викликати особливий інтерес в учнів.
При підборі фактів враховувати:
- ситуації новини;
- їх актуальності;
- причетності до важливих подій у сфері художньої культури тощо.
3. Даний матеріал ввести до структури плану-конспекту уроку.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ № 3.
Організація та методика проведення занять з художньої культури
ЛЕКЦІЙНИЙ МОДУЛЬ
Лекція № 9. Календарно-тематичне планування уроків художньої культури.
План.
1. Місце календарного та тематичного планування уроків художньої культури в практиці вчителя.
2. Структура календарно-тематичного планування уроків художньої культури.
Кожний вчитель здійснює календарно-тематичне планування на основі шкільних програм певної предметної спрямованості. Календарно-тематичний план з художньої культури повинен містити назви тем уроків, плани до уроків, типи уроків та методи їх викладання, перелік наочних посібників і дидактичних матеріалів до уроків.
При розподілі змістовного матеріалу шкільної програми на окремі уроки враховують, у першу чергу, ті програмні питання, які повинні бути розглянуті у межах кожного конкретного уроку. Тому при складанні календарно-тематичного плану спочатку доцільно скласти питання плану до кожного уроку. Необхідно зважити, що на одному уроці художньої культури можливо розглянути за 45 хвилин тільки 2-3 питання, якщо урок комбінований. На уроці з формування нових знань або умінь можна розглянути навіть 4 питання, але при цьому доцільним буде відмовитись від повторення пройденого матеріалу чи скоротити практичну (самостійну) роботу учнів.
Календарно-тематичне планування уроків художньої культури рекомендуємо здійснювати за такими рубриками: порядковий номер уроку за програмою; дата проведення уроку, яка записується олівцем; назва теми уроку записується офіційно-діловим стилем; план уроку, тобто питання, які визначаються змістом програми й розглядатимуться у ході уроку; тип уроку й методи, які вчитель планує використати під час уроку; перелік наочних посібників; перелік дидактичних матеріалів.
Література.
1. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. — 2001. — № 1. — С. 53.
2. Чабан Н. Методичні рекомендації до календарно-тематичного планування уроків художньої культури для вчителів та студентів. — Херсон, 2004. — 59 с.
Лекція № 10. Структура й зміст плану-конспекту уроку художньої культури.
План.
1. Типологія уроків художньої культури.
2. Загальна структура плану-конспекту уроку.
3. Оформлення плану-конспекту уроку художньої культури.
Після планування вчитель розробляє схему уроку і на її основі – план конспект. Для уроків художньої культури рекомендується така схема: організаційний момент, перевірка домашнього завдання і повторення пройденого матеріалу, мотивація уроку, повідомлення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, практична робота, перевірка самостійної роботи учнів, підведення підсумків уроку, домашнє завдання.
У ході розробки плану-конспекту уроку художньої культури враховують: відповідність теми уроку програмі та календарно-тематичному плану, відповідність запропонованих питань темі уроку, чи всі завдання організаційного моменту враховано у плані-конспекті.
На уроках художньої культури широко застосовується аналіз творів мистецтва, тому для учнів у плані конспекті необхідно передбачити аналіз за схемою.
Література.
1. Чабан Н.І. Розробки уроків з художньої культури: Методичні рекомендації до проведення занять у школі. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 33 с.
2. Чабан Н.І., Лопуга Г. План-конспект уроку застосування набутих знань і умінь. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 2/13. – С. 97-103.
3. Чабан Н.І. Методика вивчення художньої культури західноєвропейського культурного регіону в 11 класі: Методичні рекомендації для вчителів художньої культури. — Херсон, 2005. — 45 с.
Лекція № 11. Аналіз плану-конспекту й уроку художньої культури.
План.
1. Мета аналізу уроку художньої культури.
2. Структура аналізу плану-конспекту уроку художньої культури.
3. Оформлення аналізу уроку художньої культури.
В аналізі уроку слід відобразити як діяльність педагога, так і діяльність школярів у їх взаємозв'язку й взаємообумовленості. Крім цього слід розглянути, як вирішується триєдина мета: навчальна, розвиваюча й виховна.
Мета уроку визначає його тип, відбір навчальної інформації, методів викладання. Діяльність вчителя й учня визначає зміст уроку. Неабияку роль в оцінці якості навчальної інформації відіграє відповідність віковим особливостям школярів. Тому, визначивши якість навчальної інформації, необхідно виявити, як вчитель робить її доступною й зрозумілою учням даної вікової категорії, наскільки просто й послідовно викладається матеріал, чи спирається педагог на життєвий досвід і знання дітей, як використовує наочність, чи порівнює й аналізує факти і т.д.
Наступним етапом у ході аналізу якості відібраного змісту навчального матеріалу є визначення його виховних можливостей. Аналізуючи шляхи активізації сприйняття, слід охарактеризувати якість навчального матеріалу, ясність, чіткість, образність мови педагога, записів на дошці, визначити, чи відповідає використана наочність педагогічним вимогам, і яку функцію вона виконує. На етапі закріплення навчального матеріалу часто задають самостійні або практичні завдання, які потребують попереднього інструктажу. Важливою на уроці є система вимог, яку пред'являє педагог до відповідей учнів, їх знань, мовлення, дисципліни, оформлення робіт.
У діяльності педагога на уроці слід звернути увагу на виховну цінність використаних ним методів і прийомів роботи. Визначаючи результати уроку, слід відзначити, яке він мав значення для загального розвитку учнів, які недоліки мали місце в ході уроку – порушення дисципліни, конфліктні ситуації тощо.
Література.
1. Чабан Н.І. Методичні рекомендації з педагогічної практики для студентів факультету культури і мистецтв. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. – 56 с.
Лекція № 12. Шкільні екскурсії з вивчення творів художньої культури й мистецтва.
План.
1. Типологізація екскурсійної роботи з навчальних дисциплін.
2. Визначення мети й бази екскурсії.
3. Організація та проведення екскурсій в школі.
Екскурсія організовується за таким планом:
- визначення мети екскурсії,
- вибір об'єкта екскурсії,
- попереднє відвідування вчителем місця екскурсії,
- розробка і проведення уроку-підготовки учнів до екскурсії,
- підготовка екскурсовода до проведення екскурсії.
Вчені виділяють такі цілі екскурсій:
- набуття суто “естетичного” досвіду шляхом споглядання шедеврів мистецтва;
- вивчення історії культури, шляхом заглиблення в контекст певної історичної епохи, або ж ознайомлення з кількома історико-культурними періодами;
- доповнення до вивчення мистецтва у школі;
- вивчення мистецтва як гуманітарної дисципліни.
Для того, аби чітко визначити мету екскурсії, її план, маршрут, сформулювати запитання для учнів, підготувати необхідне обладнання, вчителю потрібно заздалегідь відвідати об'єкт екскурсії. Більш того доцільним буде віднайти цікаві факти з історії його виникнення, а якщо йдеться про дім-музей, то корисними стануть подробиці з життя митця, його звички, побут.
При підготовці до екскурсії вчитель мусить враховувати об'єм інформації, її значущість, зв'язок з навчальним матеріалом, час на проведення екскурсії, кваліфікацію екскурсовода, а також налаштувати учнів на серйозне сприймання інформації і пояснити цілі екскурсії.
У ході проведення екскурсії слід враховувати техніку безпеки й поведінку дітей у громадських місцях. Ефективність екскурсії залежить також і від підготовки екскурсовода. Вчитель повинен обговорити тему екскурсії, її цілі і задачі, коротку характеристику знань, які мусять отримати учні, послідовність проведення екскурсії та її час. У зв'язку з цим екскурсовод повинен: встановити послідовність у викладі матеріалу і поділити його на логічні частини; виділити основні частини, на які повинна бути приділена увага учнів; виділити незнайомі для учнів поняття й придумати способи їх пояснення; поповнити власні знання з питань, які порушуються у ході екскурсії.
Література.
1. Чабан Н.І. Використання пізнавальних екскурсій у ході вивчення українського кіномистецтва. — Вісник Житомир. пед. ун-ту: Наук. період. видання. — Житомир: Редакційно-видавничий відділ Житомир. держ. пед. ун-ту ім. І. Франка, 2004. — Вип. 15. — С. 35-39.
Лекція № 13. Шкільні олімпіади з художньої культури.
План.
1. Мета й завдання олімпіад з художньої культури.
2. Поетапна організація олімпіад.
3. Робота журі та оргкомітету.
Традиційно в школах проводяться предметні олімпіади з метою визначення найкращих знавців та умільців з окремих предметів. Олімпіади можуть мати організаційний характер або спрямовані на виявлення творчих практичних умінь щодо художньої культури, зокрема історії її розвитку, певних представників, художньо-культурних течій та напрямів тощо.
Предметні олімпіади проводяться поетапно: перший — шкільний етап, другий — районний або обласний, третій — Всеукраїнський.
Робота з організації та проведення олімпіад проводиться за участю й при допомозі журі та оргкомітету, які мають не лише беруть безпосередню участь у роботі, але й готують матеріали для ефективної роботи, організовують проживання, харчування, дозвілля учасників олімпіад.
ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ
Практичне заняття № 7
Тема: Розробка календарно-тематичного планування уроків художньої культури.
Мета: Набути вміння розробки робочого календарно-тематичного плану уроків художньої культури.
Наочні та дидактичні матеріали: Методичні посібники з художньої культури, навчальні програми з художньої культури.
План
1. Структура календарно-тематичного планування уроків художньої культури.
2. Розподіл програмного матеріалу на уроки.
3. Скласти розгорнутий календарно-тематичний план з вказаної теми у вигляді таблиці:
№ |
Дата |
Назва теми уроку |
План уроку |
Тип уроку і методи |
Наочні посібники |
Дидактичні матеріали |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Література.
1. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. —2001. — № 1. — С. 53.
2. Чабан Н. Методичні рекомендації з педагогічної практики для студентів факультету культури і мистецтв. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. – 56 с.
3. Чабан Н. Методичні рекомендації до календарно-тематичного планування уроків художньої культури для вчителів та студентів. — Херсон, 2004. — 59 с.
Практичне заняття № 8
Тема: Розробка плану-конспекту уроку засвоєння нових знань з художньої культури.
Мета: Набути вмінь розробки плану-конспекту уроку-лекції з художньої культури.
Наочні та дидактичні матеріали: комплект методичних посібників, методичної літератури, наочних посібників, шкільних програм з художньої культури.
План.
1. Загальна структура плану-конспекту уроку формування нових знань з художньої культури.
2. Зміст плану-конспекту уроку художньої культури.
3. Для вказаної викладачем теми скласти розгорнутий план-конспект уроку-лекції за схемою:
План-конспект уроку-лекції № ___
Тема:
Дата проведення уроку:
Клас:
Мета:
1-навчальна
2-розвиваюча
3-виховна
Наочні та дидактичні матеріали:
Методи:
Тип уроку:
Час: 45 хвилин.
Хід уроку.
1. Організаційний момент (… хв.)
2. Перевірка домашнього завдання і повторення пройденого матеріалу (... хв.)
3. Мотивація уроку (… хв.)
4. Повідомлення нового матеріалу (… хв.)
5. Закріплення нового матеріалу (… хв.)
6. Підведення підсумків уроку (… хв.)
7. Домашнє завдання (… хв.)
Оформити план-конспект і підготуватися до проведення за ним пробного уроку.
Література.
1. Полянський П. Витоки рок-музики (План-конспект уроку// Мистецтво та освіта.-1999.-№ 2.-С. 15.
2. Чабан Н.І. Методика вивчення художньої культури західноєвропейського культурного регіону в 11 класі: Методичні рекомендації для вчителів художньої культури. — Херсон, 2005. — 45 с.
3. Чабан Н.І. Розробки уроків з художньої культури: Методичні рекомендації до проведення занять у школі. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 33 с.
4. Чабан Н.І., Лопуга Г. План-конспект уроку застосування набутих знань і умінь. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 2/13. – С. 97-103.
Практичне заняття № 9
Тема: Розробка плану-конспекту уроку формування вмінь аналізу художніх творів.
Мета: Набути вмінь розробки плану-конспекту практичного заняття з художньої культури.
Наочні та дидактичні матеріали: комплект навчальних посібників, дидактичних матеріалів, наочних посібників, шкільних програм з художньої культури.
План.
1. Загальна структура плану-конспекту уроку формування умінь аналізу творів художньої культури.
2. Зміст плану-конспекту уроку.
3. Скласти розгорнутий план-конспект практичного заняття з художньої культури за вказаною темою уроку.
Рекомендована схема уроку.
Тема:
Дата проведення уроку:
Клас:
Мета:
1-навчальна
2-розвиваюча
3-виховна
Наочні та дидактичні матеріали:
Методи
Тип уроку:
Час: 45 хвилин.
Хід уроку.
1. Організаційний момент (… хв.)
2. Перевірка домашнього завдання і повторення пройденого матеріалу (… хв.)
3. Мотивація уроку (… хв.)
4. Практична робота (… хв.)
Завдання №1 (для колективного виконання).
Інструкція:
Хід виконання завдання:
Висновки:
Завдання №2 (для самостійного виконання).
Інструкція:
Варіанти завдання:
Хід виконання завдання:
Висновки:
5. Перевірка самостійної роботи учнів (… хв.)
6. Підведення підсумків уроку (… хв.)
7. Домашнє завдання (… хв.)
Оформити план-конспект і підготуватися до проведення за ним пробного уроку.
Література.
1. Христова Л. Дорога до Ольвії (Урок з української художньої культури у 8 класі). //Мистецтво та освіта. – 2000. - № 2. – С. 23.
2. Полянський П. Витоки рок-музики (План-конспект уроку// Мистецтво та освіта.-1999.-№ 2.-С. 15.
3. Чабан Н.І. Методика вивчення художньої культури західноєвропейського культурного регіону в 11 класі: Методичні рекомендації для вчителів художньої культури. — Херсон, 2005. — 45 с.
4. Чабан Н.І. Розробки уроків з художньої культури: Методичні рекомендації до проведення занять у школі. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 33 с.
5. Чабан Н.І., Лопуга Г. План-конспект уроку застосування набутих знань і умінь. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 2/13. – С. 97-103.
Практичне заняття № 10
Тема: Розробка плану-конспекту комбінованого уроку з художньої культури.
Мета: Набути вмінь розробки плану-конспекту комбінованого уроку з художньої культури.
Наочні та дидактичні матеріали: комплекти навчальних посібників, дидактичних матеріалів, наочних посібників, шкільних програм з художньої культури.
План.
1. Структура плану-конспекту комбінованого уроку з художньої культури.
2. Зміст плану-конспекту комбінованого уроку художньої культури.
3. Для вказаної викладачем теми скласти розгорнутий план-конспект уроку за схемою:
План-конспект комбінованого уроку № ___
Тема:
Дата проведення уроку:
Клас:
Мета:
1-навчальна
2-розвиваюча
3-виховна
Наочні та дидактичні матеріали:
Методи:
Тип уроку:
Час: 45 хвилин.
Хід уроку.
1. Організаційний момент (… хв.)
2. Перевірка домашнього завдання і повторення пройденого матеріалу (... хв.)
3. Мотивація уроку (… хв.)
4. Повідомлення нового матеріалу (… хв.)
5. Закріплення нового матеріалу (… хв.)
6. Підведення підсумків уроку (… хв.)
7. Домашнє завдання (… хв.)
Оформити план-конспект і підготуватися до проведення за ним пробного уроку.
Література.
1. Чабан Н.І. Методика вивчення художньої культури західноєвропейського культурного регіону в 11 класі: Методичні рекомендації для вчителів художньої культури. — Херсон, 2005